Непрозорість та залежність: які трансформації можуть відбутися у роботі Фонду гарантування вкладів внаслідок законопроєкту Гетманцева | УНН

Законопроєкт 13007 Гетманцева передбачає посилення контролю НБУ над ФГВФО та обмеження доступу до інформації. Експерти попереджають про ризики для вкладників та порушення зобов'язань перед МВФ.

Законопроєкт 13007, запропонований Данилом Гетманцевим, має потенціал істотно змінити функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Він може посилити залежність фонду від Національного банку України, обмежити доступ до важливої інформації та скоротити терміни подачі позовів. Експерти попереджають, що ці зміни можуть створити серйозні ризики для кредиторів, вкладників та акціонерів банків, а також суперечать зобов'язанням України перед Міжнародним валютним фондом, що може негативно вплинути на довіру до банківської системи.

Законопроект 13007, що стосується функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викликає значне занепокоєння серед юристів, фінансистів та представників парламенту. Цей документ має на меті посилити контроль над діяльністю Фонду, обмежити доступ до інформації про його роботу, скоротити терміни подачі позовів, а також фактично знизити рівень захисту прав кредиторів і акціонерів банків. Фахівці висловлюють побоювання, що цей закон може негативно вплинути на прозорість банківської системи та створити додаткові ризики для вкладників, інформує УНН.

Голова Комітету Верховної Ради України з фінансових питань, податкової та митної політики Данило Гетманцев ініціював реєстрацію законопроєкту №13007 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються врегулювання окремих аспектів діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та спільних інвестиційних інститутів". Цей документ містить значні зміни в правилах функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Гетманцев пропонує ряд суперечливих новацій, що можуть обмежити права кредиторів, вкладників і акціонерів банків. Зокрема, йдеться про посилення залежності ФГВФО від Національного банку України, закриття доступу до ключової інформації про діяльність Фонду, а також значне скорочення строків подачі позовів. За словами експертів, ця законодавча ініціатива створює також великі корупційні ризики і може призвести до "ручного управління" Фондом.

ФГВФО більше не захищатиме кредиторів та акціонерів банків

Юрист Юліан Хорунжий під час обговорення на YouTube-каналі Ukraine Economic Outlook щодо законопроєкту 13007 підкреслив, що в ньому майже зовсім не враховані права кредиторів.

Аналізуючи зміст законопроєкту, виникає відчуття, що інтереси кредиторів залишилися поза увагою. Процедура ліквідації банків виглядає так, ніби вона розроблена лише для задоволення вимог та інтересів Фонду гарантування вкладів.

Член комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань Ніна Южаніна також висловила скептицизм щодо відкритості діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Беручи до уваги всі дані, які я зібрала під час розробки альтернативного законопроєкту, я не відчуваю довіри до цієї інституції. Це питання потребує вирішення.

Чи ставить МВФ умови щодо незалежності ФГВФО?

Юліан Хорунжий акцентував увагу на постанові Верховного суду України у справі "Банк Слов'янський проти України", що зафіксувала повну залежність Фонду гарантування вкладів від Національного банку України. Адміністративна рада ФГВФО, яка є керівним органом, налічує п'ять членів, з яких троє представляють Нацбанк. Це, по суті, позбавляє Фонд можливості діяти незалежно у процесі ухвалення рішень.

Фінансовий експерт Сергій Круглик зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завжди залишався в центрі уваги міжнародних фінансових інституцій.

Фонд гарантування вкладів завжди відіграє ключову роль у переговорах України з Міжнародним валютним фондом. "Сучасний склад керівництва не забезпечує належний рівень контролю над діяльністю дирекції ФГВФО", - підкреслив він. Експерт висловив підтримку ідеї збільшення кількості членів Адміністративної ради Фонду: "Чому б не розглянути можливість створення ради з 8 або 12 членів?"

Згідно з інформацією, оприлюдненою УНН, пропозиції Гетманцева суперечать зобов'язанням, які Україна взяла на себе перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) в рамках чинної програми фінансування. Зокрема, країна зобов'язалася не змінювати розподіл ролей та обов'язків учасників системи фінансової безпеки в період воєнного стану.

Згідно з досягнутими угодами, перегляд системи управління Фондом гарантування вкладів має включати склад Адміністративної ради, а також питання підзвітності ФГВФО, правової охорони, процеси прийняття рішень, внутрішній контроль та процедури відбору директора-розпорядника. Цю посаду слід заповнювати через відкритий конкурс.

