Світові керівники з обережністю сприймають пропозицію Трампа щодо заснування "Ради миру" | Основні новини України
Президент Дональд Трамп дає ексклюзивне інтерв'ю кореспонденту Reuters у Білому домі у Вашингтоні, округ Колумбія. 14 січня 2026 / Фото Reuters
Світові уряди висловили стримане ставлення до пропозиції президента США Дональда Трампа про заснування глобальної "Ради миру". Вони висловлюють занепокоєння, що таке нововведення може загрожувати функціям і повноваженням Організації Об'єднаних Націй. Цю інформацію наводить Reuters, посилаючись на дипломатичні кола.
Запрошення приєднатися до "Ради миру", яку Трамп має намір очолити на постійній основі, отримали приблизно 60 країн. Листи почали надходити до столиць Європи в суботу. Як повідомляють дипломати, лише Угорщина дала безумовну згоду на участь у новому органі. Прем'єр-міністр Віктор Орбан, який вважається близьким прихильником Трампа, охарактеризував запрошення як "по честі" і підтвердив участь своєї держави.
Інші уряди утрималися від публічних заяв. Представники низки держав на умовах анонімності висловили занепокоєння тим, що ініціатива США може зашкодити роботі ООН і створити паралельну систему ухвалення рішень у сфері міжнародної безпеки.
Згідно з листом і проєктом статуту, з якими ознайомилося Reuters, "Рада миру" спочатку зосередиться на врегулюванні конфлікту в секторі Гази, а згодом отримає ширший мандат для реагування на інші міжнародні конфлікти. Членство в раді передбачене строком на три роки з можливістю поновлення, однак держави, які внесуть понад 1 млрд доларів США у перший рік роботи органу, зможуть отримати постійне місце.
В адміністрації президента США повідомили, що ця концепція, як стверджують, забезпечує стабільну участь держав, які проявляють "міцну відданість миру, безпеці та розвитку".
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, перебуваючи з візитом у Південній Кореї, заявила, що її країна "готова зробити свій внесок", однак не уточнила, чи йдеться про участь у врегулюванні ситуації в Газі, чи про підтримку ширшої ініціативи. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні повідомив, що Оттава принципово погодилася на ідею створення ради для Гази, хоча деталі ще опрацьовуються.
У листопаді Рада Безпеки ООН уже схвалила мандат на створення міжнародного механізму для підтримки перехідного управління та відновлення Гази, але лише до 2027 року і виключно в межах цього конфлікту. Росія та Китай тоді утрималися під час голосування, заявивши, що документ не визначає чіткої ролі ООН у майбутньому сектору.
Прийняття окремого статуту для "Ради миру" викликало серйозні занепокоєння в європейських столицях. Один з дипломатичних представників охарактеризував цю ініціативу як "конкурента ООН", що порушує фундаментальні принципи, закладені в Статуті організації. Щонайменше троє західних дипломати висловили думку, що втілення цього проекту здатне ослабити авторитет ООН.
Водночас представник генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша зазначив, що держави-члени мають право об'єднуватися в різні формати співпраці, однак Організація Об'єднаних Націй продовжуватиме виконувати свій мандат. Голова Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок, не коментуючи ініціативу безпосередньо, заявила, що ООН залишається єдиною інституцією з моральним і правовим мандатом об'єднувати всі країни світу, застерігши, що відмова від цього принципу може призвести до "дуже темних часів".
Згідно з інформацією Reuters, Дональд Трамп вважає "Раду миру" організацією, яка з часом може взяти на себе роль у вирішенні інших конфліктів, які він вважає минулими або такими, що вимагають його особистого втручання. Президент США відкрито демонструє своє бажання отримати Нобелівську премію миру.
У Білому домі вже представили перших членів ради. Серед них - держсекретар США Марко Рубіо, спеціальний представник Трампа Стів Віткофф, колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, а також зять президента Джаред Кушнер. Очікується, що склад цього органу буде розширено в найближчі тижні. Наразі у списку немає представників палестинської сторони.
Паралельно США оголосили про створення окремої 11-членної "Виконавчої ради Гази" з участю представників Туреччини та Катару для підтримки технократичної адміністрації. В офісі прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу заявили, що склад цього органу не був узгоджений з Ізраїлем і суперечить його політиці.
Фахівці у сфері прав людини висловили своє занепокоєння, що система управління Газою під контролем міжнародної ради на чолі з президентом США може мати ознаки колоніального підходу. Також була висловлена критика щодо участі Тоні Блера, у зв'язку з його минулою роллю у війні в Іраку та історичними аспектами британської присутності на Близькому Сході.
