Майдан: 13 років по тому – вироки затримуються, а строки вичерпуються.
До 13-ї річниці Євромайдану правозахисники оприлюднили звіт про розслідування й суди. Більшість винних не отримали остаточних вироків, судова реформа залишається ключовою вимогою для євроінтеграції України.
Напередодні 13-ї річниці початку Євромайдану розслідування злочинів, скоєних владою та правоохоронцями проти мирних протестувальників, все ще триває. Слідчі органи та прокуратура з'ясували практично всі деталі подій, виявили системні механізми вчинення злочинів і передали матеріали до суду. Однак остаточні рішення щодо організаторів та виконавців убивств і катувань учасників акцій протесту ще не ухвалені. Такі висновки містяться в аналітичному звіті "Справи Майдану 13 років потому. Розслідування, суди та фактор часу", який був опублікований в п'ятницю, 20 листопада, у Києві Центром прав людини ZMINA.
Сотні справ, що підлягають ризику втрати терміна давності.
Справи, пов'язані з Майданом, включають понад 300 кримінальних справ щодо більше ніж 500 підозрюваних, серед яких є високопосадовці України, згідно з аналітичним звітом. У цих матеріалах вказується приблизно 2000 потерпілих. На вересень 2026 року суди першої інстанції ухвалили більше 100 вироків, проте не всі з них набрали законної сили, оскільки частина кримінальних справ була закрита через закінчення 5-річних та 10-річних термінів давності. Внаслідок цього понад 120 осіб були звільнені від кримінальної відповідальності, зазначають автори звіту.
За два роки спливає термін давності для проваджень, порушених за скоєння особливо тяжких злочинів - убивств та катувань мирних демонстрантів, сказала адвокатка потерпілих у справах Майдану та співавторка звіту Оксана Михалевич. Зараз у судах триває розгляд понад 90 таких справ, додала вона. А загалом щодня відбувається розгляд близько 100 судових справ.
Європейський Союз закликає до проведення реформ у судовій системі.
Звіт щодо справ Майдану підготовлений Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Керівник відділу "Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство" Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян заявив, що Євросоюз наполягає на відповідальності за ті події, що відбувалися в Україні 13 років тому.
"Тривала відсутність остаточних судових рішень, особливо стосовно організаторів та осіб, відповідальних за цю обширну систему репресій, викликає у нас серйозне занепокоєння щодо дієвості механізмів підзвітності та відповідальності", - зазначив Сантільян. Він підкреслив, що реформа судової системи в Україні є однією з ключових умов у рамках переговорів про перший кластер євроінтеграції, і ці вимоги повинні бути виконані до середини 2027 року.
Затягування судів та вплив на потерпілих
Сучасні нормативні акти дозволяють безкінечно затягувати розгляд справ, в той час як суди завантажені іншими процесами, а громадський контроль фактично відсутній через зосередження уваги суспільства на війні між Росією та Україною, зазначили правозахисники. У свою чергу, начальник департаменту у справах Майдану Офісу Генерального прокурора Олексій Донський підкреслив, що у зв'язку з наближенням терміну давності для справ про особливо тяжкі злочини, судові засідання повинні проводитися з пріоритетом, не рідше ніж 2-3 рази на тиждень. "Діючі закони дозволяли затягувати навіть підготовчі засідання до п'яти років," - зазначив Донський.
Він закликав Верховну Раду терміново внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, щоб покласти край цьому саботажу. Як зазначив прокурор, правоохоронні органи Міністерства внутрішніх справ не надали жодної підтримки у розслідуванні справ Майдану, а також було знищено значну кількість доказів і документів, які могли б вказати на виконавців та організаторів злочинних дій. Крім того, у матеріалах слідства досі залишаються нерозкритими деякі епізоди вбивств, які сталися 22 січня та 18 лютого 2014 року.
Невирішені злочини та історична свідомість
Родини жертв злочинів, скоєних владою і правоохоронцями під час Євромайдану, на 13-ту річницю початку протестів фактично урізані в правах на справедливість і покарання винних, заявила голова громадської організації "Родина Героїв "Небесної Сотні" Наталія Дигдалович, чоловік якої загинув під час розстрілу мирних демонстрантів. "Одразу після завершення Майдану чимало адвокатів пропонували нам свою допомогу і представництво в судах. Але згодом більшість із них відмовилися від такої допомоги", - повідомила вона. Тим часом члени цієї організації вже зневірюються в можливості досягти справедливості, а близько 50 родичів потерпілих уже померли, не дочекавшись вироків злочинцям, додала Дигдалович.
Світлана Поваляєва, мати Романа Ратушного та його старшого брата Василя, які загинули під час боротьби за Україну проти російської агресії, висловила думку, що українське суспільство не повною мірою усвідомлює масштаб подій, які відбулися на Євромайдані в зимовий період 2013-2014 років. Вона вважає, що це сталося внаслідок того, що після завершення Революції Гідності розпочалась російська агресія в Криму та на Донбасі. Поваляєва також підкреслила, що причинами затримки у розслідуванні злочинів, скоєних владою, є необхідність держави розслідувати кримінальні справи, що стосуються самої себе.