Серед претендентів на посаду Папи Римського є український кандидат.
Конклав: процес вибору Папи Римського.
Цієї суботи, 26 квітня, відбудеться похорон Папи Римського Франциска, який протягом останніх 12 років стояв на чолі Святого престолу. На початку травня стартує процес вибору нового понтифіка, відомий як конклав.
Наступного Папу оберуть кардинали, які є високопосадовими церковниками та радниками Святішого Отця.
Вони зберуться в Сикстинській капелі для проведення таємного голосування приблизно через 15-20 днів після смерті Франциска. Конкретна дата поки що не оголошена.
У закритому голосуванні можуть взяти участь кардинали, яким не виповнилося 80 років, і на даний момент їх налічується 138. Кандидата записують на бюлетені і поміщають його в спеціальну чашу.
Для обрання нового Папи необхідно отримати дві третини голосів. Після кожного раунду голосування бюлетені знищуються вогнем. Якщо з димаря каплиці виходить чорний дим, це означає, що голосування не дало результату; у разі білого диму — оголошується ім'я нового понтифіка. Протягом одного дня може відбутися до чотирьох раундів голосування.
Відповідно до норм Католицької церкви, будь-який охрещений і незаміжній католик має право бути обраним на посаду Папи Римського.
Протягом останніх семи століть усі керівники Святого Престолу займали посаду кардиналів. Це означає, що кардинали, які беруть участь у виборах, можуть також виступати в ролі кандидатів на папський трон.
Потенційних претендентів на папський трон, які отримали назву papabili, активно обговорюють у ЗМІ та серед релігійних експертів перед початком конклаву. В цей період з’являється безліч припущень, прогнозів та складених списків можливих кандидатів.
Букмекерські контори навіть приймають ставки на кандидатів. До прикладу, на ресурсі Polymarket, рейтинг очолює італійський кардинал та державний секретар Ватикану П'єтро Паролін із 27%, у трійці лідерів також Луїс Антоніо Тагле та Матео Зуппі.
Скриншот polymarket.com
Кандидати на пост Папи, які найчастіше фігурують у новинах:
П'єтро Паролін, 70 років, з Італії.
Протягом останніх одинадцяти років він обіймає посаду державного секретаря Ватикану. Відомий своїми поміркованими політичними поглядами, він вважається прихильником ідей Папи Франциска. Його часто називають "безсумнівно найкращим дипломатом Ватикану".
Паролін раніше працював у дипломатичному відомстві Святого Престолу, представляючи його в Нунціатурі Нігерії та Мексики. Його ім'я стало відомим завдяки ролі посередника у важливій угоді з Китаєм: у 2018 році Ватикан та Китай підписали угоду, що стосується призначення єпископів.
Паролін здійснив візит до України в 2024 році, де провів зустріч з президентом Володимиром Зеленським. Під час переговорів вони розглянули питання обміну військовополоненими та репатріації тіл загиблих українських воїнів.
Фото: Володимир Зеленський та П'єтро Паролін (president.gov.ua)
Луїс Антоніо Тагле, 67 років, з Філіппін.
У випадку свого обрання, він може стати першим Папою з континенту Азія. Тагле відомий своєю політичною лівою орієнтацією та критикою позиції церкви стосовно ЛГБТ-спільноти, а також розлучених і повторно одружених католиків. Він неодноразово зазначав, що жорсткий підхід Церкви до геїв, розлучених і матерів-одиначок шкодить її місії євангелізації.
Водночас він виступає проти абортів, порівнюючи їх з позасудовими розправами над підозрюваними в наркоторгівлі на Філіппінах.
Був одним із кандидатів на посаду Папи ще у 2013 році, але, як пишуть ЗМІ, на той момент був занадто "юний" для понтифіка.
Маттео Зуппі, віком 69 років, з Італії.
