Юридичний портал

Україна святкує День гідності та свободи: як український народ змінив напрямок своєї історії.

21 листопада Україна святкує День гідності та свободи – значну дату, яка символізує початок Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року. Ці два протестні рухи стали виразом бажання українського народу захищати свої права, свободи, демократичні цінності та визначати власний шлях розвитку країни.

В Українському інституті національної пам'яті вшанували пам'ять про ці події, їхні витоки та наслідки.

Помаранчева революція

21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія оприлюднила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими перемогу здобув Віктор Янукович. Широкомасштабні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів викликали хвилю обурення в суспільстві, і вже наступного дня прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка вийшли на вулиці протестувати.

Аналогічні акції охопили ключові міста України, зосередившись в основному на Майдані Незалежності в Києві. Цей протестний рух став каталізатором для організації повторного другого туру президентських виборів, в результаті якого перемогу здобув Ющенко.

У листопаді 2005 року новий президент оголосив про створення Дня Свободи. Проте в грудні 2011 року Віктор Янукович скасував це свято, об'єднавши його з Днем Соборності.

Революція гідності можна охарактеризувати як період соціальних змін, що відзначається прагненням до справедливості та гідності.

21 листопада 2013 року в Києві, на Майдані Незалежності, стартували акції протесту в знак незгоди з рішенням уряду тимчасово зупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Спочатку на площі зібралося лише декілька сотень учасників, проте вже до 24 листопада кількість тих, хто підтримував євроінтеграційні прагнення, перевищила 100 тисяч.

29 листопада на Євромайдані пройшов мітинг, під час якого учасники висловили вимоги про відставку уряду та проведення дострокових парламентських виборів. У ніч з 29 на 30 листопада влада застосувала жорсткі заходи для розгону протестувальників, що стало вирішальним етапом у розвитку протестного руху.

Після цього акції перестали бути виключно проєвропейськими та набули масштабного антиурядового характеру. Українці виступали проти авторитаризму, корупції, порушення прав людини, свавілля правоохоронців та репресій щодо незгодних.

Найтрагічніші моменти Революції гідності відбулися з 18 по 20 лютого 2014 року. У серці столиці, Києві, розгорнулися масові зіткнення, під час яких було підпалено Будинок профспілок. Снайпери при цьому забрали життя більше 70 учасників Євромайдану, які згодом отримали статус Героїв Небесної сотні.

У ніч з 21 на 22 лютого 2014 року Віктор Янукович, який на той момент обіймав посаду президента, залишив територію України. Це спровокувало проведення позачергових президентських виборів, що засвідчили прагнення країни рухатися в європейському напрямку.

Спогади про українську боротьбу

На відміну від Помаранчевої революції, Революція гідності можна охарактеризувати як період соціальних змін, що відзначається прагненням до справедливості та гідності. коштувала Україні багатьох життів патріотів, які відстоювали свободу, демократію та право держави самостійно визначати своє майбутнє.

13 листопада 2014 року президент Петро Порошенко підписав указ, що проголошує 21 листопада Днем гідності та свободи. Ця дата була обрана для зміцнення принципів свободи і демократії, а також для вшанування відваги та патріотизму людей, які боролися за права людини, національні інтереси та європейський вибір України.

Раніше OBOZ.UA розповідав, на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція "Порожні стільці" на підтримку ув'язнених і зниклих безвісти журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників. Захід організували Український ПЕН і Центр громадянських свобод.

Читайте також