Лишь бы коррупция не касалась гуманитарной помощи. Всемирному дню гуманитарной помощи посвящается
У вирі останніх подій все більше мирних громадян живуть під тягарем тривалих та виснажливих конфліктів. Природні катастрофи і катаклізми стають все більш частими та розповсюдженими, їх наслідки ще більш руйнівними. В такій ситуації гуманітарна допомога стає життєво важливою і навіть вирішальною. Але міжнародне гуманітарне співтовариство сьогодні стоїть перед загрозою, яка може звести нанівець всі намагання допомогти постраждалим. Ім’я їй – корупція.
Чисельні природні катастрофи, епідемії та кризові явища викликають співчуття та бажання допомогти постраждалим. У постраждалі території спрямовуються великі обсяги гуманітарної допомоги. Нерідко виникає ситуація, коли хтось тримає в «своїх руках» життєво важливий ресурс, який має передати іншим. Саме за цих умов найчастіше виникає загроза корупції.
Як зазвичай виникає корупція в гуманітарних операціях?
В кризові періоди руйнація торкається не тільки інфраструктури, а й державних інституцій, зокрема відповідальних за додержання законодавства. І не рідко в кризових умовах питанням прозорості в розподілі будь-яких ресурсів, включно з гуманітарними, приділяється недостатньо уваги. Координація між державними інститутами в цей період часто погіршується, а покладання на них додаткових функцій чи завдань виявляється непосильним тягарем для відомств. Все це зумовлює різке зниження ефективності розподілу гуманітарної допомоги. Організації–надавачі гуманітарної допомоги за таких умов практично не можуть впливати на недоброчесну поведінку чиновників, а тим більше застосовувати щодо них якісь санкції. Громадський контроль в період катастроф стає майже неможливим.
Оскільки контроль за державними службовцями послаблений, а попит на гуманітарний ресурс дуже великий, посадовці можуть опинись перед спокусою вчинення корупційних діянь. Тим більше, що попит на гуманітарну допомогу в період кризових явищ є вкрай великим і на чорному ринку. Тож нерідкою є ситуація, коли державні службовці швидко збагачуються за рахунок корупції в розподілі гуманітарної допомоги, чим призводять до посилення страждань жертв гуманітарних катастроф.
Ще одним джерелом корупції в гуманітарних операціях є поспіх. Зрозуміло, що допомога повинна якнайшвидше надійти до кожного, хто її потребує. І оскільки бюрократичні процедури можуть уповільнювати надходження ресурсу до постраждалих, часто розробляються спрощені процедури передачі допомоги. Вони ж зазвичай унеможливлюють будь-який контроль за здійсненням розподілу. Тому нерідкими стають ситуації, коли ресурс або не доходить до адресатів, або коли під виглядом гуманітарки на територію ввозяться контрабанда та заборонені речовини.
19 серпня весь світ вдруге відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги. Сьогодні ми живемо у світі, де жодна держава, жоден народ не може бути впевненим, що його не торкнеться лихо. Тож, аби надання допомоги постраждалим було позбавлене присмаку корупції, Transparency International розробила спеціальний порадник, що допоможе виявляти корупцію в гуманітарних операціях. Порадник можна завантажити за посиланням http://www.transparency.org/publications/publications/policy_positions/ti_pp_aid
Чисельні природні катастрофи, епідемії та кризові явища викликають співчуття та бажання допомогти постраждалим. У постраждалі території спрямовуються великі обсяги гуманітарної допомоги. Нерідко виникає ситуація, коли хтось тримає в «своїх руках» життєво важливий ресурс, який має передати іншим. Саме за цих умов найчастіше виникає загроза корупції.
Як зазвичай виникає корупція в гуманітарних операціях?
В кризові періоди руйнація торкається не тільки інфраструктури, а й державних інституцій, зокрема відповідальних за додержання законодавства. І не рідко в кризових умовах питанням прозорості в розподілі будь-яких ресурсів, включно з гуманітарними, приділяється недостатньо уваги. Координація між державними інститутами в цей період часто погіршується, а покладання на них додаткових функцій чи завдань виявляється непосильним тягарем для відомств. Все це зумовлює різке зниження ефективності розподілу гуманітарної допомоги. Організації–надавачі гуманітарної допомоги за таких умов практично не можуть впливати на недоброчесну поведінку чиновників, а тим більше застосовувати щодо них якісь санкції. Громадський контроль в період катастроф стає майже неможливим.
Оскільки контроль за державними службовцями послаблений, а попит на гуманітарний ресурс дуже великий, посадовці можуть опинись перед спокусою вчинення корупційних діянь. Тим більше, що попит на гуманітарну допомогу в період кризових явищ є вкрай великим і на чорному ринку. Тож нерідкою є ситуація, коли державні службовці швидко збагачуються за рахунок корупції в розподілі гуманітарної допомоги, чим призводять до посилення страждань жертв гуманітарних катастроф.
Ще одним джерелом корупції в гуманітарних операціях є поспіх. Зрозуміло, що допомога повинна якнайшвидше надійти до кожного, хто її потребує. І оскільки бюрократичні процедури можуть уповільнювати надходження ресурсу до постраждалих, часто розробляються спрощені процедури передачі допомоги. Вони ж зазвичай унеможливлюють будь-який контроль за здійсненням розподілу. Тому нерідкими стають ситуації, коли ресурс або не доходить до адресатів, або коли під виглядом гуманітарки на територію ввозяться контрабанда та заборонені речовини.
19 серпня весь світ вдруге відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги. Сьогодні ми живемо у світі, де жодна держава, жоден народ не може бути впевненим, що його не торкнеться лихо. Тож, аби надання допомоги постраждалим було позбавлене присмаку корупції, Transparency International розробила спеціальний порадник, що допоможе виявляти корупцію в гуманітарних операціях. Порадник можна завантажити за посиланням http://www.transparency.org/publications/publications/policy_positions/ti_pp_aid