Маттео Зуппі обіймає посаду президента Італійської єпископської конференції, раніше він був архієпископом Болоньї. Його вважають "прибічником Папи Франциска" та кардиналом з прогресивними поглядами. Зуппі є прихильником велоспорту, має ліберальні погляди на одностатеві стосунки, виступає за права ув'язнених і проти смертної кари.
У 1992 році команда, до складу якої входив Зуппі, виступила посередником під час переговорів, що призвели до завершення громадянського конфлікту в Мозамбіку та підписання мирної угоди.
У 2023 році Папа Франциск призначив Зуппі керівником "миротворчої місії в Україні". 6 червня кардинал провів зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, в день, коли Російська Федерація підірвала Каховську гідроелектростанцію.
Зображення: Маттео Зуппі в Україні під час зустрічі з президентом (president.gov.ua)
Минулого року римський кардинал їздив до Москви на зустріч з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, щоб "оцінити зусилля щодо сприяння возз'єднанню українських дітей із їхніми сім'ями та обміну полоненими з метою досягнення довгоочікуваного миру".
Петер Ердо, 72 роки, Угорщина
Починаючи з 2003 року, він виконує свої обов'язки у Ватикані. Раніше обіймав посаду президента Ради єпископських конференцій Європи. Як зазначав New York Post, Ердо вже тривалий час займає значну позицію в політичному житті сучасної церкви.
Як консерватор, він в минулому заперечував проти можливості причастя для розлучених або тих, хто повторно одружився, оскільки дотримується принципу нерозривності шлюбу. Крім того, Ердо рішуче виступав проти прийому біженців європейськими країнами, стверджуючи, що це може бути прирівняно до торгівлі людьми.
П'єр Баттіста Піццабалла, 60-річний мешканець Італії.
Наймолодший серед можливих претендентів. Він отримав сан кардинала всього два роки тому.
Має досвід діяльності на Близькому Сході. З 2020 року Піццабалла керує латинським патріархатом Єрусалима. Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року кардинал запропонував себе в якості заручника в обмін на дітей.
За інформацією New York Times, Піццабалла уникає коментування спірних питань, що може стати для нього перевагою.
Пітер Тарксон, 76 років, з Гани.
Перший кардинал з Гани символізує прогресивну течію Римо-католицької церкви. Він керував папською радою з питань справедливості та миру — організацією, що займається просуванням соціальної справедливості, захистом прав людини та встановленням миру.
У ході своєї роботи Тарксон, зокрема, взяв участь в економічному форумі в Давосі, де підняв питання кліматичної кризи.
Хоча він підтримує традиційні католицькі уявлення про шлюб та гомосексуальність, він також виступає проти кримінального покарання за одностатеві стосунки в Гані.
Фрідолін Амбонго Бесунгу, 65 років, Демократична Республіка Конго
У 2019 році Папа Франциск надав йому титул кардинала. Бесунгу займає посаду президента Симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару.
Він здобув популярність завдяки своїм поглядам на доктрину Ватикану, що стосується благословення неодружених і одностатевих пар. Бесунгу визнав цю доктрину недійсною в Африці, що сприйняли як різкий критичний закид до ліберальних принципів Папи Франциска.
Робер Сара, 79 років, з Гвінеї.
Сара, яка славиться своїми консервативними поглядами, невпинно підтримує ідеї збереження традиційних принципів Католицької церкви.
У 2020 році він разом із колишнім папою Бенедиктом XVI опублікував книгу, в якій відстоював ідею целібату для католицьких священників. Ця книга була сприйнята як виклик політиці папи Франциска.
Невдовзі після виходу книги Сара залишив свою посаду у Ватикані. Його неодноразово називали "паралельним авторитетом" Франциску, а його можливу кандидатуру розглядають як ще більш консервативну порівняно навіть із впливовим ієрархом Петером Ерде.
Реймонд Берк, 76 років, проживає в Сполучених Штатах.
Став кардиналом ще за Бенедикта XVI у 2010-му, вважається провідним архіконсерватором у церкві - прихильником латинської меси та публічним критиком ліберальних тенденцій Папи Франциска.
