Завальський висловлював свою підтримку Вєрці Сердючці під час мовного конфлікту, відзначав стиль Азарова у популяризації української мови та виступав проти мовних штрафів.
Кандидат на позицію уповноваженого з питань захисту державної мови, актор Олександр Завальський, висловив свою підтримку Андрію Данилку, відомому під сценічним псевдонімом Вєрка Сердючка, у зв'язку з мовним конфліктом. Він також відзначив позитивні зусилля колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова у популяризації української мови та виступив проти накладання штрафів за порушення мовних норм.
Скандал навколо Андрія Данилка набирає обертів: його звинувачують у виконанні російськомовних пісень, за що мовний омбудсмен має намір вжити серйозних заходів. Особисто я не є прихильником творчості Сердючки, але, на мою думку, нападки на нього виглядають безглуздо. Замість того, щоб чинити тиск, можна було б зустрітися з артистом, дізнатися його думку, пояснити, де він помиляється, і таким чином перетворити його на союзника у питанні мови, а не на ворога. Адже в результаті покарання він лише віддалиться від ситуації, а разом із ним — мільйони його шанувальників, які його підтримують. Як це може позитивно вплинути на розвиток української мови? Ці думки висловив Завальський у Facebook 16 червня, після того як уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Національної поліції через порушення мовного законодавства під час концерту Вєрки Сердючки.
Він також наголосив, що процес відновлення статусу української мови має бути мудрим, а не через покарання, а через переконання.
"Потрібна системна допомога від держави. Саме поміркована та добре продумана державна політика здатна розв'язати мовне питання безболісно та набагато швидше, ніж це відбувається зараз", - написав Завальський у Facebook за результатами круглого столу, який відбувся 10 червня в Києві.
На його думку, в Україні доцільно створити державний онлайн-сервіс, завдяки якому людина могла б дуже швидко, просто та безоплатно отримати консультацію з будь-якого мовного питання, а також необхідно постійно підтримувати та стимулювати вихователів дитячих садочків, вчителів у школах і викладачів вищих навчальних закладів не лише морально, але й фінансово.
У лютому 2021 року під час інтерв'ю для проєкту Victoria Museum, відповідаючи на запитання ведучої про те, чи вплинув колишній прем'єр-міністр Микола Азаров на популяризацію української мови, Завальський зазначив, що "навіть якщо це було помилково - так". Він також висловив йому комплімент, підкреслюючи, що це питання залежить від кожної окремої особи. "Це тривалий процес, який потрібно усвідомлювати, історично він займає багато часу, але найголовніше — це бажання", - додав він.
У тому ж інтерв'ю, обговорюючи положення мовного закону, яке набирає чинності 16 січня 2021 року і передбачає, що українська стане мовою обслуговування споживачів в Україні як єдина державна, Завальський висловив свої сумніви щодо введення штрафів. "Це, звичайно, позитивно, але що робити, якщо людина не володіє мовою на такому рівні, як ми з вами? Чи будемо ми її штрафувати? Боже, бережи нас", - наголосив він, підкреслюючи важливість впровадження мовних курсів в Україні.
Відповідно до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", призначення та звільнення уповноваженого здійснює Кабінет Міністрів. Уряд вибирає кандидата з числа тих, кого пропонують Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції та Міністерство культури і стратегічних комунікацій. Термін перебування на посаді становить п'ять років. Особа може бути повторно призначена на цю посаду, однак не має права займати її в третій раз.
Згідно з інформацією, наданою Кабінетом Міністрів, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець запропонував кандидатуру філолога Олени Івановської на посаду мовного омбудсмена. У свою чергу, перша заступниця міністра культури і стратегічних комунікацій Галина Григоренко висунула кандидатуру Павла Полянського, який обіймає посаду заступника державного секретаря Кабміну. Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також міністерка юстиції Ольга Стефанішина висунула кандидатуру філологині Ірини Коваль-Фучило. Однак згодом Коваль-Фучило відкликала свою кандидатуру, і на її місце Стефанішина запропонувала актора Олександра Завальського.
В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" діючий мовний омбудсмен Тарас Кремінь зазначив, що з ним не обговорювали можливість повторного призначення на цю посаду, проте він висловив зацікавленість у продовженні своєї діяльності.
19 червня представники культурної сфери звертаються до уряду з проханням про повторне призначення Кременя на посаду уповноваженого з питань захисту державної мови в новому терміні.
20 червня Володимир В'ятрович, колишній голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) та депутат Верховної Ради від фракції "Європейська солідарність", висловив свою незгоду з кандидатурою Завальського та засудив дії уряду стосовно інституту мовного омбудсмена.
В свою чергу, кандидат в омбудсмени Завальський заявив, що на його думку, не можна виправити ситуацію в мовній сфері лише продовжуючи стару політику, а також, що не бачить нічого поганого в своїй колишній роботі на православному телеканалі "Глас". Крім того, він анонсува, що невдовзі оприлюднить плен дій, як кандидат на мовного омбудсмена.
8 липня 2020 року Кабінет міністрів призначив Кременя на 5 років на посаду мовного омбудсмена. Кремінь був поданий як кандидат на посаду від уповноваженого з прав людини. Іншими кандидатами на посаду мовного омбудсмена тоді були Світлана Броннікова (кандидат від Мінкультури) і Святослав Літинський (кандидат від Мін'юсту).
До цього моменту, з листопада 2019 року, першим мовним омбудсменом була Тетяна Монахова, проте вже в квітні 2020 року вона вирішила достроково піти у відставку, подавши відповідну заяву.
