Рада планує змінити положення Цивільного кодексу: які ризики існують та якою може бути загроза для свободи слова й роботи журналістів.
У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт №14057, який вже став скандальним. Скандальним настільки, що найближчим часом має відбутися спільна зустріч народних депутатів із представниками провідних вітчизняних масмедіа та експертами, які вважають, що ухвалення проєкту закону може значно обмежити роботу журналістів. Сторони шукатимуть компроміс.
Які ж проблеми криються в законопроєкті під на перший погляд безпечною назвою "Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку з оновленням (рекодифікацією) положень другої книги"? Які шанси на його успішне впровадження? Про це детально розповідає OBOZ.UA.
Які ризики для свободи слова несе новий Цивільний кодекс?
Законопроєкт №14057, ініційований групою народних депутатів під проводом спікера Руслана Стефанчука, має на меті внести корективи до розділу Цивільного кодексу, що називається "Книга друга. Особисті права".
На перший погляд, у законопроєкті немає жодних підводних каменів. У документі йдеться про невід'ємні права громадянина України на життя, здоров'я, медичну допомогу та особисту безпеку. Є права на ім'я, підпис і власне зображення. Згадуються навіть права на особистий і родовий герб.
З 63 сторінок законопроекту приблизно сім (11%) зосереджені на темі права на спростування та забуття. Цей документ підвищує відповідальність за "розповсюдження неправдивих відомостей", встановлює порядок їх спростування та вводить ряд нових обмежень для засобів масової інформації.
Зокрема, пропонується автоматично визнавати інформацію недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично означає, що журналісти не зможуть публікувати матеріали про корупційні та кримінальні схеми до завершення судових процесів (які часто тривають роками).
Право на забуття - це здатність вимагати видалення інформації, навіть якщо вона є правдивою, у випадках, коли вона вважається "неактуальною" або "втратила суспільний інтерес". Відсутні чіткі критерії для встановлення цих визначень.
Окремий аспект стосується відшкодування моральної шкоди: позови можуть бути подані навіть на підставі суб'єктивних оцінок або "негативного звучання" матеріалу. При цьому не уточнюється, що саме вважається "приємним" тоном.
Здається, що цей законопроєкт має на меті посилити цензуру та обмежити свободу слова. Наслідки його впровадження можуть суттєво вплинути на можливість журналістів висвітлювати корупційні справи, що є вкрай важливим для демократичного розвитку нашої країни, - зазначає OBOZ.UA народний депутат і віцепрезидент комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з питань міграції та біженців Олексій Гончаренко.
Комітет зі свободи слова злегка проігнорували
Слід підкреслити, що даний законопроєкт отримав рекомендацію для обговорення в 19 з 23 парламентських комітетів. Найголовніший з них — комітет з правової політики, що є цілком виправданим. Однак, варто зазначити, що обговорення законопроєкту не охопило комітети, що займаються питаннями екології та природокористування, правоохоронної діяльності, транспорту та інфраструктури, а також (увага!) свободою слова.
"Я звертався до керівництва парламенту з питанням, чому наш комітет не включений до списку тих, хто має розглядати законопроєкт. Проте чіткої відповіді не отримав. Але це не є великою проблемою, адже ми все одно можемо взяти участь у доопрацюванні документа," - ділиться в інтерв'ю OBOZ.UA голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Він вважає, що основна проблема документа полягає в тому, що його створювали академічні юристи, і всі його неоднозначні пункти є результатом теоретичного підходу.
"Вони хотіли переглянути Цивільний кодекс винятково з погляду захисту прав людини, питання свободи слова не було враховано. А до теми необхідно підключити практиків", - каже Ярослав Юрчишин.
У прагненні знайти гармонію та взаємоприйнятність.
Відповідні заходи вже активно здійснюються.
"Ми підготували зустрічні пропозиції щодо усунення проблемних положень законопроєкту. Переконаний, що наша думка - нашого комітету, комітету з питань свободи слова, медійників та медіаюристів - буде почута і необхідні зміни до документа будуть внесені ще до першого голосування в залі. Ми наполягаємо на тому, що фундаментальні права і свободи як окремої людини, так і медіа в питаннях поширення достовірної інформації не можуть бути порушені. З іншого боку, кожна людина має таке саме фундаментальне право на захист від наклепу чи дифамації. Переконаний, що нам вдасться знайти баланс між цими правами й свободами", - говорить OBOZ.UA голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
За його словами, в даний час проходять переговори щодо документа, в яких беруть участь депутати та експерти під керівництвом голови Верховної Ради.
"Ініціатори законопроєкту №14057 згодні з тим, що документ треба переглянути. Найближчим часом має відбутися зустріч депутатів і медійників. Зараз ми на етапі пошуку компромісу", - каже Ярослав Юрчишин.
Що цікаво, законопроєкт про Цивільний кодекс - це вже друга спроба посилення цензури та "закручування гайок" за останні три місяці. 16 липня було ухвалено закон щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності (голови двох парламентських комітетів - антикорупційного та свободи слова - виступили проти, заявляючи, що документ є новим інструментом тиску на журналістів). Утім, закон усе ще не підписаний президентом.
