Щодо документів міжурядової організації та робочої групи, яка займається розробкою фінансових заходів для протидії відмиванню грошей (FATF) - звернення до: Міністерство юстиції України.

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Міністерство юстиції України виступає як ключовий орган виконавчої влади та займає провідну позицію серед центральних органів, що відповідають за розробку та впровадження державної правової політики.

Діяльність міжурядового органу, що займається розробкою фінансових заходів у боротьбі з відмиванням грошей (FATF), викликала активні обговорення в суспільстві та стала предметом багатьох статей у медіа, що підкреслює термінову потребу в цій запиті.

★ ★ ★

Згідно зі статтею 19 Загальної декларації прав людини, ухваленої резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 року, а також статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, що була підписана 4 листопада 1950 року, кожна особа має право вільно шукати, отримувати та розповсюджувати інформацію і ідеї будь-якими доступними способами, незважаючи на державні кордони.

Виходячи з права на доступ до офіційних документів, що закріплено Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованою Законом України № 631-IX від 20 травня 2020 року, кожен має право на безперешкодний доступ до офіційних матеріалів, без дискримінації за будь-якою ознакою. Під "офіційними документами" розуміється будь-яка інформація, зафіксована у будь-якій формі, яка була створена або отримана та знаходиться в розпорядженні державних установ.

Згідно з статтею 19 Конституції України, державні органи та органи місцевого самоврядування, а також їхні посадові особи мають діяти виключно на основі, у межах повноважень та в способах, визначених Конституцією та законодавством України. В свою чергу, стаття 68 Конституції України наголошує на тому, що кожен громадянин зобов'язаний суворо дотримуватись Конституції та законів України, не порушуючи права, свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до статті 40 Конституції України, кожен має право подавати індивідуальні або колективні письмові звернення, а також особисто контактувати з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами. Ці органи зобов'язані розглянути отримані звернення та надати обґрунтовану відповідь у терміни, визначені законодавством.

Відповідно до статті 34 Основного закону України та статті 5 Закону України "Про інформацію", кожен громадянин має право на доступ до інформації. Це право включає можливість вільно отримувати, використовувати, поширювати, зберігати та захищати інформацію, яка необхідна для здійснення своїх прав, свобод та законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом надання відповідей на інформаційні запити. Водночас, відповідно до статті 19 цього закону, будь-який запитувач має право звертатися до розпорядника інформації з проханням про надання даних, незалежно від того, чи стосується ця інформація його особистих інтересів, і без необхідності пояснювати причини свого запиту.

Хочу звернути вашу увагу на те, що відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якщо розпорядник інформації не має у своєму розпорядженні запитуваної інформації, але йому відомо або має бути відомо, хто є власником цієї інформації, він зобов'язаний переслати запит до відповідного розпорядника і сповістити про це особу, яка зробила запит. Крім того, згідно з частиною 7 статті 6 того ж закону, обмеження стосується інформації, а не документів. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то доступна лише та інформація, яка може бути надана без обмежень.

★ ★ ★

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України "Про інформацію", статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації", які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, --

Please:

(1) Надати інформацію чи включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (ЄДРНПА):

* Чотири десятки порад Групи з розробки фінансових заходів для протидії відмиванню грошей (FATF), які були оприлюднені 25 вересня 2003 року в урядовому виданні під номером 179.

* Глобальні норми для протидії відмиванню грошей, фінансуванню терористичних актів та поширенню зброї масового знищення - Рекомендації FATF, видані у 2012 році (з оновленнями станом на жовтень 2025 року);

* Методика оцінювання відповідності технічним рекомендаціям FATF та ефективності систем, що борються з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (з урахуванням змін станом на жовтень 2025 року);

* Міжнародні стандарти щодо боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдження зброї масового знищення - Рекомендації FATF 2012 року (зі змінами станом на червень 2025 року);

* Методологія оцінювання технічної відповідності рекомендаціям FATF та оцінки ефективності систем протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (з оновленнями на червень 2025 року);

* Вказівки FATF щодо боротьби з фінансуванням поширення зброї масового знищення. Реалізація фінансових аспектів Резолюцій Ради безпеки ООН, спрямованих на запобігання розповсюдженню зброї масового знищення;

* Комплексний огляд Стандартів FATF, Методології їх оцінювання та Правил Процедури п’ятого раунду взаємних оцінок, який проводить Комітет MONEYVAL (із змінами на листопад 2023 року).

У разі позитивної відповіді, просимо вказати, в якій редакції йдеться мова, зазначити дату прийняття рішення про державну реєстрацію акту, а також реєстраційний номер, дату внесення до ЄДРНПА та надати скановані копії зразкових текстів цих документів, які є в ЄДРНПА на момент відповіді на даний запит.

(2) Необхідно з'ясувати, чи є вказані документи складовою частиною законодавства України або міжнародними угодами відповідно до Віденської конвенції, а також чи була проведена їх ратифікація Верховною Радою України відповідно до Закону "Про міжнародні договори України".

(3) Надати відомості про те, чи проводився офіційний переклад цих документів, яка їх конкретна редакція, а також з'ясувати, чи зобов'язалася Україна впроваджувати їх через національне законодавство та підзаконні акти, і чи були ці зобов'язання виконані.

(4) Надати інформацію чи входить до функцій Державної служби фінансового моніторингу України здійснення офіційного перекладу зазначених документів.

(5) Визначити, які правові наслідки можуть виникнути для підприємств у випадку використання неофіційного перекладу документів, виконаного Державною службою фінансового моніторингу України. Чи надає цей переклад документам статус офіційного джерела українського права, а також які правові наслідки можуть мати неофіційні переклади для суб'єктів господарювання.