Шлюб від 14 років та питання одностатевих партнерств: юрист роз'яснює суперечливі аспекти нового Цивільного кодексу України.

Останнім часом у правничому середовищі активно обговорюється проєкт нового Цивільного кодексу України, який передбачає низку концептуальних змін, зокрема у сфері сімейних відносин. Важливо одразу наголосити: документ не є ухваленим законом, а лише проєктом, який перебуває на стадії обговорення та доопрацювання. Проте окремі положення вже викликали значний суспільний резонанс.

Як юрист, вважаю важливим роз'яснити основні моменти цих рекомендацій.

І в цьому контексті варто зазначити,

На сьогоднішній день діюче законодавство України визначає:

* Мінімальний вік для укладення шлюбу - 18 років.

Зниження віку до 16 років можливе тільки за рішенням суду та за умови наявності вагомих підстав.

Проект нового Цивільного кодексу України передбачає можливість встановлення мінімального вікового порогу — з 14 років. Це може бути реалізовано за спеціальною процедурою, якщо це відповідає інтересам неповнолітньої особи, яка звернулася з відповідною заявою.

Для коректної оцінки цієї норми насамперед необхідно усвідомлювати правову сутність шлюбу, а саме - шлюбу, офіційно зареєстрованого державою. Його зміст полягає не у факті спільного проживання , не у веденні спільного побуту та не в наявності інтимних відносин. Ба більше, ст. 56 Сімейного кодексу України прямо забороняє примушування до так званого "подружнього обов'язку", розцінюючи це як посягання на особисту недоторканість людини. Сутність шлюбу полягає у виникненні між подружжям взаємних прав та юридичних обов'язків.

Навіть якщо подружжя офіційно зареєстроване в шлюбі, вони можуть жити окремо, не підтримувати зв'язків і фактично не взаємодіяти одне з одним. Проте це не позбавляє їх права на частку у спільному майні, яке було набуте під час спільного життя. У деяких ситуаціях такий підхід може бути вигідним для неповнолітніх, незалежно від їх статевої приналежності. Тому я вважаю, що стаття 1478 нового Цивільного кодексу України не узаконює шлюби неповнолітніх, а лише знижує вік, з якого вони можуть укладати шлюб до 14 років.

Ще раз підкреслюю, що на даний момент можливість зниження віку відповідальності існує з 16 років, що все ще вважається дитячим віком. Проте, пропонується знижувати цей вік до 14 років, але лише в чітко визначених випадках і за рішенням суду. Варто також пам'ятати, що факт вагітності чи народження дитини у віці 14 або 16 років не звільняє кривдника від кримінальної відповідальності.

Неможливість судового встановлення факту сімейних відносин між особами однієї статі.

У чинній судовій практиці використовується механізм встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - для захисту майнових або соціальних прав, між чоловіком та дружиною.

Проте проєкт ЦКУ може унеможливити застосування такого підходу щодо осіб однієї статті, тому що знову ж таки ст. 1473 нового ЦК України чітко визначено, що шлюб є виключно союз між чоловіком і дружиною і в новій редакції ЦК України нічого не згадується про одностатеві пари, вони не включені в правове поле поняття "сім'я". Але, ж давайте говорити, що нового нічого не запроваджується в проєкті ЦК, тому що в СК України, а саме ст.21 чітко визначено і написано що шлюб є сімейний союз жінки та чоловіка, який зареєстрований у органі ДРАЦС.

Контекст євроінтеграції

Які б не були зміни в сімейному законодавстві, вони мають:

Як адвокат, я вважаю, що на цьому етапі ще зарано робити остаточні висновки. Проте вже зараз очевидно, що деякі пропозиції вимагають доопрацювання, уточнення та уважної оцінки з точки зору захисту прав людини. Сімейні відносини є надзвичайно делікатною сферою, в якій кожна нова законодавча ініціатива повинна проходити ґрунтовне професійне та суспільне обговорення.

Спікер: Марія Конрадій, партнер-адвокат у Lawyer HUB.