Як Європейський Союз планує вжити заходів проти друга Путіна?

Щодо нового етапу охорони цілісності Боснії і Герцеговини.
Німеччина та Франція вирішили внести свій вклад у протидію бунтівному сепаратисту — президенту Республіки Сербської, Мілораду Додику. Вони оприлюднили non-paper (неофіційний дипломатичний документ, або пам'ятну записку. — Ред.) із достатньо відвертою назвою "Відповідь на дії Республіки Сербської, що загрожують конституційному порядку Боснії і Герцеговини".
Саме назва цього документа спонукає до роздумів: чому дві провідні країни Європейського Союзу вирішили створити таку неофіційну ініціативу, що передбачає жорсткі заходи проти сепаратистських лідерів Боснії і Герцеговини (БіГ)? Відповідь є очевидною: політична криза в БіГ стала найбільш серйозним викликом її суверенітету, єдності, а також функціональній і територіальній цілісності після закінчення війни у 1995 році та підписання Дейтонських мирних угод.
Сепаратистські дії (а не тільки слова Додіка), до яких звикли в багатьох європейських столицях, стали трохи несподіваними й наростали із загрозливою швидкістю. Відкликання сербських суддів із Конституційного суду та центральних органів влади, заборона на виконання рішень Високого представника з БіГ і погрози на його адресу, ухвалення Народною Скупштиною низки сепаратистських законів, підготовка нової конституції РС -- усе це підвело до розколу єдиної БіГ. А недопущення поліцією РС співробітників Державного агентства розслідувань і захисту (SIPA), які прибули за рішенням суду заарештовувати Додіка, було першим фактом силового протистояння Центру й ентитету, наразі без стрілянини.
Ситуація стала очевидною: численні прохання і заклики до Додіка та К не діють. Необхідні рішучі дії, й вони мають бути швидкими та рішучими.
І ось, майже одночасно з візитом до регіону верховної представниці ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас минулого тижня, з'являється згаданий non-paper. Тут важливо зазначити, що цей документ є продовженням нещодавно схвалених Комітетом із питань політики та безпеки Єврокомісії висновків у зв'язку з кризою в БіГ. Але non-paper містить перелік конкретніших і досить жорстких санкцій стосовно Додіка й вищого керівництва РС для досягнення миру та стабільності в країні. Водночас згадано про необхідність забезпечити "обмежений" зовнішній вплив, словом, домогтися того, щоби політичні еліти країни нарешті самостійно взялися за виведення її з глибокої кризи.
Автори документа зазначають, що найближчою метою має стати скасування всіх антиконституційних законів, ухвалених останнім часом Скупштиною РС, відкликання проєкту нової конституції РС і повернення сербів на службу до центральних органів БіГ.
Франко-німецький документ для досягнення цих цілей пропонує вжити низку заходів, із яких згадаємо такі:
Очевидно, незважаючи на ймовірність того, що Євросоюз не зможе досягти єдиного рішення, автори висловлюють думку, що ці заходи можуть бути реалізовані й на індивідуальному рівні.
Ця загроза, на жаль, є цілком реальною. Принаймні три держави-члени Європейського Союзу вже висловилися проти введення санкцій щодо Додіка та його союзників. Серед них Угорщина, яка прагне стати впливовим актором у регіоні, Словенія, що, за повідомленнями місцевих ЗМІ, має значні фінансові активи, пов'язані з Додіком, а також Хорватія, яка відновила обговорення проекту Герцег-Босна, що передбачає створення третього хорватського ентитету.
Сербія, яка також отримала non-paper, влаштувала певне шоу. Було проведено засідання Ради національної безпеки, на якому обговорювали цей неофіційний документ, що, на перший погляд, викликає здивування — адже він стосується ситуації в іншій державі. Ще більш незвично, що інформацію для ЗМІ надав начальник Генерального штабу Мілан Мойсилович, який згадував про якісь "нові завдання для армії". Чому військовий коментує політично-економічний документ? Президент Сербії Александар Вучич, очевидно, усвідомлює, що не збирається надавати військову підтримку Додіку, навіть незважаючи на "ускладнення ситуації в РС", як він це охарактеризував.
