"У Києві почали накладати штрафи за фотографування порожніх стелажів у торгових точках": донецькі групи в соціальних мережах розповсюджують новий фейк.
У соціальних мережах поширюються фотографії, нібито з українських супермаркетів, на яких розміщені оголошення про заборону фотографувати порожні полиці. На одному з них навіть вказано "штраф -- 3000 грн", на іншому покупців попереджають, що фото- та відеозйомка порожніх полиць нібито є "допомогою ворогу".
Подібні публікації активно поширюють, зокрема, донецькі пабліки, орієнтовані на аудиторію окупованої частини Донецької області. Там також активно поширюють публікації про нібито панічні настрої серед українців.
Однак жодної загальнодержавної заборони на фотографування порожніх полиць у магазинах України не існує. Немає й передбаченого українським законодавством штрафу в розмірі 3000 гривень за таке фотографування.
Центр боротьби з дезінформацією при РНБО України вже відреагував на розповсюдження цих зображень, назвавши інформацію про заборону фейковою. Як повідомляє Центр, фотографії з такими "оголошеннями" були розповсюджені російськими пропагандистськими ресурсами.
Що можна побачити на цих знімках?
На одному зі знімків у вітрині розміщено яскраво-помаранчевий аркуш із написом:
"Фільмування порожніх полиць ЗАБОРОНЕНО. Штраф -- 3000 грн".
В іншому випадку, нібито, покупців інформують:
"Знімання або фотографування пустих полиць = підтримка супротивника."
На іншій фотографії можна побачити великий плакат з перекресленою камерою і написом: "ЗАБОРОНЕНО знімати порожні полиці".
У жодному з оголошень не міститься інформації про назву торгової мережі, адресу магазину, а також номер постанови, закону чи рішення державного органу, на підставі якого вводиться така заборона.
Один із найбільш розповсюджених зображень насправді є скріншотом Google Lens, на якому український текст перекладено на російську мову. Таким чином, цей знімок сам по собі не є додатковим підтвердженням наявності такого оголошення.
Штрафу за зйомку полиць не передбачено.
В Україні немає законодавчих норм, що передбачають накладення штрафу у розмірі 3000 гривень за зйомку порожніх полиць у супермаркетах. Право громадян на збір та розповсюдження інформації зафіксовано в статті 34 Конституції України. Хоча можливі обмеження цього права, зокрема з причин національної безпеки, такі обмеження повинні бути закріплені в законодавстві.
У контексті повномасштабного збройного конфлікту в Україні існують певні обмеження на розповсюдження інформації, яка може негативно вплинути на оборонні можливості держави. Законодавство встановлює відповідальність за несанкціоноване оприлюднення інформації про місцезнаходження чи переміщення українських військових, техніки та озброєння. Проте зображення порожніх полиць у продуктових магазинах не підпадають під ці обмеження.
Державна служба України, відповідальна за безпеку харчових продуктів та захист прав споживачів, вже раніше зазначала, що процес фотографування товарів у магазинах не є забороненим.
Кожен магазин має право визначати власні правила поведінки на своїй території. Однак, це не означає, що за порушення цих правил передбачений державний штраф у розмірі 3000 гривень, і, звісно, не перетворює зйомку товарів на полиці на правопорушення.
Чому неправдива інформація виглядає переконливо?
Пропаганда маніпулює цим справжнім фоном, додаючи до нього вигадані елементи: нібито українська влада прагне замаскувати дефіцит товарів і, внаслідок цього, забороняє громадянам робити фотографії в магазинах.
Структура "фейку" також несе в собі знайомі українцям терміни, пов’язані з війною, такі як "підтримка ворога", "заборонено", "пеня". Це дозволяє підробленому оголошенню виглядати більш правдоподібно для людини, яка спостерігає його без додаткової інформації.
Чому це розповсюджується в донецьких спільнотах?
Особливо активно подібні повідомлення з'являються у донецькому сегменті соціальних мереж та Telegram. Там їх використовують для формування одразу кількох пропагандистських тез: на підконтрольній Україні території нібито існує масштабний дефіцит продуктів, влада нібито намагається приховати стан справ, а громадянам забороняють фіксувати те, що відбувається. При цьому сам факт появи фотографії з паперовим оголошенням ще нічого не доводить. Без адреси магазину, назви мережі, підтвердження від її адміністрації та відповідного нормативного акта твердження про "заборону" залишається непідтвердженим.