Уродженець штату Вісконсін і колишній архієпископ Сент-Луїса. Ставив під сумнів готовність Франциска дозволити розлученим і повторно одруженим парам приймати таїнство причастя. Берк також критикував нове пом'якшене формулювання Ватикану щодо контрацепції, геїв і цивільних шлюбів.
Видання The Week внесло до списку потенційних кандидатів на посаду Папи Римського українця Миколу Бичка - єпископа Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії.
Він з'явився на світ 13 лютого 1980 року в місті Тернопіль. Після завершення навчання в школі вирішив присвятити своє життя служінню Богу і вступив до монастиря.
У 17 років вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів), а в 2005 році був висвячений на священника. Був місіонером у Польщі, США та Росію, зокрема в Сибіру на парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Прокоп'євську.
З 2015 по 2020 рік працював у Ньюарку, штат Нью-Джерсі, США. У 2020 році здійснив переїзд до Австралії, де був призначений єпископом Мельбурнської єпархії УГКЦ.
Зображення: Папа Франциск відзначає підвищення Миколи Бичка до кардинальського чину (facebook.com/BishopMykolaBychok)
7 грудня 2024 року Папа Франциск ухвалив рішення про призначення Миколи Бичка кардиналом. У віці 44 років він став наймолодшим представником Колегії кардиналів.
Австралійська громада, очолювана Миколою Бичком, в основному складається з греко-католиків, які стали біженцями внаслідок Балканської війни та конфлікту з Росією. Єпископ активно підтримує українців у своїх проповідях.
"Ми, українці, глибоко прагнемо миру, як ніхто інший. Одинадцять років ми віримо і молимося за його повернення. Але це не повинен бути мир, що означає капітуляцію перед злом, чи компроміс із заподіяною несправедливістю. Ми прагнемо миру, заснованого на істині", - зазначив Микола Бичко у своїй одній з останніх промов.
Після кончини Франциска, український єпископ поділився, що під час свого вступу до Колегії кардиналів він звернувся до Святого Отця з проханням молитися за Україну, підтримати зусилля щодо повернення викрадених українських дітей та заступитися за нього в його новій ролі українського кардинала в Австралії.
"Зараз я звертаюся з молитвою, щоб Папа Франциск став заступником для народу Австралії та України перед Христом, і щоб Господь наділив мене благодаттю виконати мою місію кардинала Католицької Церкви," - зазначив Микола Бичок.
Як член Колегії кардиналів, Микола Бичок стане учасником виборів нового папи. Він буде єдиним представником від України на конклаві. Також існує теоретична можливість, що єпископ УГКЦ може бути обраний наступним понтифіком.
За правилами, кандидатом на посаду глави Святого Престолу може бути католик незалежно від обряду (латинського, чи східного, до якого належить УГКЦ) віком до 80 років.
Однак насправді в історії не зафіксовано жодного випадку, коли Папу обирали б з числа представників греко-католицької церкви, а середній вік понтифіків перевищує 60 років.
Зображення: Микола Бичок стане єдиним представником України на конклаві (ugcc.ua)
Експерти вважають, що шанси Миколи Бичка на успіх є обмеженими, що зумовлено його молодим віком, відсутністю досвіду в латинському обряді та традиційною консервативністю виборчого процесу. Однак його кандидатура все ж розглядається як символічна, і з точки зору церковного права вона залишається допустимою.
Як вказує колишній секретар пап Бенедикта XVI та Франциска, Деніел Галлагер, надавши Миколі Бичку кардинальський титул, Папа Римський Франциск не лише наділив його правом голосу на наступному конклаві, а й висловив довіру до його здатності керувати вселенською Церквою.
"Хоча його день, ймовірно, настане пізніше", - прогнозує Галлагер у колонці Crisis Magazine.
Сам Микола Бичок поділився у своєму дописі на Facebook, що планує бути присутнім на церемонії прощання з Папою Франциском, а після цього візьме участь у конклаві, що відбудеться у Ватикані.