Законопроєкт Гетманцева, натомість, передбачає значне розширення функцій Фонду, зокрема в сфері створення нормативних актів та встановлення критеріїв для ліквідації банків. Це може призвести до ризиків зловживань і прямо суперечить умовам Меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

Законодавча пропозиція Гетманцева не включає механізмів для контролю за роботою фонду та не передбачає незалежного процесу призначення керівництва. Замість цього, вона надає Національному банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб фактично безмежні повноваження щодо виведення банків з ринку.

Отже, пропонується розробити модель, згідно з якою Національний банк та Фонд гарантування вкладів матимуть можливість самостійно встановлювати правила і застосовувати власні критерії для виведення банків з ринку без будь-якого зовнішнього контролю. Це суперечить зобов'язанням, які Україна взяла на себе перед міжнародними фінансовими установами.

Непрозорість даних щодо роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Законопроєкт Гетманцева передбачає також обмеження доступу до ключової інформації про діяльність Фонду гарантування вкладів фізосіб.

"Кредиторам, вкладникам та іншим учасникам процедури виведення банку з ринку закривається доступ до інформації, яка зараз є публічно доступною", - зазначив юрист Юліан Хорунжий. Йдеться, зокрема, про звітність Фонду, оцінку активів банків та інформацію про ціни розпродажу активів.

На жаль, ми не в змозі спостерігати за тим, як банки керують своїми активами. Наприклад, чи не трапляється ситуація, коли літак реалізується за вартістю автомобіля "Запорожець"?

Отже, законопроєкт Гетманцева суперечить закону "Про доступ до публічної інформації". Цей закон гарантує, що кожна особа має право отримувати публічну інформацію, якою володіють органи влади. Державні установи зобов'язані забезпечувати відкритість, прозорість та доступність інформації про свою діяльність. Обмеження доступу до інформації можливе лише на підставі закону і не має використовуватися для приховування фактів порушення прав людини.

Скорочення строку подачі позовів для вкладників банків з 3 років до 30 днів

Крім того, Хорунжий вказав на ще одну небезпеку, пов'язану з законопроєктом Гетманцева. "У разі, якщо після певної події вкладник або кредитор не подасть позов до суду протягом 30 днів, він втрачає своє право на оскарження", - зазначив він. Ця зміна істотно зменшує можливості для оскарження рішень Фонду гарантування вкладів, особливо з урахуванням нових обмежень на доступ до інформації.

Проект закону передбачає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) зможе самостійно розробляти свої внутрішні правила без необхідності узгодження з Міністерством юстиції. Ці правила почнуть діяти одразу після їх публікації на сайті Фонду. Депутат Ніна Южаніна підкреслює: "Таке рішення надає Фонду можливість встановлювати регуляції без юридичного нагляду, що суперечить основним принципам правової держави".

Раніше Дмитро Касьяненко, засновник юридичної фірми "Касьяненко і партнери", висловив своє невдоволення законопроєктом Гетманцева, зокрема щодо обмеження терміну оскарження рішень ФГВФО в судах до одного місяця. Він зазначив, що такі зміни суперечать основним принципам цивільного права і можуть створити можливості для зловживань з боку уповноважених осіб. Касьяненко підкреслив, що це не відповідає статті 55 Конституції України, яка гарантує право на судовий захист, а також суперечить вимогам практики Європейського суду з прав людини, що передбачає необхідність забезпечення розумних строків для звернення до суду.

Арсен Марінушкін, керівник громадської організації "Незалежне антикорупційне бюро України", висловив переконання, що законопроєкт Гетманцева має лобістський характер і намагається сформувати вигідну правову ситуацію для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не вперше я звертаю увагу на насторожуючу тенденцію в законодавчому процесі, коли в окремих законах автори намагаються визначити "позовну давність" в ситуаціях, де її існування є неможливим. На мою думку, з одного боку, це юридична маніпуляція, що має на меті виправдати можливі помилки Фонду гарантування, а з іншого — елементарна відсутність розуміння правових принципів.

Таким чином запропоновані зміни протирічать Конституції України в частині права громадян на вільне володіння майном, а також права на судове оскарження та справедливий суд.

Ще одним важливим моментом є те, що Фонд гарантування вкладів може отримати право не повертати гроші певним категоріям осіб до кінця дії воєнного стану, а просто забирати їх собі. Це також є порушенням Конституції в частині майнових прав.

Таким чином законопроєкт Гетманцева щодо регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізосіб містить низку норм, які можуть суттєво обмежити права кредиторів, вкладників і акціонерів українських банків, що перебувають у процесі ліквідації. Якщо документ буде ухвалено в поточному вигляді, це може підірвати довіру до банківської системи України та знизити рівень захисту інвесторів.