В Україні режим суворої економії може призвести до наслідків: Марченко не відкинув можливості виникнення труднощів із виплатою зарплат.

В Україні, у зв'язку з переходом до жорсткої бюджетної економії, можуть виникнути труднощі з виплатами зарплат у державному секторі. Проте наразі це лише можливі ризики, від яких уряд прагнутиме максимально уберегтися. Крім того, необхідно, щоб депутати прийняли закони, що їх вимагають партнери України для забезпечення фінансової підтримки.

Цю інформацію озвучив міністр фінансів України Сергій Марченко під час засідання Комітету Верховної Ради, що займається фінансовими питаннями. Пряма трансляція події проходила на YouTube-каналі комітету.

"Соціальних видатків (режим економії. - Ред.) не стосується... Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа", - сказав Марченко, розповідаючи про заходи бюджетної економії, до яких вимушений вдаватися уряд. На питання, чи є загалом така ймовірність, він відповів: "Звичайно".

На думку міністра, майбутній стан справ буде визначатися швидкістю надходження фінансів на єдиний казначейський рахунок. Він висловив припущення, що можливі затримки у цьому процесі.

Він також визнав можливість емісії гривні. "Ми не виключаємо варіант монетарного фінансування державного бюджету. Це призведе до девальвації гривні, інфляційних процесів та інших негативних наслідків", - підкреслив міністр фінансів.

У цілому Марченко звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроєкти, які спрямовані на виконання України зобов'язань у рамках фінансових програм від міжнародних партнерів. Серед таких ініціатив є, зокрема, законопроєкт, що стосується оподаткування посилок вартістю до 150 євро.

Що відбулося раніше

1 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький, виступаючи у Верховній Раді, повідомив про впровадження Кабінетом міністрів країни суворого режиму економії бюджетних коштів, що наразі не використовуються для оборонних цілей. Уряд має намір заощадити близько 70 мільярдів гривень, які будуть повністю скеровані на фінансування Сил оборони.

На думку Корецького, на 1 вересня дефіцит бюджету Сил оборони досягнув 27 мільярдів доларів. Він пояснив, що ця значна "діра" виникла внаслідок "об'єктивного зростання витрат на ведення війни, впровадження нових технологічних рішень, потреби в додаткових коштах для протиповітряної оборони, а також фінансового забезпечення наших захисників".

В умовах суттєвих фінансових потреб України та бюджетного дефіциту було ухвалене рішення про впровадження заходів економії. Державі необхідно виконати ряд вимог міжнародних партнерів, які є критично важливими для отримання наступних траншів фінансування.

1 вересня Корецький зазначив: "Якщо парламент і уряд не зможуть ефективно співпрацювати, Україна ризикує не отримати значну частину з 29,5 мільярдів доларів від міжнародних партнерів". Він підкреслив, що для забезпечення цих фінансових надходжень необхідно ухвалити 44 урядових рішення та 26 законів, які вже подані до Верховної Ради, а також 17 законопроєктів, котрі слід внести якнайшвидше.

"Прем'єр-міністр підкреслив, що уряд зобов'язується реалізувати всі 44 рішення до 1 листопада. Він закликав народних обранців, незалежно від їх політичних переконань, підтримати ухвалення всіх вкрай важливих законопроєктів."

Згідно з інформацією моніторингу консорціуму RRR4U, Україна може втратити приблизно 4,83 мільярди євро макрофінансової підтримки через невиконання 15 ключових індикаторів, передбачених Планом України на 2025 рік та перше півріччя 2026 року. Серед зазначених питань - реформи в державній службі, прозорі процедури відбору прокурорів, забезпечення незалежності наглядових рад державних компаній, розробка стратегії захисту прав людини, а також поступова лібералізація ринків газу та електричної енергії.

У серпні Україна виконала частину своїх зобов'язань, які залишалися простроченими. Зокрема, були призначені судді Вищого антикорупційного суду, що планувалося зробити ще у 2025 році. Загалом реалізація цих "заборгованих" індикаторів може відкрити шлях до отримання приблизно 2,8 млрд євро.

На думку експертів, фінансування України на 2027 рік залишається недостатнім. Згідно з прогнозами аналітиків, загострення економічної ситуації може призвести до збільшення дефіциту бюджету та посилення необхідності у зовнішніх фінансових вливаннях.

Як повідомляло OBOZ.UA, раніше народний депутат Ярослав Железняк з партії "Голос" висловив свою думку щодо недоотримання Україною фінансування від Європейського Союзу наприкінці 2026 року. Він підкреслив, що згадані суми є лише оцінкою потенційних фінансових втрат, а не коштами, які вже були фактично вилучені з державного бюджету.