Вбивство Фаріон: суд відхилив клопотання адвоката обвинуваченого про відсторонення суддів.

Цю інформацію надало Суспільне, як передає Укрінформ.

Сьогодні в електронному суді адвокат Ігор Сулима, представляючи інтереси підзахисного В'ячеслава Зінченка, подав клопотання про відвід суддівської колегії Шевченківського районного суду, яка займається даною справою. За його словами, захист вважає, що суд своїми діями підриває принцип змагальності у процесі розгляду цієї справи.

"Суд регулярно та без обґрунтування відмовляє стороні захисту у виклику і допиті свідків на їхню користь; у запрошенні оперативних співробітників, які брали участь у слідчих заходах і виконували оперативно-розшукові дії на етапі досудового слідства; у виклику та допиті експертів, слідчих та інших працівників поліції, які були присутні на місці події; у витребуванні письмових матеріалів та інших доказів, а також у забезпеченні доступу до них; у призначенні необхідних експертиз для справи. Такі дії явно створюють процесуальну нерівність між сторонами", – зазначив він.

Також він підкреслив, що суд без достатніх причин відмовляє захисту в його клопотаннях, розглядаючи їх лише формально і не проводячи ретельного аналізу чи комплексної правової оцінки. На його думку, ще однією підставою для відводу суду є відмова у проведенні експертиз.

"Ми дійсно на цьому наголошували неодноразово, що є суцільні суперечності та взаємовиключні докази цього всього. Тобто це і балістична експертиза, і портретна експертиза. Неодноразово були подані клопотання про витребування доказів і з Вінницького НДЕКЦ, який проводив ці експертизи, але нам суд відмовляє, посилаючись на те, що начебто сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що все доведено, ми допитали експерта, чомусь сторона обвинувачення говорить, що експерт вже не може дати відповідь. Ми вважаємо, що це суттєво. Ми розуміємо, що суд буде давати оцінку цьому доказу в нарадчій кімнаті, але коли є такі суперечності, ми вбачаємо те, що вони мають бути усунуті шляхом призначення додаткових або повторних експертиз, а нам було відмовлено", -- сказав Сулима.

Адвокат підсудного підкреслив, що тримання його підзахисного під вартою відбувається без достатніх підстав, а також зазначив, що суд не звертає уваги на прохання захисників не призначати слухання справи на кілька днів поспіль, оскільки обидва адвокати проживають в Івано-Франківську.

Окрім цього, адвокат зазначив, що суд порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини, зокрема, право кожної особи на справедливий розгляд своєї справи незалежним та неупередженим судом, а також право на участь у судовому процесі на рівних умовах з обвинуваченням.

Зі свого боку, прокурор Дмитро Петльований зазначив, що Кримінально-процесуальний кодекс чітко визначає підстави для відводу суддів.

"Існують очевидні підстави, такі як родинні зв'язки, однак, наскільки мені відомо, захист спирається на іншу підставу, а саме – "інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості суддів". Щоб обґрунтувати таку заяву про відвід, сторона, яка її подає, повинна чітко роз'яснити, які саме обставини викликають ці сумніви щодо об'єктивності", – зазначив він.

За його словами, відмова судом стороні захисту у задоволенні її клопотань говорить не про порушення принципу змагальності, а про необґрунтованість цих клопотань.

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, будь-яке клопотання повинно бути підкріплене аргументами та мати відповідну мотивацію. Якщо захист подає клопотання, яке суд вважає безпідставним, і суд, вирушаючи до нарадчої кімнати, ухвалює обґрунтоване рішення про відмову в його задоволенні, це не є порушенням принципу змагальності. Це свідчить про безпідставність самого клопотання. Порушення принципу змагальності могло б мати місце лише в тому випадку, якщо суд взагалі не розгляне дане клопотання і не прийме його до свого виробництва, -- наголосив Петльований.

У контексті допиту свідків, що представляють сторону захисту, він підкреслив, що в судовому засіданні було заслухано двох свідків з метою дотримання принципу змагальності. Крім того, були допитані експерти, які виконували різні види експертиз: портретну, одорологічну, лінгвістичну, а також експерт, що проводив хімічний аналіз металевого сплаву.

Щодо відмови в допиті співкамерників Зінченка та повторних експертиз, прокурор підкреслив, що захист подав необґрунтоване клопотання, яке було відхилене. При цьому незгода зі рішенням суду не може слугувати підставою для його оскарження.

