Журналісти, слідчі та фахівці з медійного права висловлюють занепокоєння щодо розширення трьох прав у зв'язку з законопроєктом, що пропонує зміни до Цивільного кодексу, згідно з інформацією Інституту масової інформації.
Законопроєкт №14057, що стосується внесення поправок до Цивільного кодексу України, має на меті оновити підходи до регулювання особистих прав людини, оскільки чинний Цивільний кодекс потребує вдосконалення.
Про це розповів юрист ІМІ Володимир Зеленчук в етері Еспресо.
Цей законопроєкт є досить обширним і має на меті суттєво змінити підходи до регулювання особистих прав людини в рамках цивільного законодавства. З огляду на те, що існуючі норми стали застарілими, народні депутати усвідомлюють цю проблему і тому ініціювали створення ряду нових положень. Ці зміни спрямовані на оновлення і розширення прав, частина з яких була визначена Європейським судом з прав людини. Серед нововведень можна виділити право на цифрову особистість, право на цифрову приватність, захист від діпфейків, право на інформаційний спокій, а також постнативні права, які надають можливість родичам померлих захищати їх честь, гідність і ділову репутацію. Крім того, законопроєкт включає нові аспекти, такі як право на здоров'я, донорство та трансплантацію, а також інші особисті права, які вже мають практичне застосування в країнах Європейського Союзу.
Володимир Зеленчук зауважив, що в цілому журналістів, розслідувачів, медійних юристів турбують розширення конкретно трьох прав.
По-перше, йдеться про розширення змісту права на використання недостовірних даних, а також про право на відповідь і введення нової норми - права на забуття. Проблема полягає в тому, що в конкретних соціальних відносинах, коли права однієї сторони розширюються, інші права автоматично звужуються. Тобто, якщо ми збільшуємо права на приватність, повагу, честь і гідність, то необхідність суспільства у доступі до певної інформації, особливо коли вона має суспільну значущість, також може зменшитися. Існує побоювання, що в цій ситуації це дійсно може статися, - підкреслив він.
Юрист наголосив, що найбільшою проблемою є те, що недостовірною може визнаватися інформація, яка подається з порушенням принципу презумпції невинуватості.
Презумпція невинуватості є основоположним принципом кримінального права. Вона полягає в тому, що особа не може вважатися винною, поки її провина не буде доведена в установленому законом порядку та підтверджена рішенням суду. У практичному застосуванні це може призвести до того, що суди можуть визнавати будь-які докази, які вказують на можливі злочини, зокрема корупційні правопорушення, як недостовірні. Наприклад, якщо викривач передає інформацію через журналістів про те, що певний чиновник не задекларував своє майно або вчинив інші дії, які можуть бути кваліфіковані як корупційні, ця інформація може бути поставлена під сумнів. Таким чином, навіть якщо журналісти висвітлюють такі факти, їх достовірність може бути оскаржена.
Відповідно до нової редакції законопроєкту, це може бути трактовано як порушення презумпції невинуватості. Додатково, в ситуаціях, коли має місце розповсюдження неправдивої інформації або порушення особистих прав, постраждала особа може вимагати компенсації за моральну шкоду. Раніше не існувало подібних положень, але для викривачів з’явилася нова норма: якщо вони поширюють недостовірні дані, їх також можуть зобов’язати відшкодувати моральну шкоду, якщо це сталося навмисно. Ця ситуація ускладнюється тим, що для викривачів може виникнути потреба в розкритті їхніх особистостей, адже питання компенсації моральної шкоди потребує доведення їхньої відповідальності, що ставить під загрозу їхню анонімність. Таким чином, це створює певні труднощі для них, - зазначив він.
Володимир Зеленчук зауважив, що це викликає певні суперечності, а також зазначив, що в законопроекті є численні технічні нюанси, які можуть негативно позначитися на судовій практиці.
