Приховування чи закриття: як підприємці оцінюють безпекові ініціативи уряду і які є їхні недоліки.

Необхідність призупиняти роботу під час повітряних тривог або терміново зводити укриття стала суттєвим випробуванням для підприємців. Уряд висловив намір переглянути ці правила та продовжити терміни виконання вимог для бізнесу.

Чи зможе перенесення термінів допомогти бізнесу, якими документами підтвердити готовність укриттів і як правильно компенсувати працю співробітників під час тривог - ці питання розглядаються в матеріалі РБК-Україна.

Головне:

* Нові терміни: ОВА будуть збирати інформацію про виконання вимог до 4 березня, і на основі цих результатів уряд ухвалить рішення щодо наступних дій.

* Позиція бізнесу: бізнес-асоціації закликають державу запровадити компенсації та забезпечити сховища в громадах, а не перекладати свої функції на підприємців.

* Виклики для сектора послуг: у б'юті-індустрії попереджають про можливість закриття через особливості наданих послуг, тоді як ресторани та готелі стикаються з відсутністю чітких інструкцій на випадок, якщо клієнти відмовляються йти в укриття.

* Кінцевий термін – 4 грудня: юридично попередній строк залишається в силі, тому для того, щоб отримати відстрочку, компаніям потрібно буде підтвердити фактичний початок робіт відповідними документами.

Що змінює проєкт уряду

На початку вересня уряд України затвердив постанову (№ 1092), яка змінює правила ведення бізнесу під час повітряних тривог, зокрема в умовах "жовтого" рівня небезпеки. Відповідно до нових вимог, підприємства можуть продовжувати свою діяльність лише за умови наявності захисних споруд, а також тимчасових або постійних укриттів для співробітників та клієнтів.

Для виконання нових вимог чиновники надали бізнесу перехідний період - до 4 грудня. Проте представники бізнес-спільноти заявили про неможливість виконати норми у встановлений строк. Передусім, це стосується малого бізнесу, який не має фінансової або технічної можливості облаштувати власні укриття.

Відтак, минулого тижня уряд визнав необхідність перегляду правил, аби не допустити призупинення економічної діяльності. Прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував відтермінування вимог та оновлення підходів згаданої постанови.

Згідно із запропонованими змінами, до 4 березня 2027 року обласні військові адміністрації здійснюватимуть збір даних щодо виконання безпекових вимог на місцях. Лише після цього уряд ухвалюватиме подальші рішення.

У Спілці українських підприємців (СУП) звернули увагу, що, згідно з проєктом уряду, передбачається продовження перехідного періоду до 4 квітня 2027 року для підприємств, які документально підтвердили початок облаштування укриття. Для тих, хто ще здійснює будівництво або реконструкцію захисних споруд, час підготовки продовжили до 4 червня.

Окрім зміщення термінів виконання, проєкт нового акта передбачає адаптацію вимог для підприємств. Вимоги до укриттів або безпечних зон будуть варіюватися в залежності від числа співробітників та відвідувачів, які перебувають на території одночасно.

Підприємцям також нададуть можливість використовувати мобільні захисні споруди або укриття, розташовані в сусідніх будівлях, якщо їхня місткість є адекватною. Проте, заклад зобов'язаний повідомити громадськість про місцезнаходження цих сховищ.

Чи рятує бізнес перенесення дедлайнів

Запропоновані корективи до постанови надають підприємствам більше часу та враховують більшість їхніх пропозицій, однак не знімають фінансового тиску. Масові спроби компаній дотриматися початкових вимог постанови призвели до різкого збільшення попиту на захисні споруди та підвищення цін.

Як зазначають у Спілці українських підприємців, деякі компанії зустрілися з труднощами, пов'язаними з затримками у виготовленні та встановленні укриттів, а також зі складними процедурами узгодження та обмеженим доступом до захисних конструкцій. Крім того, ціна на деякі мобільні укриття підвищилася з 600-800 тисяч до 1,2-1,4 мільйона гривень.

Хоча в Спілці позитивно оцінюють готовність Мінекономіки враховувати позицію бізнесу, у проєкті все ще не врегульовано низку питань. Зокрема, питання компенсації витрат, податкових стимулів, спрощення встановлення мобільних укриттів на орендованих територіях та диференціації вимог для окремих категорій підприємств.

