Янукович, санкції та суперечності з медіа: якими подіями відзначився загиблий Андрій Портнов.

Протягом своєї кар'єри він мав можливість співпрацювати з багатьма людьми в Україні та за її межами.

Колишній заступник голови Адміністрації президента України за часів президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов, про вбивство якого в передмісті Мадрида стало відомо у середу, 21 травня, впродовж всієї своєї кар'єри мав широкі зв'язки з судовим та правоохоронним апаратом та зберігав вплив в країні навіть у часи, коли тут не жив. Він був юристом вищого класу, який служив не праву, а замовникам. А працював він майже з усіма владними командами країни.

Андрій Портнов з'явився на світ у Луганську, де розпочав свою професійну діяльність у сфері права, працюючи на промислових підприємствах та в юридичних фірмах регіону. У 1997 році він переїхав до Києва, де взявся за роботу в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, і вже через кілька місяців був призначений заступником начальника управління контролю та правозахисту.

З 2002 року Андрій Портнов заснував юридичну компанію "Портнов і партнери", яку очолював у різні часи. Фірма спеціалізувалася на наданні послуг у галузі інвестицій, корпоративного управління, приватизації та ринку цінних паперів. Відповідно до журналістських розслідувань, через свою юридичну структуру Портнов налагодив механізм легалізації вкраденого майна за допомогою судових рішень.

У політичній діяльності Портнов закріпився у 2006 році, коли приєднався до Блоку Тимошенко і був обраний народним депутатом у Верховну Раду V скликання. На дострокових парламентських виборах 2007 року він знову отримав мандат, пройшовши до парламенту за списком БЮТ, і став членом комітету, що займається питаннями правосуддя. У 2008 році Портнов зайняв посаду заступника голови фракції БЮТ у Верховній Раді.

У квітні 2008 року прем'єр-міністр Юлія Тимошенко призначила Андрія Портнова виконувачем обов'язків голови Фонду державного майна. Наступного року, у травні, Андрій Портнов був обраний до Вищої ради юстиції за представництвом юридичних вищих навчальних закладів, тоді як він працював на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На президентських виборах 2010 року Андрій Портнов працював заступником керівника виборчого штабу кандидатки Юлії Тимошенко та допомагав готувати їй позов про фальсифікації та перерахунок голосів на 1200 дільницях. Щоправда Тимошенко відкликала свій позов вже на другий день після початку розгляду, а Андрій Портнов уже 2 квітня став заступником глави Адміністрації президента України, керівником Головного управлінні з питань судової реформи та судоустрою в адміністрації Віктора Януковича.

У період 2011-2012 років Андрій Портнов очолював робочу групу, що займалася створенням нового Кримінального процесуального кодексу для України. Його також вважають одним із ініціаторів "диктаторських законів", ухвалених 16 січня 2014 року, які суттєво обмежували конституційні права українців на фоні Революції гідності. Хоча сам Портнов заперечував свою участь у написанні цих законів, він все ж підписав їх як представник Адміністрації Президента.

За місяць до розстрілу на Майдані, 24 січня 2014 року, Андрій Портнов отримав призначення на посаду першого заступника голови адміністрації Віктора Януковича. Проте вже через місяць він покинув країну й виїхав до Росії. Пізніше Портнов разом із сім'єю переїхав до Відня, де займався юридичною практикою, а у 2019 році повернувся в Україну.

У час перебування як в Росії, так і в Австрії Портнов критикував тодішню владу та заявляв про захоплення управління державою націоналістичними радикалами. Зокрема, він подав до прокуратури цілу низку скарг щодо Петра Порошенка - від несплати податків до насильницької зміни влади.

Протягом цього часу правоохоронні органи займалися перевіркою Андрія Портнова на предмет його ймовірної участі у важливих кримінальних справах, пов'язаних з Віктором Януковичем та його командою. Це стосувалося, зокрема, розстрілів учасників Революції Гідності у 2014 році, а також виведення державних коштів за межі країни. У березні 2018 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження проти нього за звинуваченням у "державній зраді", в рамках якого слідчі намагалися встановити його причетність до підтримки анексії Криму Росією. Хоча жодна з цих справ не була завершена, у 2023 році hromadske опублікувало розслідування, яке припускало, що Портнов міг відігравати роль куратора у процесі окупації Криму.

Впродовж всієї своєї кар'єри Андрій Портнов був висококласним юристом, дуже сильним та системним менеджером, однак людиною без моральних принципів, яка працювала як найманець. Це робило його дуже ефективною та зручною зброєю для його "замовників". Якби Портнову ставили хороші завдання, він би так само ефективно реалізував і їх. Однак хороших завдань йому не давали.

Повернувшись в Україну у 2019 році Андрій Портнов продовжив впливати на судову систему України, в тому числі намагався втручатись у діяльність Конституційного Суду України. Крім того, а також пробував використовувати важелі впливу на роботу Генеральної прокуратури України.

У 2021 році Сполучені Штати Америки ввели санкції щодо Андрія Портнова за так званим "актом Магнітського". До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. Йому було заборонено в'їзд у США та заморожено фінансові активи.

В Україні Андрій Портнов, незважаючи на численні вимоги з боку громадських та суспільних організацій, так і не був підданий санкціям. Наприклад, у січні 2025 року представники Кабінету Міністрів України оголосили, що не вбачають причин для ініціювання санкцій з боку РНБО проти Портнова.

Взаємодія Андрія Портнова з медіа виявилася особливо складною. Він регулярно називав незалежні засоби масової інформації маріонетками, ініціював судові позови проти них і створював перешкоди в роботі журналістів.

Андрій Портнов виїхав з України до Іспанії ще в червні 2022 року. На якій підставі йому вдалось покинути країну, у відповідних органах так і не повідомили. Правоохоронці також не стали з'ясовувати причин виїзду, за мовчазним схваленням влади.

Портнов був застрелений поруч зі школою в Мадриді, куди він привіз своїх дітей вранці 21 травня. Після публікацій у ЗМІ його смерть неофіційно підтвердили українські правоохоронці. Іспанські журналісти вказують на те, що за вбивством Портнова стоять професійні наймані вбивці.