У М'янмі введено заборону на реалізацію жіночих гігієнічних прокладок.
Влада М'янми, яка перебуває під військовим режимом, запровадила заборону на продаж і транспортування гінекологічних прокладок для жінок, стверджуючи, що ці вироби нібито використовуються "повстанцями" в медичних цілях.
Цю інформацію передає The Guardian, посилаючись на місцевих активістів, оскільки наразі офіційних даних про заборону не надійшло, повідомляє NV, зазначає UAINFO.org.
М'янма — це держава, розташована в Південно-Східній Азії, де з 2021 року спостерігається громадянський конфлікт. Саме в цей період військовий уряд здійснив переворот, усунувши з влади демократично обраних лідерів країни.
Уряд не опублікував офіційної заяви щодо заборони продажу і перевезення прокладок, проте вважається, що така заборона може бути частиною стратегії, відомої як "чотири зрізи". Ця стратегія спрямована на позбавлення представників руху опору базових ресурсів у війні.
Згідно з інформацією, наданою місцевими активістами, військове керівництво переконане, що учасники руху опору застосовують жіночі засоби гігієни для обробки поранень та використовують їх як прокладки в взутті, щоб вбирати кров і вологу.
Мередіт Банн, яка є засновницею благодійної медичної організації Skills for Humanity (SFH), підкреслила, що всі, хто мав досвід роботи у військовій медицині, розуміють: гігієнічні прокладки не придатні для лікування вогнепальних або рваних ран.
Генрієтта Сейрак, засновниця організації Pan Ka Lay, яка займається історичною освітою в М'янмі, повідомила, що жінки змушені використовувати небезпечні альтернативи для гігієни, такі як шматки тканини, листя або газети. Це піддає їх ризику захворювань та викликає значний дискомфорт і біль. Водночас, альтернативні засоби для менструальної гігієни, такі як менструальні чаші або тампони, в країні не є поширеними.
Активісти повідомляють, що численні жінки змушені шукати допомогу на нелегальному ринку, де вартість прокладок зросла в три рази. Раніше упаковка коштувала три тисячі к'ятів (62 гривні), а тепер її ціна досягла дев'яти тисяч к'ятів (187 гривень). При цьому мінімальна заробітна плата в країні складає 7,8 тисячі к'ятів.
Тінзар Шунлей Ї, директорка феміністичної організації Sisters2Sisters, зазначила, що заборона продажу прокладок може мати ширшу мету, ніж обмеження ресурсів руху опору. На думку активістки, таким чином військовий режим прагне обмежити пересування жінок та є формою гендерно зумовленого насильства. Також правозахисниці переконані, що заборона спрямована на підсилення табуйованості теми менструації у М'янмі.
Наразі правозахисниці працюють над розповсюдженням безкоштовних засобів гігієни серед населення. Тінзар Шунлей Ї також зазначила, що місцеві організації інформували ООН про ситуацію в М'янмі, охарактеризувавши заборону на цей важливий товар як "порушення прав людини".