Голова Громадської спілки "Національна платформа малого та середнього бізнесу" Ганна Стрикун у коментарі для РБК-Україна зазначила, що ситуація в прифронтових громадах є вкрай складною через постійні обстріли. Якщо малий бізнес у цих районах буде змушений часто зупиняти свою діяльність або зовсім закриватися через брак укриттів, це може призвести до скорочення робочих місць і зменшення надходжень до місцевих бюджетів.

"Якщо в населеному пункті відсутнє доступне укриття, а власник орендованого приміщення не здатний забезпечити його облаштування, і найближчі захисні споруди неможливо відвідати, то навіть продовження терміну на три місяці не призведе до жодних змін", - зазначає Ганна Стрикун.

Голова Національної платформи МСБ зазначає, що держава повинна уникати перекладання своїх обов'язків на бізнес і натомість розробити чіткий та реалістичний механізм відповідальності для всіх учасників. Отже, основним завданням влади є гарантувати наявність та підтримку в належному стані доступних укриттів у громадах.

У цей час, підкреслює вона, бізнес зобов'язаний інформувати про оголошення тривоги, проводити навчання для працівників та розміщувати біля входу інформацію про адресу найближчого укриття. Водночас, відвідувач має самостійно ухвалювати рішення, чи варто заходити до закладу під час повітряної тривоги та чи слід спускатися в укриття.

"Ми впевнені, що неможливо вимагати від підприємств те, що вони не можуть виконати. Наше кредо: держава повинна забезпечувати умови для безпечного функціонування бізнесу, а не ставити його у ситуацію, коли доводиться обирати між закриттям і виконанням функцій держави", - підкреслила Ганна Стрикун.

Як різні сектори реагують на нові нормативи

Впровадження нових правил безпеки викликало змішані відгуки серед бізнесменів з різних секторів. Особливо критично до постанови поставилися представники індустрії краси, оскільки багато з їхніх процесів неможливо призупинити під час сигналу тривоги.

У коментарі для РБК-Україна Наталія Гончаренко, засновниця бізнес-школи The Concepts. Beauty&Medical Business School, підкреслила, що виконання зазначених вимог є практично неможливим для галузі. Багато процедур не можуть бути зупинені, що вимагає їх виключення з переліку послуг та може призвести до закриття тисяч підприємств у сфері краси.

Тим часом у ресторанній сфері ключовими проблемами залишаються технічна невизначеність та юридична відповідальність за відвідувачів. Як зазначає експертка ресторанного ринку Ольга Насонова у коментарі РБК-Україна, через відсутність державних критеріїв заклади змушені визначати безпечні місця самостійно.

Також, згідно з її словами, установи в даний час займаються розробкою систем додаткового сповіщення для гостей про рівні тривоги. Проте, залишається невизначеним питання відповідальності за відвідувачів, які не бажають покидати зал під час тривоги. Для того, щоб захистити себе від можливих претензій, пропонується фіксувати такі відмови на відео або укладати з гостями короткі угоди.

Готельна індустрія також стикається з подібними труднощами через значну кількість відвідувачів. Як зазначив Артур Лупашко, засновник та CEO Ribas Hotels Group, його мережа позитивно сприймає ініціативу уряду щодо диференціації вимог до місткості укриттів і можливості використання сусідніх сховищ. Проте він підкреслює необхідність отримання чітких роз’яснень від державних органів.

"Окремі положення потребують нормативного та методичного уточнення. Зокрема, йдеться про критерії визначення "найпростішого безпечного простору", вимоги до мобільних укриттів, методику розрахунку місткості та порядок підтвердження доступу до укриттів за межами готелю", - зазначає Лупашко.

За його словами, у готелях цієї мережі вже виділяють спеціальні зони в самих будівлях для розміщення гостей та співробітників під час "жовтої" тривоги. Однак наразі їх не можна вважати абсолютно безпечними, оскільки держава ще не визначила конкретних критеріїв безпеки.

Лупашко зазначає, що необхідно окремо розглянути випадки, коли відвідувач відмовляється йти до укриття. Він вважає, що важливо чітко окреслити межі повноважень співробітників, дотримуючись балансу між заходами безпеки та правами людини, закріпленими в Конституції.

Інші значні учасники ринку також переходять до виконання актуальних вимог. Як зазначив генеральний директор мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук у коментарі для РБК-Україна, на сьогоднішній день 12 кінотеатрів вже обладнано укриттями або безпечними зонами, тоді як інші наразі проходять етап підготовки до нових стандартів.

