Загроза видобутку доломітів на Житомирщині від компанії "Доломіне": добробут і безпека місцевих жителів під ризиком.

У Радомишльському районі на Житомирщині розгорнулася боротьба на захист конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (стаття 50 КУ).

Причиною масового обурення серед населення шести прилеглих сіл, а також усієї громади району на межі з Київщиною стали плани компанії "Доломіне", яка вирішила на землях поблизу Раковицького старостинського округу (Раковичі, Негребівка, Товсте, Раївка Житомирської області) видобувати доломіт на відстані 300 м до межі найближчого приватного помешкання.

Охоплені занепокоєнням через ці ініціативи, які можуть суттєво вплинути на навколишнє середовище, інфраструктуру та повсякденне життя нашої громади, жителі вже протягом майже трьох років наполегливо вимагають, щоб їхні голоси були почуті. Проте, ані компанія "Доломіне", ані державні органи, зокрема відповідні міністерства, здається, не звертають уваги на думки людей.

Яка тема обговорюється?

Неподалік від села Негребівка знаходиться корисний мінерал – доломіт, дослідження якого проводили в 1960-х роках, але швидко припинили. Основною перешкодою для видобутку стали води тріщинуватих порід: щоденно в місцеву річку та підземні порожнини скидалося понад 200 м3 води.

В результаті цього спостерігалася значна загибель риби в ріках Білка та Тетерів, а також помітне зниження рівня води в колодязях – у деяких з них вода зовсім зникла.

1 листопада 2010 року Державна служба геології та надр України надала Спеціальний дозвіл на користування надрами №5210 (50,7 га - Негребівське родовище Житомирська обл.) ТОВ "Доломіне". Діяльність фірми супроводжується кримінальними справами, судами та змінами власників, але не перевіряється профільними органами.

Тепер, коли природа регіону відновилася, територія навколо стала зеленою та наповненою різноманітними видами рослин і тварин, ми знову опинилися на межі екологічної кризи у своєму домі - наче нам не вистачає інших викликів сучасності. Жителі не можуть знайти спокою навіть уночі, перебуваючи у своїх оселях.

Окрім того, місцеві домогосподарства залежать виключно від води, що постачається зі свердловин глибиною 10-14 метрів. Ця вода видобувається з тих самих тріщинуватих порід, з яких насосами відкачують рідину з кар’єру, що має глибину понад 30 метрів. Якість питної води є високою та чистою, що підтверджують результати хімічних і бактеріологічних аналізів. Проте, слід зазначити, що рівень води вже почав знижуватись.

Щоб усвідомити наслідки, варто лише поглянути у свої власні джерела.

Протягом останніх шести місяців спостерігається самовільне захоплення та руйнування земель громади. Ліси навколо були вирубані без необхідних документів, а також скинуто мільйони тонн якісної води. Ці факти були зафіксовані поліцією, активними представниками громади та депутатською робочою групою, що була утворена при Радомишльській міській раді.

Проте компанія не звертає уваги на думку місцевих жителів.

Ми вдячні експертам, які допомагають фіксувати факти порушень та докладають значних зусиль, щоб припинити свавілля і зберегти довкілля.

Звіт ОВД: загрози на кожному кроці

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" №2059-VIII, ухваленого 23 травня 2017 року, у процесі проведення оцінки впливу на навколишнє середовище гарантується своєчасне, належне та ефективне інформування населення.

Перший Звіт з оцінки впливу на довкілля "Розробка та технiчна рекультивацiя Негребiвського родовища доломпш Житомирського району Житомирсько'i областi (1 черга)" мав низку порушень при подачі та ряд зауважень від громади та екологів - і був відхилений. Однак другий (номер справи в Екосистемi 12858) у вересні 2025 р. затверджений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України попри ряд суттєвих загроз. Затвердження відбулося "за умов", яких аж 149, жодна з яких ще не виконана фірмою "Доломіне", хоча планові роботи вже тривають пів року.

Втрата природного раю

Область видобутку сьогодні представляє собою неповторну природну територію. Тут знаходилося дивовижне озеро, яке залучало мандрівників завдяки своїм живописним пейзажам та прозорій воді.

Цей затишний куточок Радомишльщини формує ідеальні умови для існування не лише людей, але й багатьох видів живої природи. Однак, початок видобутку ресурсів може назавжди знищити цей природний скарб.

Жителі громади виявили велику кількість рідкісних, зникаючих та вразливих видів рослин і тварин на території Негребівського кар'єру та сповістили про це відповідне міністерство. Проте, ця інформація залишилася без уваги.

28 січня 2026 року Громадська організація "Українська природоохоронна група" розробила наукове обґрунтування та подала клопотання щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Негребівський" в межах Радомишльської міської територіальної громади, що знаходиться в Житомирському районі Житомирської області, до Житомирської обласної державної адміністрації.

