Заява Міністерства закордонних справ з нагоди 12-ї річниці неправомірної спроби приєднання Криму.

12 років тому, 16 березня 2014 року, росія влаштувала бутафорський і незаконний "референдум" під прицілами російських військових в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь. Уже за кілька днів російські окупанти використали це дійство, нікчемне за своєю правовою природою, задля створення видимості "підстав" для незаконної анексії АРК і міста Севастополь.

Вторгнення на українські землі стало серйозним посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України, а також на основні засади міжнародного права, зокрема на Статут ООН, Гельсінські угоди та інші ключові міжнародно-правові акти.

Спроба анексії Криму була засуджена численними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, отримавши підтримку більшості країн-членів організації. Лише кілька режимів, що мають тісні зв'язки з Москвою, визнають російську окупацію цього півострова, тоді як решта світу виступає проти таких дій.

На території Криму, під контролем російських загарбників, розгорнулися масові репресії та систематичні порушення прав людини. Росія перетворила цей регіон на зону безправ'я, де людей залякують, переслідують і кидають до тюрем лише за їхню мову, світогляд чи релігійні переконання. Протягом років окупації російська влада незаконно заборонила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та примусово закрила Українську Православну Церкву.

Особливо жорстоких утисків зазнав корінний народ, кримські татари. Вдруге за сімдесят років москва вкрала рідну землю кримських татар після геноциду депортації 1944 року. Десятки тисяч кримських татар були змушені виїхати з окупованого півострова так само, як покоління їхніх батьків та бабусь і дідусів. Тих, хто залишилися, переслідують та залякують.

Протягом років окупації щонайменше 430 осіб стали жертвами політично вмотивованих переслідувань, хоча справжня кількість може перевищувати 500, оскільки окупаційна влада часто не розголошує всі випадки. На сьогоднішній день близько 300 людей утримуються в російських тюрмах за сфабрикованими політичними звинуваченнями, серед яких 159 кримських татар. Ми наполегливо вимагаємо їхнього термінового звільнення та безпечного повернення в Україну, дотримання їхніх прав, а також надання необхідної медичної допомоги відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Закликаємо міжнародні державні та недержавні організації, правозахисників і активістів звертати увагу на порушення прав людини, що здійснюються Росією в Криму.

Попри тиск окупаційного режиму на півострові зберігається опір окупації та люди, які бережуть Україну в серці. Ми пам'ятаємо про них, знаємо про їхню позицію та ніколи не припинимо боротися за звільнення півострова.

Росія також серйозно порушує міжнародні норми гуманітарного права, застосовуючи силу для зміни етнічного складу населення, здійснюючи примусову мобілізацію на півострові та знищуючи об'єкти культурної спадщини та історичні пам'ятки. Ми підкреслюємо важливість покарання за ці та інші злочини, вчинені окупантами.

Протягом років окупації Росія фактично перетворила Крим на військову платформу, що слугує основою для подальших агресивних дій проти України, а також для дестабілізації Чорноморського регіону та всієї Європи. Мілітаризація Криму негативно впливає на всі країни, що оточують Чорне море. Лише після деокупації Кримського півострова та його повернення до України, це море зможе стати зоною безпеки, процвітання і миру.

Ми знову наголошуємо на необхідності повернення Автономної Республіки Крим і міста Севастополя під юрисдикцію України. Українська держава ніколи не визнає російську окупацію цього півострова і буде прагнути відновлення територіальної цілісності країни всіма можливими засобами.

Українська держава планує активно залучати всі можливі міжнародні форуми та юридичні механізми для повернення Криму, зокрема в рамках різних аспектів Міжнародної кримської платформи. Питання Криму залишатиметься на порядку денному до тих пір, поки справедливість не буде відновлена.

Закликаємо світову спільноту, всі країни та міжнародні організації рішуче дотримуватися політики невизнання анексії Криму та інших тимчасово окупованих регіонів нашої країни. Це питання стосується не лише України, а й основоположних принципів: поваги до міжнародного права, територіальної цілісності держав та норм Статуту ООН.

Це передбачає уникнення будь-яких дій, які можуть бути сприйняті як визнання легітимності російської присутності на півострові. Серед основних заходів – суворе дотримання та посилення санкцій, відмова від будь-яких контактів із російською окупаційною адміністрацією, заборона на відвідування тимчасово окупованих територій без дозволу України, а також правильне зображення кордонів України відповідно до міжнародного визнання у медіа, друкованих виданнях та онлайн-ресурсах. Українська сторона буде реагувати на кожен випадок порушення політики невизнання.

Світ має вивчити "Кримський урок": відсутність належної реакції на нахабне порушення міжнародного права лише заохочує агресора до подальших звірств. Зараз, коли москва продовжує агресію та звірства, не може бути мови про жодні послаблення обмежень - всі різновиди тиску на кремль мають бути посилені.

Крадіжка ніколи не приносить справжнього щастя; рано чи пізно доведеться розплачуватися за неї. Історія показує, що народи, які не приймають втрату своїх земель, рано чи пізно відновлюють справедливість. Крим — це частина України. Він неодмінно повернеться в свою рідну українську обитель.