У 2025 році судова практика формувалася під впливом воєнних умов, нестачі фінансування та зростаючої ролі Верховного Суду - така точка зору.

У 2025 році судова практика формувалася в умовах воєнних викликів, нестачі фінансування судових органів та зростаючого впливу Верховного Суду, який виступав як "нормотворець через прецеденти". Таку думку висловив Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "WINNER".

Велика палата Верховного Суду фактично взяла на себе функцію "методичного центру" для всіх юрисдикцій: у 2025 році було випущено ряд дайджестів, що охоплюють земельні, трудові, реєстраційні та виконавчі спори, які стали настановою для практиків. Касаційні суди щомісяця публікували огляди практики в сферах господарського, цивільного, адміністративного та кримінального права, і в 2025 році ці огляди стали обов'язковими "настільними посібниками" для розробки процесуальних стратегій, - зазначив він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи тенденції на юридичному ринку минулого року.

Також серед тенденцій розвитку судової системи в 2025 році була євроінтеграція та фокус на Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

"Дослідження рішень Верховного Суду за 2024-2025 роки показує тенденцію до інтеграції практики Європейського Суду з прав людини, особливо в справах, що стосуються екології та прав людини, що безпосередньо пов'язано з процесом набуття членства в Європейському Союзі," - зазначив він.

Крім того Ясько зазначив, що в 2025 році Вища рада правосуддя продовжувала узагальнювати дисциплінарну практику, що поступово вибудовує більш прогнозовані правила гри для суддів, але водночас посилює відчуття "постійного нагляду".

Одночасно Ясько підкреслив, що минулого року Європейський суд з прав людини продовжував відзначати системні проблеми в українській системі правосуддя, такі як затримки в процесах, ігнорування судових рішень, умови утримання під вартою та інші. "Це посилило значення питання верховенства права в переговорах між Україною та Європейським Союзом", - додав юрист.

Він також підкреслив, що брак фінансування в 2025 році виявився у "недостатній кількості кадрів, затримках у розгляді справ та постійних труднощах із виконанням судових рішень на користь громадян".

Одночасно він акцентував увагу на зростаючій проблемі невиконання судових рішень. Зокрема, за його словами, справа "Іванов - Бурмич" стала яскравим прикладом того, що "держава регулярно ігнорує рішення, ухвалені на користь громадян".

Він також висловив свою думку щодо рівня правосуддя, зазначивши, що "дослідження та аналітичні огляди вказують на перевантаження суддів, недоліки в процесуальному регулюванні та недостатню незалежність судової системи, незважаючи на офіційні заходи, вжиті в рамках судової реформи".

Прогнозуючи ключові напрямки еволюції судової системи у 2026 році, Ясько акцентував увагу на проблемі нестачі кадрів та навантаження, що призведе до подовження термінів розгляду справ. У результаті, суди ще частіше будуть застосовувати процесуальні фільтри для відсеювання незначних позовів. Крім того, за його думкою, у 2026 році спеціалізація в судах буде зростати. Він також передбачає зміцнення Вищого антикорупційного суду, що сприятиме поглибленню спеціалізації та ускладненню юрисдикційного середовища для бізнесу. Серед інших очікуваних змін – розвиток цифрових технологій, альтернативних механізмів вирішення спорів та реформування адвокатської діяльності.

"Судова практика 2025 року показала, що без реального фінансування й виконання рішень держава продовжує програвати у власних судах і в ЄСПЛ, накопичуючи нові борги та репутаційні втрати. У 2026 році будь-яка реформа без підкріплення бюджетом, кадровими рішеннями та цифровізацією сприйматиметься як косметичний ремонт, а не як зміна правил гри", - сказав він.

Юрист зазначив, що бізнес вступає в 2026 рік в умовах, коли "передбачуваність визначається не законодавством, а практикою Верховного Суду".

"У контексті перевантажених судових систем і суворіших вимог до процесуальних фільтрів важливість коректної доказової бази, якісних процесуальних документів та альтернативних механізмів (таких як ADR і медіація) для бізнесу стає ще більш актуальною," - підкреслив він.

На думку Яська, для громадян суд остаточно перестане бути "останньою інстанцією справедливості за замовчуванням". Він стає інструментом, яким потрібно вміти користуватися: читати практику, фіксувати докази, рахувати ризики часу й коштів.

"На перший план виходять не гучні заяви, а здатність довести свою позицію в реальній судовій процедурі - із посиланням на висновки ВС та стандарти ЄСПЛ, які українські суди дедалі активніше враховують", - підкреслив він.