Українська стрічка, що розповідає про навчальні заклади в умовах війни, отримала номінацію на Берлінський міжнародний кінофестиваль.

Режисерка Катерина Горностай поділилася своїми ідеями та значеннями, які вона вклала в свою стрічку.

Фільм "Стрічка часу", створений українською режисеркою Катериною Горностай, розкриває реалії українських шкіл під час повномасштабної війни. Ця документальна стрічка потрапила до основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, який проходитиме з 13 по 23 лютого 2025 року. Вона буде боротися за головну нагороду - "Золотого ведмедя".

"Часова стрічка" — це документальний фільм, що розповідає про вчителів і учнів, які, незважаючи на військові дії, продовжують навчання, зокрема в деокупованих і прифронтових зонах. Без використання закадрового голосу, інтерв'ю та реконструкцій, стрічка пропонує глибокий аналіз боротьби українського народу за збереження освіти, свого існування та ідентичності. Фільм ілюструє, як війна в Україні впливає на повсякденність учнів і педагогів, а також на виклики, з якими вони стикаються, намагаючись зберегти освітній процес і відчуття нормального життя в умовах постійної загрози.

Горностай, що виступила в ролі режисерки та сценаристки фільму, поділилася подробицями про свою стрічку. Вона продемонструвала, як відбувається навчальний процес українських дітей під час повномасштабного вторгнення. Зокрема, акцентувала увагу на тому, як учні займаються в укриттях, в частково зруйнованих школах, а також на онлайн-освіті, яка стала необхідною через загрозу обстрілів.

"Стрічка часу" - це елемент турнікету: важливо зафіксувати час накладання кровоспинного пристрою, аби не втратити знекровлені тканини. Зараз кожен школяр, на жаль, знає, що таке турнікет і для чого його використовують, адже тепер це вивчають і в школі. Ми акцентували свою увагу на буденності і простих шкільних досвідах, як от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників. Усе це, звісно ж, містить контекст війни тепер: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту. Війна увійшла в цю буденність дуже глибоко, але нам нічого не лишається, окрім як продовжувати жити і навчатись", - зазначила Горностай.

Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка "ОСВІТОРІЯ", яка виступила виконавчим продюсером. Виробником фільму стали 2BRAVE PRODUCTIONS.

"При створенні цього фільму ми усвідомлювали, що звертаємося до загальнолюдських цінностей, які зрозумілі кожному. Освіта та школа мають величезне значення для всіх людей на планеті. Катерина має здатність знайти неповторний спосіб глибоко і тонко передати це на великому екрані. Війна суттєво вплинула на життя українських педагогів. Нам вдалось зафіксувати цей важливий момент часу, цю історію", - зазначили Ольга Брегман і Наталія Лібет, співзасновниці 2BRAVE PRODUCTIONS та продюсерки фільму.

Це вже другий повнометражний фільм Катерини Горностай на Берлінале. Її повнометражний ігровий дебют "Стоп-Земля" отримав "Кришталевого ведмедя" Юнацького журі програми Generation 14+ Берлінале у 2021 році.

"Хроніка часу" — це неповторна документальна розповідь про рік, що відображає життя українських шкіл, учнів та викладачів з різних куточків країни. Від Харкова та Запоріжжя до столиці Києва, Чернігова, Черкас, Одеси, Миколаєва, Очакова, Кам'янського, а також малих міст і селищ, таких як Буча, Бородянка та Зарічне.

Один із героїв фільму, Борис Ховряк, під час зйомок працював учителем, а сьогодні стоїть на захисті України в лавах Сухопутних військ ЗС України, як і багато інших педагогів, які стали на захист Батьківщини.

Фільм був створений за рахунок приватних інвестицій, без підтримки держави. Згідно з концепцією команди, яка працювала над цим проектом, стрічка є не просто свідченням навчального процесу в умовах війни. Це оповідь про міцність нації, втілену в конкретних людях, а також важливий засіб культурної дипломатії.

"Ми прагнемо нагадати світові, що війна в Україні продовжується, і діти та вчителі країни зазнають величезних втрат, намагаючись реалізувати своє основне людське право – право на освіту. Цей фільм має стати інструментом для привернення уваги до нашої боротьби. Я впевнена в його здатності викликати співчуття та стати майданчиком для обговорення в творчих, академічних, правозахисних та політичних спільнотах", – зазначила Зоя Литвин, засновниця ОСВІТОРІЇ та виконавча продюсерка фільму.

Основною метою цього твору є акцентування на важливості освіти в Україні в умовах війни, а також збір коштів для відновлення навчальних закладів, які постраждали від конфлікту. Зібрані кошти допоможуть провести ремонти та оснастити школи, щоб навчальний процес міг продовжуватися навіть у такі складні часи.

Цікаво, що "Стрічка часу" є першим українським фільмом, що з 1997 року потрапив до основного конкурсу, востаннє це сталося з роботою Кіри Муратової "Три історії". Ювілейний 75-й Берлінський міжнародний кінофестиваль проходитиме з 13 по 23 лютого, а головою журі основного конкурсу цього року призначений режисер Тодд Гейнс.

Згадаємо, що фільм про війну в Україні з Олександром Рудинським отримав номінацію на премію BAFTA. Стрічка "Камінь, ножиці, папір" буде боротися за звання "Найкращий британський короткометражний фільм".