Україна реалізувала лише 15% запланованих реформ: чому європейські партнери проявляють скептицизм щодо досягнень країни.

Доповідь незалежних експертів вказала на значно низький рівень прогресу України в реалізації зобов'язань перед Європейським Союзом, особливо в галузі верховенства права та антикорупційної діяльності. Лише 15% з десяти запланованих реформ були реалізовані за дев'ять місяців, що викликає сумніви щодо можливості отримання подальшої фінансової підтримки та перспективи членства в ЄС.

Переговори між Президентом України Володимиром Зеленським та Президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн, ймовірно, не принесли очікуваних результатів. Основною причиною цього стало прохання України про збільшення фінансування, на що європейська сторона відповіла нагадуванням про необхідність реалізації реформ для забезпечення прозорості витрат державного бюджету. Європейська Комісія оперувала 89-сторінковим "тіньовим звітом", підготовленим незалежними фахівцями, в якому оцінюється виконання Україною європейських вимог щодо верховенства права, функціонування судової системи, заходів проти корупції та дотримання прав людини.

Звіт, підготовлений такими організаціями, як Антикорупційний штаб, DeJure, АвтоМайдан та іншими, демонструє, що з десяти реформ, які українська влада обіцяла реалізувати для відкриття важливих кластерів ЄС, виконано тільки близько 15% за більше ніж дев'ять місяців. Цей тривожний показник викликає занепокоєння серед європейських партнерів стосовно реального прогресу України в критично важливих сферах.

Фактори, що впливають на недостатній прогрес: недостатня політична рішучість і перешкоди для реалізації реформ.

Згідно з аналізом, низький рівень прогресу (15%) пояснюється "відсутністю політичної волі". Верховна Рада не бере активної участі в реформах, а Президент не проявляє достатньої зацікавленості. Уряд не представив жодного законопроєкту до парламенту, що свідчить про брак конструктивного діалогу. Найзначнішою подією в звітному періоді стало не здійснення реформ, а викриття злочинної організації "Мідас", у якій брали участь як чинні, так і колишні високопосадовці. У документі також згадується про тиск на НАБУ та незаконне затримання детектива Махамеда Расулова на основі сфабрикованих звинувачень, а також про угоду з нардепом-втікачем Христиненком. Отже, причина лише 15% прогресу полягає не в складності реформ, а в діях певних представників уряду, які намагаються перешкоджати розслідуванням корупції.

Ключові цифри: п'ять показників, які мають знати всі

У доповіді представлені п’ять основних показників, які відображають поточну ситуацію:

* 43 народні депутати цього скликання отримали повідомлення про підозру.

* 27 справ проти корупціонерів високого рівня можуть бути закриті через терміни давності (4 до кінця цього року, 23 - до кінця 2027 року). Близько половини справ щодо чиновників можуть залишитися невирішеними. Це пов’язано з законопроєктом №15354, який призупиняє перебіг термінів давності під час досудових розслідувань.

* 86: проваджень перебувають під загрозою автоматичного закриття через так звані "правки Лозового", які досі чинні.

Протягом року Вища рада правосуддя розглянула 10 382 скарги на суддів. Було ініційовано 387 дисциплінарних проваджень, але лише 15 суддів були звільнені. Водночас Верховний Суд забезпечує можливості для відновлення тих суддів, які були звільнені через сумнівну доброчесність.

Протягом 15 місяців тривало розслідування справи "Мідас", перш ніж стали відомі причини липневого нападу на антикорупційні організації. У звіті вказується, що основні організатори атаки залишилися безкарними, а деякі з них навіть отримали підвищення по службі.

Аналіз галузей та можливі рішення для подолання проблеми.

Оцінка по секторах вказує на те, що у НАБУ, САП, судовій системі, ДБР, СБУ та прокуратурі спостерігається стагнація. Єдиним позитивним виключенням є відновлення роботи БЕБ, але остаточну оцінку цього процесу можна дати лише після його сертифікації. Основний висновок звіту полягає в тому, що весь прогрес на 15% залежить від дій Верховної Ради і вимагає всього чотирьох голосувань. Серед них: ухвалення закону про строки давності (№15354), скасування "правок Лозового", забезпечення незалежної експертизи для НАБУ та САП, а також розширення повноважень керівника САП для відкриття справ проти народних депутатів, створення спільних слідчих груп та екстрадиції без участі Генерального прокурора. Ці законопроєкти вже розглядаються у парламенті.

Значення доповіді для процесу європейської інтеграції та отримання фінансової підтримки.

Цей звіт є ключовим для двох важливих рішень Європейської Комісії: щодо розширення ЄС та наступного траншу фінансової підтримки. Показник у 15% у сфері верховенства права є вкрай низьким і вказує на серйозні труднощі. Відсутність прогресу в ухваленні антикорупційної стратегії та затримки з призначенням міжнародних експертів до Етичної ради для суддів негативно впливають на рішення європейських партнерів про фінансування. Крім того, тиск на антикорупційні органи, напади на активістів та відсутність прозорості у конкурсах на керівні посади в антикорупційних структурах лише посилюють недовіру партнерів. Усі ці зобов'язання були підписані українською владою, але реальні результати виконання залишаються мізерними. Звіт демонструє, що 15% — це лише показник подання законопроєктів, а не їх фактичного ухвалення. Проте активність багатьох депутатів у розробці антикорупційних законопроєктів свідчить про те, що не вся українська влада однаково прагне уникати боротьби з корупцією.