"В кінотеатрах, де не створені відповідні умови, під час жовтого рівня тривоги сеанси не відбуватимуться. Ми уважно виконуємо всі діючі нормативи, а безпека наших відвідувачів і співробітників залишається для нас найважливішою," - повідомив генеральний директор Multiplex.

Він зазначив, що умови компенсації для клієнтів залишаються такими ж: у випадку скасування показу, гостям пропонуються промокоди для використання під час наступного візиту. Якщо ж відновити показ не вдається, глядачам надається компенсація за скасований сеанс.

Своєю чергою у компанії "МакДональдз" зберігають вже чинні внутрішні правила - заклади мережі припиняють роботу під час будь-якого рівня тривоги. "Безпека наших працівників і клієнтів завжди залишається пріоритетом компанії. Ми дотримуємося встановлених протоколів безпеки, які наразі залишаються незмінними", - повідомили у пресслужбі мережі РБК-Україна.

Юридичні нюанси: чим доводити початок робіт і як оплачувати простій

Незважаючи на пропозиції щодо продовження термінів, станом на початок листопада зміни до постанови № 1092 ще не були офіційно затверджені. Як зазначає юристка компанії Juscutum Ольга Завʼязун у коментарі для РБК-Україна, формально для підприємств залишається чинним первісний строк - 4 грудня 2026 року.

Водночас, як зазначає юрист, урядова ініціатива передбачає відстрочку для підприємств, які до 4 грудня документально підтвердять початок облаштування укриття або отримання доступу до сусіднього сховища. Важливим аспектом буде не лише наявність документа, а й здатність довести, що підприємство перейшло від намірів до реальних дій, спрямованих на виконання вимог постанови.

Чіткого переліку документів та порядку їх перевірки поки немає, тому один платіж чи договір не гарантує відтермінування. За словами Ольги Завʼязун, доказами можуть бути:

* звіт про огляд і технічні розрахунки;

* договір із підрядником або постачальником разом із кошторисом;

* платіжні документи;

* листування з орендодавцем чи балансоутримувачем;

* внутрішнє розпорядження щодо старту робіт та призначення відповідальних осіб.

Крім того, постанова не визначає спеціального органу для перевірки бізнесу під час тривог та не встановлює окремих штрафів. За словами юристки, контроль здійснюватиметься або через уже наявні механізми, або ж влада запропонує нові: військові адміністрації здійснюватимуть моніторинг, ДСНС реагуватиме у сфері цивільного захисту, а Держпраці оцінюватиме безпеку умов праці.

Одним із ключових аспектів є питання компенсації праці працівників у випадку зупинки робочого процесу. У разі, якщо працівник під час тривоги продовжує виконувати обов'язки, пов'язані з укриттям, цей час має оплачуватися як звичайні робочі години, зазначає Завʼязун. Якщо ж виконання роботи стає неможливим, роботодавцю потрібно оформити простій.

Згідно з основними положеннями, у разі простою працівникам виплачується не менше двох третин від їхнього окладу. Однак, якщо існує загроза для життя, зберігається середній заробіток. Ольга Завʼязун підкреслює, що правила обліку та виплат під час тривог необхідно заздалегідь відобразити в внутрішньому документі компанії та забезпечити ознайомлення з ним всіх співробітників.

Питання - відповіді (FAQ):

- Коли бізнес зобов'язаний зупиняти роботу під час тривог?

Чинна постанова № 1092, що вступила в силу 4 грудня, забороняє підприємствам здійснювати свою діяльність без наявності власного або сусіднього укриття, а також без забезпечення безпечного простору.

- Скільки коштує мобільне укриття і чому виник дефіцит?

- Через масовий ажіотаж та обмежену кількість виробників вартість окремих модульних сховищ зросла з 600-800 тисяч до 1,2-1,4 млн гривень, а на виготовлення утворилися черги.

Які питання залишаються нерозв'язаними після внесення змін до постанови?

- Досі не врегульовано компенсації витрат бізнесу, податкові стимули, правила монтажу споруд на орендованій землі та нормативи для окремих специфічних категорій підприємств.

Чому нові вимоги найсильніше впливають на райони, що знаходяться в зоні конфлікту?

- Через брак доступних сховищ та постійні тривоги малий бізнес там змушений буде повністю зупинятися, що загрожує скороченням робочих місць і падінням надходжень до місцевих бюджетів.

Як підприємству офіційно задокументувати процедуру виплат під час тривог?

- Правила обліку відпрацьованих годин і розмір компенсацій за простій юристи радять заздалегідь закріпити у внутрішньому акті підприємства та ознайомити з ним команду під підпис.