Заява представників медіа про тиск на розслідувальну журналістику.

Медіаініціатива, разом із медійними та громадськими організаціями, що підтримали цю заяву, висловлює занепокоєння щодо проявів систематичного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних органів. Вони закликають Державне бюро розслідувань до прозорого діалогу, а також вимагають від органів влади та судових установ суворо дотримуватися принципів свободи слова.

Протягом кількох днів в Україні відбулися дві події, які, на нашу думку, складаються в тривожну тенденцію тиску на медіа, що розслідують діяльність владних і правоохоронних інституцій.

7 липня співробітники Державного бюро розслідувань здійснили обшуки в оселі Олексія Бабенка, одного з засновників онлайн-видання "Бабель", а також у членів його сім'ї та в офісі компанії "Вирій", що належить йому. На даний момент відсутня офіційна інформація щодо причин інтересу правоохоронців до "Вирію" та його керівника. Проте редакція припускає, що це може бути пов'язано з резонансним розслідуванням "Бабеля" про випадки смерті та катувань у штурмовому полку "Скеля". Журналісти також вказують на те, що обшукам передувала активна кампанія дискредитації, орієнтована на "Бабель" та Олексія Бабенка. У матеріалах, поширених анонімними телеграм-каналами та сайтами з сумнівною репутацією, Бабенка звинувачували в навмисних діях, які шкодять обороноздатності країни. Окрім того, напередодні обшуків з'явилося фейкове повідомлення про обшук у помешканні Бабенка, де нібито знайшли велику кількість валюти.

Раніше колишній військовослужбовець полку "Скеля" Микола "Киянин" Хархан оприлюднив відеозвернення, в якому образливо назвав журналістку Катерину Лихогляд "журнашлюшкою", звинувативши її в виконанні замовлення, і погрожував, що "грошики доведеться виригувати". Багато коментарів під цим відео містять висловлювання, які можна трактувати як загрози фізичним та сексуальним насильством. Ці слова, очевидно, спрямовані на створення атмосфери страху щодо журналістки. Наприклад, такі коментарі, як "Гарні дівчатка, московським гвалтівникам сподобаються", і "Журнашлюх, які опублікували неперевірену інформацію і підривають репутацію кращого підрозділу ЗСУ... слід самих прив’язати до квадроциклів", свідчать про це. Як зазначила головна редакторка видання Катерина Коберник, після публікації розслідування їй та авторці матеріалу, Катерині Лихогляд, довелося вжити заходів безпеки, що суттєво вплинуло на їхнє повсякденне життя.

6 липня Печерський районний суд Києва під головуванням судді Сергія Вовка ухвалив рішення, яке забороняє Центру протидії корупції, "Слідству.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування, що стосується майна, угод та інвестицій харківського підприємця Олександра Сухачова, який є рідним братом директора ДБР Олексія Сухачова. Ця заборона була накладена як захід забезпечення позову, який ще не був поданий, на основі заяви компанії ТОВ "Парковий-2", що має зв'язки з бізнесменом, в відповідь на запит журналістів про коментар. Вона є прикладом попередньої заборони (prior restraint) на ще не опублікований матеріал, яка була ухвалена всього за один робочий день і в інтересах лише однієї зі сторін, без присутності відповідача та до відкриття основного провадження. Ця ситуація має ознаки SLAPP — стратегічного позову проти громадської участі, а сам механізм виглядає непропорційним та викликає сумніви щодо його законності з точки зору статті 34 Конституції та статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зважаючи на сукупність цих подій, ми вбачаємо у раптових і не прокомунікованих із суспільством діях проти співвласника "Бабеля", а також у судовій забороні розслідування про оточення керівника ДБР можливі ознаки тиску на медіа з метою припинення суспільно важливих розслідувань -- зокрема щодо порушень закону та прав людини в Силах оборони й можливих корупційних ризиків у правоохоронній системі.

Звертаємося до Державного бюро розслідувань з проханням про прозоре спілкування з громадськістю стосовно підстав для проведення обшуків у справі Олексія Бабенка та компанії-виробника дронів "Вирій".

Попереджаємо державні органи, правоохоронців та деяких представників Сил оборони про недопустимість будь-якого тиску на редакцію видання, зокрема через вплив на власника. Редакція "Бабеля" підкреслює, що слідчі заходи стосовно її співзасновника не вплинуть на хід журналістського розслідування подій у полку "Скеля", яке продовжується.

Закликаємо командування Сил оборони висловити свою позицію щодо погроз, які лунали на адресу медійників із боку представника полку "Скеля", і гарантувати відсутність будь-якого тиску чи насильства на адресу журналістів "Бабеля" та інших медіа, які розслідують імовірні порушення закону і прав людини у війську.

Ми звертаємось до правоохоронних органів із закликом провести ретельне розслідування погроз фізичної та сексуальної агресії, що були спрямовані на журналісток "Бабеля", і надати цим ситуаціям відповідну правову оцінку.

Наголошуємо, що попередня судова заборона публікації ще не оприлюдненого розслідування є прямим обмеженням свободи слова й небезпечним прецедентом. Закликаємо апеляційну інстанцію скасувати ухвалу Печерського суду, а суди -- утриматися від нормалізації такої практики. Нагадуємо, що Україна взяла на себе зобов'язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP-законодавство за стандартами ЄС, і рішення, що блокують роботу журналістів ще до публікації, суперечать євроінтеграційним зобов'язанням держави.

Медіарух

Інститут масових комунікацій

Громадська організація "Медіа-детектор"

Громадська організація "Українер"

ГО "ДІІ-Україна"

ОГ "Жінки у медіа"

Антикорупційний центр "Межа"

Громадська організація "Медіафорум Львова"

"Тексти" можно переформулировать как "материалы" или "записи".

Наталія Соколенко може бути перетворено на "Наталія Соколева".

Центр захисту прав людини Zmina

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Анна Калюжна, воєнна кореспондентка

Людмила Тягнирядно, Радіо України

Довідково:

Медіарух -- спільнота, що об'єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, "Українське радіо", "Громадське радіо", ІА "Укрінформ", ІА "Інтерфакс-Україна", "Ліга.net", "Дзеркало тижня. Україна", НВ, "Цензор.нет", 5 канал, "Український тиждень", Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, "Детектор медіа", Інститут масових комунікацій, "Інтерньюз Україна", Центр демократії та верховенства права, Фундація "Суспільність", Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр захисту прав людини Zmina.

Невдовзі до ініціативи приєдналися інші організації та окремі журналісти, в результаті чого загальна кількість учасників перевищила 70. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа звернулися до журналістів з закликом об'єднатися у професійну спільноту "Медіарух", щоб протистояти політичному та комерційному тиску на свободу слова. Заява була ініційована групою з 29 журналістів та експертів, і їхні імена можна знайти за наведеним посиланням.