Для того щоб спростувати обвинувачення Сулими в безпідставному продовженні найжорсткішого запобіжного заходу, прокурор звернув увагу на те, що протягом усього судового процесу сторона захисту подала тільки одну апеляцію на це рішення, незважаючи на те, що має право на більше.

Петльований також висловив свою думку щодо призначення судових засідань на кілька днів підряд.

"Жодна норма КПК не регулює, скільки часу має надавати суд у перерві між засіданнями. Є принцип безперервності судового розгляду і правила розумних строків. В січні-лютому жодного засідання взагалі не відбулось. Що заважало впродовж двох місяців готуватися? (...) З грудня 2024 року сторона захисту на жорсткому диску має повністю всі матеріали досудового розслідування. Стороною обвинувачення в ході судового розгляду жодного документа, жодного клопотання, жодного відеозапису, який би не входив у ті матеріали, які були надані, долучено не було. Що заважало з грудня 2024 року бути готовим до розгляду доказів та клопотань? Ми в таких самих часових рамках як сторона захисту. Мені клопотання сторона захисту надсилає о 8 ранку перед судовим засіданням. Я ж не говорю, що це порушення з боку суду і ненадання мені часу на підготовку?" -- зазначив прокурор.

Після повернення з нарадчої кімнати захисту було відмовлено в клопотанні про відвід суддівського складу. Це рішення є фінальним і не підлягає апеляції.

Після цього суддя, який веде засідання, оголосив, що процес перейшов до етапу надання свідчень обвинуваченим. Проте Зінченко, обвинувачений у цій справі, висловив своє бажання не давати свідчення, посилаючись на відсутність свого другого захисника Володимира Вороняка.

Після цього суддя, який головував на засіданні, оголосив про отримане клопотання від адвоката Сулими, в якому йшлося про запит до Вінницького НДЕКЦ МВС для отримання методики виконання одорологічних досліджень. На це прокурор Петльований відповів, що у відповіді Вінницького НДЕКЦ уже були викладені причини відмови, зокрема вказано, що методика не може бути надана стороні захисту через її конфіденційний характер.

Його підтримала прокурор Олена Данилів.

"Сьогоднішнє клопотання, на мою думку, знову зводиться до таких банальних фраз захисника: "Витребуйте мені методику і, може, я тоді знайду, з яких би підстав мені оскаржити висновок, який не на мою користь". Це десь так виглядає", - зазначила вона.

Після цього Ігор Сулима озвучив нове клопотання, яке стосувалося проведення слідчого експерименту з участю анонімного свідка. Останній розповів, що під час вигулу собаки в районі вулиці Малоголосківської зустрів молодика, якого пізніше впізнав як Зінченка.

Прокурор Петльований підкреслив, що під час засідань вже відбувся перегляд відеоматеріалів, і коли у представників захисту виникали запитання, відео було перемотано, збільшено, сповільнено або пришвидшено. За його словами, це дало змогу всебічно дослідити представлені докази. Він також зазначив, що існує проблема з ідентифікацією свідка, оскільки його особа є таємною. Перегляд записів з камер спостереження для виявлення легендованої особи може порушити права свідка, оскільки щодо нього впроваджено заходи безпеки. Наприклад, свідок відмовився навіть згадувати породу собаки, щоб уникнути можливого викриття. Прокурор також відмітив, що свідок присутній на відео.

В результаті обидва запити були відхилені.

В'ячеслав Зінченко ініціював прохання про отримання всіх письмових матеріалів кримінальної справи від обвинувачення. Проте прокурор Петльований відповів, що сторона обвинувачення вже надала повний список своїх доказів. У свою чергу, його колега Олена Данилів підкреслила, що в матеріалах справи, окрім доказів, містяться також постанови, клопотання, заяви, скарги та інші документи, які не є доказами і не можуть бути піддані оцінці. Лише докази можуть бути оцінені з точки зору їх допустимості.

Беручи до уваги, що в поданому клопотанні відсутні конкретизовані документи для витребування, суддівська колегія вирішила відмовити в задоволенні цього клопотання. Після цього Зінченко оголосив про початок голодування.

Наступна сесія запланована на 22 квітня, коли відбудуться судові дебати.

Як стало відомо з повідомлення Укрінформ, В'ячеслав Зінченко, якого звинувачують у вбивстві Ірини Фаріон, не дав свідчень у суді через те, що його адвокати не були присутні.