У парламенті відбулися дискусії стосовно рекомендацій медіаюристів щодо внесення змін до законопроєктів №14056 та №14057.

Після аналізу цих пропозицій заплановано ще одну зустріч перед другим читанням законопроєктів для доопрацювання всіх нюансів.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з представниками громадських організацій та медичними юристами для обговорення пропозицій до законопроєктів №14056 та №14057, які стосуються змін у Цивільному кодексі України. Інформацію про цю зустріч він оприлюднив на своїй сторінці в Facebook.

У заході взяли участь делегати від "Лабораторії цифрової безпеки", "Платформи прав людини", "Інституту масової інформації", "Інституту розвитку регіональної преси", Bihus.Info, а також "Центру демократії та верховенства права". Крім того, свою присутність підтвердили представники академічної спільноти та голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Протягом більше ніж двох годин ми детально обговорили різноманітні аспекти, які безпосередньо пов’язані із свободою слова, приватністю, а також захистом честі і гідності особи. Зокрема, ми обговорили питання, пов’язані з визначенням розміру компенсації за моральну шкоду, терміни позовної давності у справах, що стосуються розповсюдження недостовірної інформації, регулювання прав на відповідь, спростування та примирення, заборону на поширення даних, що порушують особисті права, використання імені та цифрового образу особи, захист персональних даних, а також права на інформацію, цифрову приватність, особисті нотатки та таємницю листування. Окрему увагу ми приділили питанням, що стосуються прав юридичних осіб, -- зазначив Стефанчук.

За його інформацією, після аналізу цих пропозицій буде організовано ще одну зустріч перед другим читанням законопроєктів для узгодження всіх нюансів.

Ярослав Юрчишин на своїй сторінці у Facebook підкреслив, що всі коментарі та ідеї будуть ретельно розглянуті і представлені у вигляді змін у співпраці з Русланом Стефанчуком.

Народний депутат підкреслив, що в ході зустрічі було зазначено, що положення про "право на забуття" не охоплює інформацію про публічних осіб або дані, які становлять суспільний інтерес.

Як зазначила в інтерв'ю з "Детектром медіа" юристка проєктів Bihus.Info Марія Музичка, стаття 277, що стосується регулювання права на спростування неправдивої інформації, потребує суттєвих доопрацювань та вдосконалень.

"Ми повинні колективно розробити оновлену версію цієї статті, враховуючи деякі зміни. Наприклад, існувала секція, що стосувалася презумпції невинуватості, яка вже закріплена у Конституції. Однак, в даному випадку її варто переформулювати, щоб уникнути неоднозначностей у трактуванні."

У пункті про оціночні судження ми також будемо повністю виключати частину про те, що за оціночні судження, які висловлені в формі, що принижують честь, гідність і репутацію, має бути покладений обов'язок про компенсацію моральної шкоди.

Загалом багато пунктів потребуюють доопрацювання. Скрізь також будемо узгоджувати термінологію для уніфікації", -- сказала Марія Музичка.

Медіаюристка також акцентувала увагу на суттєвій зміні — нормі, що стосується спростування спростувань. Вона зазначила, що журналістам і активістам не раз доводилося виправляти інформацію, яка насправді виявилася правдивою. Зараз юристи працюють над тим, щоб правильно формулювати цю норму, аби в подібних ситуаціях можна було відновити свої права.

"Ми зосередимося на тому, щоб у найкоротші терміни внести всі необхідні доопрацювання. Загалом, концепція змін до Цивільного кодексу виглядає перспективно, оскільки він вже не відповідає сучасним вимогам. Законопроєкти передбачають важливі оновлення та модернізацію. Хоча багато положень мають позитивні ідеї, проект потребує певних коректив," – зазначила Музичка.

"Проте в цілому ми задоволені змістовною бесідою. Ми дійшли згоди про нашу співпрацю та запевнилися, що всі наші побоювання щодо потенційної цензури будуть враховані," – зазначила вона.

Нагадаємо, що 21 вересня колектив народних депутатів вніс до Верховної Ради законопроєкт №14057, який містить ряд змін до Цивільного кодексу України. Журналісти з Bihus.Info звернули увагу на те, що цей законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критику в публікаціях, що може загрожувати самому існуванню журналістських розслідувань.

В Інституті масової інформації також висловлюють занепокоєння, що цей законопроєкт може призвести до цензури та містить занадто суворі вимоги для медіа. Юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначив, що запропоновані зміни підсилять позиції тих, хто використовує процедури спростування недостовірної інформації та захисту честі й гідності, щоб ухилятися від обґрунтованих звинувачень з боку журналістів.

Голова Комітету з питань свободи слова, народний депутат Ярослав Юрчишин, ухвалив рішення відкликати свій підпис з законопроєкту №14057. Він також заявив про намір організувати дискусію між авторами проєкту та медіаюристами для детального обговорення.

Ознайомтесь також з: