Протестні акції в Грузії: думки німецьких політиків і аналітиків
Німецький уряд та експерти на тлі протестів у Грузії з дедалі більшою тривогою спостерігають за розвитком подій у країні і припускають подальшу ескалацію насильства. З прогнозами вони обережні.
"Канцлер Німеччини та його команда активно працювали над наданням Грузії статусу кандидата в члени ЄС у грудні 2023 року", - зазначив на пресконференції уряду в Берліні заступник офіційного представника канцлера Вольфґанґ Бюхнер, відповідаючи на запитання журналіста DW.
"Німецький уряд, - зазначив він, - надає підтримку тим громадянам Грузії, які відстоюють європейські цінності, демократію, свободу висловлювання думок і права людини, сподіваючись на зміни в політиці свого уряду."
Згідно з думкою німецьких фахівців, опитаних DW, в країні спостерігається надзвичайно нестабільна ситуація, і вони не відкидають можливості подальшого зростання насильства.
На пресконференції прес-секретар німецького Міністерства закордонних справ Себастіан Фішер зазначив, що в конституції Грузії чітко прописана мета вступу до Євросоюзу. "Однак нинішнє керівництво країни поставило цю мету під питання, що стало причиною масових протестів," - підкреслив він. "Ми уважно слідкуємо за ситуацією і неодноразово підкреслювали нашу підтримку процесу інтеграції Грузії до ЄС, вважаючи її частиною Європейського Союзу в майбутньому. Останні акції протесту ясно свідчать про те, що багато громадян Грузії продовжують прагнути до європейського майбутнього для своєї держави. Двері для приєднання до ЄС залишаються відкритими, проте важливо, щоб Грузія рухалася в цьому напрямку".
Ознайомтеся з іншими матеріалами: Акції протесту в Грузії на фоні серйозної політичної нестабільності.
Але який має сенс залишати ці двері відкритими, якщо уряд Грузії не прагне їх відкрити?
"Уряд зв'язаний нормами конституції, - відповів Фішер на запитання кореспондента DW. - До того ж, у країні є ще президентка, яка дуже чітко висловлюється на користь проєвропейського курсу Грузії. І згідно з опитуваннями, переважна більшість - до 80 відсотків громадян Грузії - також хочуть зближення своєї країни з Євросоюзом. Уряд країни натомість проводить курс, що суперечить таким намірам".
Німецький політолог Ганс Ґутброд (Hans Gutbrod) оцінює ситуацію як "дуже глибоку конституційну кризу", а спроби уряду взяти під контроль інші органи влади порівнює навіть із "державним переворотом". Щоправда, певним стримувальним фактором він вважає грузинську армію, яка, за його словами, загалом, якщо не зважати на її вище керівництво, "має прозахідні, проамериканські позиції та не відчуває особливих симпатій ні до Росії та Кремля, ні до Бідзіни Іванішвілі". Тож правляча "Грузинська мрія", констатує політолог, не може розраховувати на підтримку з боку армії.
Читайте також: Протести в Грузії тривають вже шостий день: правоохоронці знову вжили заходів для розгону мітингувальників.
Аналогічної точки зору дотримується експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister). Армія, вважає він, не втручатиметься і не стане на бік "Грузинської мрії". На відміну від апарату безпеки і спецслужб, пояснює експерт, армія ближче до народу і краще, ніж високо проплачені урядом силовики, розуміє інтереси людей.
Але і президентка Саломе Зурабішвілі, яка не визнає результатів минулих парламентських виборів, згідно з якими перемогла "Грузинська мрія", і заявила, що залишиться на своїй посаді, доки не буде сформовано "законно обраний парламент", не може розраховувати на підтримку військових. Річ у тім, пояснює в інтерв'ю DW директор тбіліського представництва німецького Фонду Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung) Марсель Ретіґ (Marcel Röthig), що "президент є верховним головнокомандувачем тільки в ситуації воєнного стану, який може запровадити тільки парламент".
Але у президентки є два інших козирі, додає керівник тбіліського офісу Фонду Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung) Штефан Малеріус (Stephan Malerius): "По-перше, це підтримка людей. У Зурабішвілі є повага і авторитет серед широких верств населення. А по-друге, у неї є підтримка Заходу, ЄС і американців".
Штефан Малеріус не знає, як "грузинський уряд вийде з глухого кута, у який його завів прем'єр Іраклій Кобахідзе, який заявив, з одного боку, про те, що він призупиняє процес вступу Грузії до ЄС, але водночас має намір і далі вести країну європейським шляхом".
Малеріус, подібно до інших німецьких аналітиків, піднімає питання про роль засновника "Грузинської мрії", мільярдера Бідзіни Іванішвілі, та його інтереси у цій ситуації. Штефан Майстер з DGAP вважає, що метою "Грузинської мрії" та Іванішвілі є прагнення "залишатися відкритими до всіх і підтримувати торгові зв'язки, перетворившись на своєрідний економічний хаб, що використовує переваги, які надають як російські, так і європейські зв'язки, при цьому уникаючи будь-яких вказівок з боку Європейського Союзу для Грузії".
За словами Майстра, основні труднощі пов'язані з гострим протистоянням між Росією та глобальним Заходом, до якого входить і Європейський Союз. Це ускладнює можливість залишатися нейтральними між цими двома сторонами. "Грузії доведеться зробити вибір, і якщо цього не станеться, країна ризикує опинитися в ситуації, коли її затискають з обох боків, що вже відбувається на сьогодні", - зазначив він.
Експерти розмірковують також про те, що спонукало прем'єр-міністра Іраклія Кобахідзе виступити із заявою про призупинення процесу вступу до ЄС. Одні припускають, що таку вказівку йому дав Іванішвілі, інші, як, зокрема, Марсель Ретіґ, називають це емоційною реакцією.
"Емоційна заява Кобахідзе щодо призупинення євроінтеграційного процесу стала відповіддю на резолюцію Європарламенту, що закликала Єврокомісію не визнавати жовтневі вибори в Грузії та ввести санкції проти керівництва "Грузинської мрії". Це відбулося ще до публікації офіційного звіту місії спостерігачів ОБСЄ про вибори", - зазначає він.
Німецькі експерти висловлюють обережність щодо прогнозів. Штефан Майстер вважає, що Грузія рухається у напрямку "авторитарної держави", яка готова застосувати насильство проти частини свого населення. Однак він не бачить ознак "лукашенізації" Грузії, вважаючи, що Росія не буде так активно втручатися у її внутрішні справи, як це робить у Білорусі.
Марсель Ретіґ з Фонду Аденауера виділяє три потенційні сценарії подальшого розвитку подій. "Можливий варіант насильства, який може бути спровокований або радикально налаштованими учасниками протестів, або ж представниками силових структур, які втратили контроль, - зазначає він. - Інший сценарій передбачає, що в державному апараті сформується критична маса, яка підтримає ідею повернення Грузії до євроінтеграції. Однак є ймовірність, що протести просто згаснуть через холодну погоду та дощі".
Розв'язка, за його оцінкою, настане наприкінці грудня, коли виборники оберуть нового главу держави, а президентка Саломе Зурабішвілі відмовиться йти зі своєї посади.