Ну, а щодо політичної допомоги -- буде видно. Адже поява документа та його подання саме армійцем -- "манна небесна" для сербського президента. Це вирішує дві проблеми.
По-перше, це відволікає суспільство від тривалих внутрішніх проблем і протестів, які тривають вже майже пів року, змушуючи людей задуматися над новими завданнями, які постали перед армією. По-друге, Вучич отримав можливість здати Додіка Заходу, уникнувши втручання в "полювання" на нього — в обмін на подальшу підтримку Сербії в її євроінтеграційних прагненнях. У такій ситуації Захід може закрити очі на його зв'язки з Путіним, зближення з Китаєм та серйозні порушення прав людини.
Чому ж документ, підготовлений Німеччиною та Францією, з'явився саме в цей момент? Однією з причин, яку ми вже озвучили, є стрімке загострення найсерйознішої кризи з моменту підписання Дейтонських угод, які цьогоріч відзначають 30-річний ювілей. Ця криза несе загрозу розподілу країни.
Друга причина -- власне Дейтонські мирні угоди, що зупинили війну. Але минуло 30 років, і дедалі ясніше видно, що вони не відповідають викликам сучасності й навіть гальмують розвиток БіГ. На нашу думку, появу вищезгаданого документа доцільно розглядати і як заклик до відновлення не тільки Дейтонських угод, а й Конституції БіГ. Наголосимо -- не створення нових (а такий погляд є досить популярним в експертному середовищі), а саме відновлення відповідно до нових завдань і ситуації.
Третя причина. ЄС і США 30 років фінансують мир у БіГ, намагаються сформувати корпус відповідальних політиків, готових управляти державою. Однак місцеві еліти, занурені в особисті та партійні справи-чвари, не можуть і не хочуть цього. Їх більше влаштовує закордонна допомога -- фінансова, економічна, політична. Однак Захід утомився від цього, й non-paper ніби каже -- досить, настав час платити за рахунками й брати відповідальність за долю БіГ на себе.
Четверта причина полягає в тому, що Росія все більше затягується у конфлікт з Україною і вже не здатна надавати різноманітну підтримку Додіку та його союзникам. В результаті Західні Балкани опиняються на задньому плані її зовнішньополітичних пріоритетів. Хоча Москва все ще має інтерес у підтримці нестабільності в цьому регіоні, вона покладає ці зусилля на російську та сербську православну церкви, а також на інформаційно-пропагандистські кампанії, в остаточному підсумку - на Додіка.
П'ята причина полягає в тому, що Європейський Союз і Сполучені Штати продемонстрували спільну позицію в засудженні сепаратистських дій Додіка, підкресливши важливість підтримки територіальної цілісності та стабільності Боснії і Герцеговини. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також висловив свою підтримку, зазначивши: "Ми не можемо допустити розколу Боснії і Герцеговини". Ця ситуація стала підґрунтям для створення документу-попередження.
Обговорюючи німецько-французький non-paper, варто зазначити, що це серйозний удар по сепаратистським амбіціям деяких політиків РС. Документ став доповненням до політичних заяв, що засуджують дії Додіка, шляхом введення конкретних санкцій. Лідер РС виявляє певну нерішучість і вже не говорить про вихід свого ентитету з БіГ, натомість закликає "повернутися" до Дейтонських угод. Він ще не зрікся своїх планів і продовжує перебувати в Москві, сподіваючись на підтримку від Путіна. Але чи справді він її отримає?
Забезпечення цілісності Боснії і Герцеговини виходить на новий, більш чіткий та відчутний етап — фінансово-економічний тиск на сербських сепаратистів у регіоні. Для досягнення успіху необхідно всього лише "трохи" — єдність серед держав-членів Європейського Союзу.