Як відбувається процес стягнення боргів за комунальні послуги та чи існує ризик втрати житла через заборгованість?

Фокус звернувся до юриста, щоб дізнатися про процес стягнення боргів і виселення з житла в умовах воєнного стану. З'ясувалося, що знайти компроміс щодо умов погашення, реструктуризації боргу та інших аспектів набагато простіше, ніж ігнорувати виплати та наражати себе на ризик втрати майна.

В Україні функціонує закон "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до статті 7 якого споживач зобов'язаний оплачувати отримані житлово-комунальні послуги за тарифами, визначеними законодавством, у строки, які встановлені укладеними договорами. Адвокат Ольга Брус поділилася з Фокусом інформацією про процес стягнення боргів, а також про права споживачів у таких випадках.

У 2023 році в Україні було скасовано мораторій на стягнення заборгованості за комунальні послуги, який діяв на початку повномасштабного вторгнення для всіх користувачів. Наразі постанова Кабінету Міністрів України №260 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в умовах воєнного стану" дозволяє стягнення заборгованості лише з тих споживачів, чиє житло розташоване у зонах, де тривають або тривали бойові дії. Водночас ці споживачі зобов'язані надати постачальнику комунальних послуг довідку внутрішньо переміщеної особи або інший документ, що підтверджує їхню відсутність за місцем проживання.

Отже, всі інші споживачі навіть в умовах воєнного стану, зобов'язанні сплачувати житлово-комунальні послуги на загальних підставах.

Отже, якщо споживач не виконує свої зобов'язання з оплати комунальних послуг, постачальна компанія має право примусово стягнути заборгованість. Крім того, за затримку у сплаті боргу можуть бути нараховані штрафи, пеня, інфляційні відсотки та річні проценти, – зазначає адвокатка АО "Evrika Law" Ольга Брус в інтерв'ю для Фокусу.

Усі аспекти процесу стягнення боргів в умовах війни

У випадку наявності боргу за послуги житлово-комунального господарства, постачальник зобов'язаний спершу інформувати споживача про потребу врегулювати заборгованість.

"Варто зазначити, що на цьому етапі існує можливість провести перемовини та укласти угоду про реструктуризацію з постачальником комунальних послуг. У разі, якщо споживач не реагує на сповіщення постачальника і не погашає свою заборгованість, постачальник має право звернутися до суду для примусового стягнення боргу," – зазначає Ольга Брус.

Надалі на підставі рішення суду буде відкрито виконавче провадження, в межах якого відбуватиметься примусове стягнення боргу за оплату комунальних послуг.

У рамках виконавчого провадження можливе накладення арешту на банківські рахунки боржника, а також стягнення коштів з його заробітної плати. Якщо борг є значним, а на рахунках боржника недостатньо коштів, стягнення може бути здійснене за рахунок його майна. У такій ситуації, якщо розмір боргу відповідає вартості нерухомості, ця нерухомість може бути використана для погашення боргу.

Таким чином, тривала несплата за комунальні послуги може призвести до серйозних наслідків, включаючи можливу втрату житла та виселення.

Юристка рекомендує в разі складних життєвих обставин звертатися до постачальника з проханням про реструктуризацію боргу, щоб полегшити фінансовий тягар на себе та свою сім'ю.

Як повідомляв Фокус раніше, близько 80% українців опинилися за межею бідності, а 10% знаходяться на межі біологічного існування.

Варто зазначити, що з березня в Україні розпочнеться індексація пенсій відповідно до положень закону про державний бюджет. Як повідомляло видання "Фокус", передбачається, що пенсії можуть зрости приблизно на 11%. Проте остаточний розмір індексації буде встановлений у постанові Кабінету Міністрів, яка наразі ще не була оприлюднена.