Проте обласна адміністрація ставить під сумнів висновки експертів, прагнучи самостійно оцінити їхню експертну думку. Це не лише викликає питання щодо їхньої компетенції, але й змушує задуматися про те, чиї інтереси насправді захищає керівництво області, зважаючи на економічну невигідність підприємства для регіону та держави в цілому.

Громадські акції: спільність в ім'я збереження навколишнього середовища.

Захист навколишнього середовища є показником демократичного суспільства, і Мінеко, обласні адміністрації та державні інституції повинні відповідно реагувати на ці виклики.

Наразі ця боротьба триває лише завдяки спільноті Радомишльського району. Більше 25 тисяч осіб, які виявилися під загрозою, вже висловили свій протест проти видобутку та активно беруть участь у зборі підписів на захист навколишнього середовища.

Сьогодні ми обговорюємо не лише конкретний конфлікт, пов'язаний з видобутком корисних копалин. Ми розглядаємо серйозну системну проблему — ситуацію, коли громада опиняється наодинці з численними порушеннями, а державні органи фактично ухиляються від своїх обов'язків.

Відповідно до аналізу звернень громадян, адвокатських запитів та отриманих відповідей від державних установ, було виявлено:

● на території Негребівського родовища доломітів здійснюється інтенсивна відкачка води із затопленого кар'єру з подальшим її відведенням за межі ділянки

● Було без дозволу організовано канал для відведення води, включаючи території, що не є власністю підприємства.

● Спостерігається підтоплення територій громади та приватних земельних ділянок, що вже негативно відобразилося на їх стані.

● Наявна серйозна небезпека зміни гідрологічного балансу та вичерпання водних запасів, зокрема, запаси питної води.

У даному випадку навіть елементарні дані про водний об'єкт не доступні у відповідному органі — Басейнове управління водних ресурсів прямо вказує на відсутність будь-якої інформації щодо цього водного об'єкта. Це вже є серйозним показником недостатнього контролю.

Дані, зафіксовані державними органами та населенням, можуть вказувати на наявність правопорушень:

● Кодекс водних ресурсів України

● Законодавство "Щодо природних ресурсів"

● Закону "Про охорону навколишнього природного середовища"

● умов спеціальних дозволів та висновку ОВД

Господарський суб'єкт не виконав вимогу щодо адекватного оприлюднення результатів.

післяпроєктного моніторингу, що прямо передбачено умовами ОВД.

Отже, навіть офіційні екологічні зобов'язання залишаються невиконаними.

Чому держава "не реагує"

Тут важливо зазначити, що не сама проблема є визначальною, а те, як ми на неї реагуємо.

Державна екологічна інспекція чітко вказує на те, що:

● її можливості активуються тільки після завершення перевірки

● Проте перевірки фактично зупинені внаслідок постанови Кабінету Міністрів України №303, що діє під час воєнного стану.

То есть:

є багато скарг → є свідчення порушень → проте відсутня перевірка → немає.

Інші органи -- формальна відмова

● Омбудсман заявив, що не має права втручатися і рекомендує звертатися до суду.

● Правоохоронці не вважають, що є ознаки злочину.

● Міністерство: надає лише стандартні відповіді.

Отже, ми отримали обставини, в яких:

Кожен орган функціонує в рамках своїх повноважень, проте ніхто не забезпечує захист прав громадян.

Системна проблема

Це не лише про Негребівське родовище.

Це про:

● реальну відсутність ефективного екологічного нагляду в умовах воєнного стану

● реакція залежить від формальних процесів, а не від завданої шкоди

● відсутність превентивного механізму захисту водних ресурсів

І найголовніше: громада змушена доводити очевидні речі -- що вода є цінністю, яку не можна знищувати.

Виклики у забезпеченні прав громади

Правові основні перешкоди:

1. Відсутність перевірок → неможливо зафіксувати порушення належним чином

2. Розподіл повноважень → кожен орган передає відповідальність далі.

3. Суд як єдиний інструмент → але суд триває роками

4. Інформаційна непрозорість → навіть базові дані відсутні або не оприлюднюються

5. Перевага комерційних інтересів над екологічними правами місцевої спільноти.

Таким чином, на сьогодні ми стикаємося з обставинами, які свідчать про те, що:

● є ризик втрати питної води

● спостерігаються ознаки екологічних дисбалансів

● спостерігається бездіяльність урядових структур

І є громада, яка залишилась сам на сам із цією проблемою.

● термінового здійснення позаочередної інспекції

● забезпечення реального контролю за дотриманням умов ОВД

● відкритість у спостереженні за водними ресурсами

● розробка системи реагування навіть під час воєнного стану

Тому що право на безпечне довкілля -- це не формальність.

Це основне право кожної людини.