Щодо класифікацій легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом - запит до: Міністерства юстиції України.
We were unable to retrieve the log files for the mail server associated with this message.
Consider launching the logs in a separate window.
Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.
Міністерство юстиції України -- є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
Міністерство юстиції, виконуючи свої функції, проводить антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проектів у відповідності до вимог законодавства. Крім того, воно займається державною реєстрацією нормативно-правових актів, що приймаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, а також іншими структурами, акти яких підлягають реєстрації відповідно до закону.
Реєстр методик проведення судових експертиз, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України -- є офіційною електронною базою даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про наявність методик проведення судових експертиз, які атестовані та рекомендовані до впровадження в експертну практику.
Дія нормативно-правових актів, що регулюють питання протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та здійснення фінансових заходів боротьби з відмиванням таких доходів -- є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою численних публікацій в засобах масової інформації, що викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.
✦ ✦ ✦
Згідно зі статтею 19 Загальної декларації прав людини, яка була ухвалена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 року, а також статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, підписаної 4 листопада 1950 року, кожна особа має право вільно шукати, отримувати та розповсюджувати інформацію та ідеї будь-якими доступними засобами, без обмежень з боку державних кордонів.
Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям "офіційні документи" розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.
Згідно зі статтею 19 Основного Закону України, державні органи та місцеве самоврядування, а також їх представники мають діяти виключно на основі, в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законодавством України. Також стаття 68 Конституції України встановлює обов'язок кожного громадянина дотримуватись Основного Закону і законів України, поважати права і свободи інших людей, а також їхню честь і гідність.
Відповідно до статті 40 Конституції України, кожен має право подавати індивідуальні або колективні письмові звернення, а також особисто контактувати з органами державної влади, місцевого самоврядування та їх представниками. Ці органи зобов'язані розглянути отримані звернення та надати обґрунтовану відповідь у терміни, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 34 Основного Закону України та статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожен громадянин має право на доступ до інформації. Це право охоплює можливості безперешкодного отримання, використання, розповсюдження, зберігання та захисту інформації, яка є необхідною для здійснення своїх прав, свобод та законних інтересів.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації реалізується через задоволення запитів на отримання інформації. Згідно зі статтею 19 цього ж закону, особа, яка подає запит, має право звертатися до розпорядника інформації без необхідності пояснювати причини свого звернення, незалежно від того, чи стосується запитувана інформація її особисто.
Хочу звернути вашу увагу на те, що відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якщо розпорядник інформації не має у своєму розпорядженні запитуваних даних, але має знати, хто їх володіє, він зобов'язаний переслати запит відповідальному розпоряднику та повідомити про це запитувача. Крім того, відповідно до частини 7 статті 6 цього ж закону, обмеження стосується саме інформації, а не документа. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, запитувачеві надається лише та інформація, доступ до якої не має обмежень.
✦ ✦ ✦
Виходячи з викладеного та спираючись на статті 19, 34, 40, 68 Конституції України, а також на положення статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України "Про інформацію" і статей 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації", які надають можливість подавати запити до розпорядників інформації для отримання публічних даних, --
Please:
(1) Надати відомості про проведення державної реєстрації, зокрема дату ухвалення рішення щодо державної реєстрації акту, присвоєння реєстраційного номера та внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, а також перелік таких актів:
Наказ Державної служби фінансового моніторингу України від 24 грудня 2019 року №159 "Про затвердження Типології легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом" містить Типологію, що стосується легалізації (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом, зокрема, "Відмивання доходів, отриманих внаслідок привласнення коштів та майна державних підприємств і інших суб'єктів, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів".
* Наказ Державної служби фінансового моніторингу України "Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у 2015 році" від 25 грудня 2015 року № 166 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї "Типові інструменти, способи та механізми розміщення і відмивання кримінальних доходів";
* Наказ Державної служби фінансового моніторингу України "Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році" від 22 грудня 2017 року N 186 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом "Ризики використання готівки" та "Ризики тероризму та сепаратизму";
Наказ Державної служби фінансового моніторингу України "Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом у 2012 році", виданий 24 грудня 2012 року під номером 187, а також Типологія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, "Сучасні методи та способи легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, та фінансування тероризму";
* Наказ Державної служби фінансового моніторингу України "Щодо затвердження Типології легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом" від 22 грудня 2018 року № 173, а також Типології легалізації (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом, "Ризики залучення суб'єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів".
Наказ Державної служби фінансового моніторингу України "Про затвердження типологій легалізації (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом, фінансування тероризму та поширення зброї масового знищення у 2016 році", виданий 23 грудня 2016 року під номером 154, а також типологія легалізації (відмивання) доходів, отриманих від корупційних злочинів.
(2) Надати скановані копії документів, які були подані разом із зазначеними нормативно-правовими актами до органу державної реєстрації. Це можуть бути пояснювальні записки, супровідні листи, погодження, експертні висновки зацікавлених органів, довідки про узгодження проєкту акту, порівняльні таблиці, а також довідка про відповідність зобов'язанням України в галузі європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), а також інші документи, що були включені до нормативно-правового акту для його реєстрації.
(3) Подати відомості про орган виконавчої влади та конкретну посадову особу, які розпочали підготовку проєктів згаданих нормативно-правових актів, а також надати скан-копію рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту та зразковий текст упомянутого нормативно-правового акту.