Путін звинувачує Україну в "терористичних актах", аби обгрунтувати своє небажання продовжувати переговори.

Російський диктатор Володимир Путін цинічно звинуватив Україну в "теракті" на залізничних коліях у Брянській та Курській областях РФ. Про це він заявив під час наради з членами уряду РФ у середу, 4 червня.

Путін звинуватив Україну в тому, що "теракт", за його версією, було схвалено "на політичному рівні". Диктатор назвав це "цілеспрямованим ударом по мирних жителях". Він також зманіпулював та виправдав свою відмову від зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За словами Путіна, операції, які начебто здійснили українські спецслужби, були спрямовані на зрив переговорного процесу.

"В умовах цієї ситуації вони виступають за тимчасове припинення вогню на 30 або 60 днів і закликають до зустрічі лідерів. Але що можна обговорювати з тими, хто покладається на терор?" – зазначив Путін.

Обрушення мостов у Брянській та Курській областях Росії — що відомо на сьогодні.

Увечері 31 травня в Брянській області Російської Федерації стався обвал автомобільного моста, що проходив через залізничні колії, коли там проїжджав пасажирський потяг №86, що прямував з Климова до Москви. Внаслідок трагедії загинуло щонайменше семеро осіб, а понад 70 отримали травми. Пізніше тієї ж ночі обвалився залізничний міст у Желєзногорському районі Курської області, де також постраждали декілька людей.

1 червня вдень російські пропагандистські канали повідомили про новий інцидент — нібито стався вибух на залізничній колії між Унечею та Жечою в Брянській області. У момент події проходив потяг, що виконував вимірювання шляхів. За інформацією пабліків, потяг не зазнав ушкоджень, і жодних постраждалих не було.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко, коментуючи інциденти на російській залізниці, 1 червня заявив, що Кремль може готувати підґрунтя для зриву перемовин України та РФ у Стамбулі, які були заплановані та відбулись 2 червня.

"Складається враження, що Кремль готує підґрунтя для зриву перемовин -- з іміджевою атакою на Україну в міжнародному медіаполі. Знову з'являється спокуса показати нас "країною-терористом", щоб уникнути діалогу і продовжити літній наступ, який вже почався на Сумщині, у Запорізькій області, триває на Сході", -- зазначив Коваленко.

Він також підкреслив, що Україна не має жодного мотиву зривати переговори й уже давно погодилась на припинення вогню.

Деталі меморандуму Росії та ультиматуми стосовно України.

Російський меморандум, представлений під час переговорів у Стамбулі 2 червня 2025 року, містить низку ультимативних вимог, які грубо втручаються у внутрішні справи України. Зокрема, Росія вимагає:

Ці вимоги є прямим зазіханням на суверенітет України та суперечать нормам міжнародного права, зокрема Статуту ООН.

Можливі симетричні запити України до Росії.

У відповідь на російські ультиматуми Україна могла б висунути симетричні вимоги, які стосуються захисту прав етнічних українців на території РФ, де, за оцінками, проживає від 2 до 4 мільйонів осіб, переважно в прикордонних регіонах, таких як Краснодарський край, Ростовська, Брянська, Курська, Воронезька області, Сибір та Далекий Схід.

Оборона української мови та освітніх прав: Російська Федерація регулярно ускладнює можливості для етнічних українців отримувати освіту рідною мовою. Згідно з інформацією правозахисних структур, у Росії функціонує лише обмежена кількість навчальних закладів, де навчання проводиться українською, незважаючи на значну чисельність української громади. Україна могла б ініціювати відновлення мережі українських шкіл, бібліотек та культурних установ.

Свобода віросповідання: Російські органи влади здійснюють тиск на Українську православну церкву (УПЦ Київського Патріархату, нині ПЦУ) як на території Росії, так і в тимчасово окупованих регіонах України. Це проявляється у обмеженні її діяльності та конфіскації церковного майна. Українська сторона має можливість вимагати припинення переслідувань Православної Церкви та інших українських релігійних організацій, а також повернення відібраних храмів.

Припинення етноциду: Російська Федерація реалізує політику асиміляції, що стосується як етнічних українців, так і малих народів, забороняючи українські культурні ініціативи, громадські об'єднання та медіа. Наприклад, у 2021 році Верховний суд РФ розпустив Союз українців Росії, одну з найбільших організацій української діаспори. Україна має можливість вимагати відновлення роботи таких об'єднань та зупинення гонінь на українську діаспору.

Унікальні статуси історичних земель: Етнічні українські області, зокрема Слобожанщина, Кубань та Зелений Клин, традиційно населяли українці, проте зазнали процесів русифікації. Україна могла б ініціювати обговорення питання культурної автономії для цих територій або, принаймні, домагатися захисту прав українців, які проживають у цих регіонах.

Компенсація за репресії: Україна могла б вимагати від РФ компенсації за десятиліття репресій проти українців, включно з Голодомором 1932-1933 років, депортаціями та іншими формами етноциду, які тривають і досі у вигляді примусової асиміляції.

Звинувачення на адресу Путіна у "тероризмі" виникли на фоні ганебної втрати кількох стратегічних літаків Росії, що стало наслідком української операції "Павутина" наприкінці травня 2025 року. Західні ЗМІ, зокрема The Telegraph та The Wall Street Journal, підкреслили, що ця операція виявила "неймовірну винахідливість" українських військових і стала великим приниженням для Путіна, який не зміг ефективно захистити свою стратегічну авіацію.

Одночасно Росія використовує випадки на залізницях як виправдання для зриву переговорів у Стамбулі. Аналітики з The Wall Street Journal зазначають, що Путін навмисно направив делегацію нижчого рангу на ці переговори, щоб перешкодити діалогу, проігнорувавши пропозицію про 30-денне припинення вогню.

Кремль посилив свою пропагандистську кампанію, звинувачуючи Україну у тероризмі, щоб обґрунтувати майбутні військові дії. Як зазначає Інститут вивчення війни (ISW), висловлювання Путіна та його прибічників, зокрема Дмитра Медведєва, вказують на намір знищити українську державність, а не прагнути до миру.

Україна, зі свого боку, залишається відкритою до переговорів, але лише за умови виведення російських військ із її території та гарантій безпеки. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету України та міжнародного права.

Путін, намагаючись виправдати свою агресію, називає жертву "терористом", продовжуючи уникати відкритого діалогу. В той же час, Україна та міжнародна спільнота вимагають справедливого вирішення конфлікту.