Новые правила маркировки «с ГМО»: позитивные изменения? Анализ законопроекта Минагрополитики
Олексій Бежевець, партнер ЮК «Правовий Альянс»
Каріна Бабанли, юрист ЮК «Правовий Альянс»
07 травня 2012 року Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування населення про вміст у харчовій продукції генетично модифікованих організмів» (надалі – «законопроект»).
Законопроектом пропонується внести зміни до:
1) Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та
2) Закону України «Про захист прав споживачів».
Зміни, запропоновані даним законопроектом, неминуче торкнуться і виробників дієтичних та харчових добавок (серед яких багато фармвиробників), на які поширюється режим Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Закону України «Про захист прав споживачів». На виконання вимог зазначених законів виробники зобов’язані поміщати на етикетці дієтичної або харчової добавки інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів в них, а також інформацію про наявність у складі компонентів добавок, які вироблені із застосуванням ГМО. Так, наприклад, у випадку, якщо складовим компонентом харчової добавки є стеаринова кислота, вироблена із соєвого масла генетично модифікованих соєвих бобів, то виробник повинен зазначати інформацію поряд із назвою такого компоненту про те, що він вироблений із використанням ГМО, якщо вміст ГМО в компоненті складає більше 0,9 %.
У зв’язку із цим, положення законопроекту підлягають аналізу з точки зору наслідків його запровадження для виробників харчових продуктів та добавок відносно необхідності в подальшому зазначати на етикетці обов’язково надпису про вміст чи відсутність вмісту ГМО у продукції.
Причиною, що обумовлює необхідність внесення змін, про суть яких буде детально йтися нижче, до зазначених законів України є те, що у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України двох законів України від 17.12.2009 № 1778 “Про внесення змін до Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)” та від 17.12.2009 № 1779-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів” всі харчові продукти повинні маркуватися написом «з ГМО» чи «без ГМО».
Внаслідок цього, фактично Україна зобов’язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначку “без ГМО” у маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих харчових продуктів, у яких ГМО не може бути ані теоретично, ані практично (сіль, вода, харчові продукти, де відсутній білок та інше).
Існуючий законодавчо визначений підхід зумовлює понесення окремими суб’єктами господарювання невиправданих витрат на проведення досліджень щодо наявності чи відсутності ГМО в харчових продуктів, які не мають жодного відношення до генної інженерії.
При цьому, відповідно до Регламенту (ЄС) № 1829/2003 Європейського Парламенту й Ради від 22.09.2003 «Про генетично модифіковані продукти харчування і корми» та Регламенту (ЄС) № 1830/2003 Європейського Парламенту й Ради від 22.09.2003 «Про можливості контролю та етикетування генетичне модифікованих харчових продуктів та кормів» обов’язковому маркуванню підлягають лише ті харчові продукти, які містять або складаються з ГМО, або містять інгредієнти, що виробляються з ГМО.
Жодних вимог щодо маркування харчових продуктів, які не вміщують ГМО, ЄС не встановлює.
Автори законопроекту зазначають, що з огляду на декларування Україною про своє бажання бути членом ЄС, історичну та географічну близькість з країнами - членами ЄС, існуючі господарські зв'язки (велика кількість сировини надходить до України з країн ЄС), а також бажання українських виробників реалізовувати власну продукцію на ринках ЄС, пропонується не встановлювати законодавчі вимоги до маркування відсутності ГМО, відмінні від впроваджених і діючих на сьогодні в країнах - членах ЄС.
Суть змін, які запропоновано впровадити
В Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» пропонується частину 1 статті 36 доповнити пунктом 4, в результаті чого буде запроваджена заборона обігу харчових продуктів, вироблених із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.
Також пропонується змінити редакцію пункту 10 частини 1 статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» наступним чином:
Діюча редакція: Запропонована редакція:
Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно. Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про наявність у харчових продуктах, зареєстрованих в установленому порядку, генетично модифікованих організмів або складових (інгредієнтів), які було вироблено із зареєстрованих генетично модифікованих організмів, відображається на етикетці харчового продукту написом «з ГМО», якщо частка генетично модифікованих організмів (ГМО) в харчовому продукті перевищує 0,9%. Порядок маркування харчової продукції, яка містить генетично модифіковані організми або вироблена з їх використанням, затверджується Кабінетом Міністрів України.
В Законі України «Про захист прав споживачів» пропонується змінити редакцію пункту 5 частини 1 статті 15 наступним чином:
Діюча редакція: Запропонована редакція:
Інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів. Інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність у складі харчових продуктів генетично модифікованих компонентів, якщо частка ГМО перевищує 0,9%.
При проведенні аналізу регулюючого впливу законопроекту та наслідків імплементації його положень в законодавство України слід зазначити, що чинним законодавством України не надається визначення поняття «харчових продуктів, які не містять генетично модифіковані організми», яких, власне, в першу чергу стосується законопроект.
При цьому, абзацем 2 пункту 2 Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 р. №468 (надалі – «Порядок») визначено, що є «харчовим продуктом, який містить генетично модифіковані організми», а саме - це такий харчовий продукт, який повністю або окремі його складники містять генетично модифіковані організми, вміст яких становить понад 0,9 відсотка.
Також абзацем 3 пункту 2 Порядку визначено поняття окремої категорії харчових продуктів, які вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, - це такі харчові продукти, які не містять генетично модифікованих організмів, але повністю або частково вироблені з використанням сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів в якій становив понад 0,9 відсотка.
Шляхом аналізу наведених положень Порядку можна навести визначення харчового продукту, який за чинним законодавством України вважається таким, що не містить генетично модифіковані організми – це продукт, який:
1) не містить генетично модифікованих організмів взагалі, або
2) повністю або окремі його складники містять генетично модифіковані організми, але їх вміст становить менше 0,9 відсотка або
3) не містить генетично модифікованих організмів, але вироблений з використанням генетично модифікованих організмів.
На сьогоднішній день з Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Закону України «Про захист прав споживачів» слідує обов’язковість зазначення на етикетці в порядку надання інформації про харчовий продукт про те, наявні чи відсутні в ньому генетично модифіковані організми.
Особливості порядку зазначення такої інформації на етикетці продукту регулюються Порядком, відповідно до п.п. 3, 5 якого етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми обсягом понад 0,9 відсотка або вироблені із сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів у якій становить понад 0,9 відсотка, повинне проводитися їх виробником (постачальником) із зазначенням відповідної інформації.
У переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, у дужках виконується напис «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Напис виконується таким самим шрифтом, що і перелік складників.
Етикетування харчових продуктів, які не містять генетично модифіковані організми або вміст яких становить менш як 0,1 відсотка, може бути здійснено добровільно з виконанням напису «Без ГМО».
Вочевидь, на етикетці харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вміст яких становить більше ніж 0,1 відсотка але менше 0,9 відсотка, напис «Без ГМО» має бути зазначений в обов’язковому порядку.
Внаслідок набуття чинності положень законопроекту буде скасовано обов’язкове зазначення напису «без ГМО» на етикетці харчових продуктів, які не містять генетично модифікованих організмів взагалі, а також тих харчових продуктів, які повністю або окремі складники яких містять генетично модифіковані організми, але їх вміст становить менше 0,9 відсотка.
Натомість на етикетках харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми вмістом більше ніж 0,9 відсотка, а також тих харчових продуктів, інгредієнти (складові) яких було вироблено із зареєстрованих генетично модифікованих організмів із їх часткою в харчовому продукті більше ніж 0,9%, обов’язково має бути зазначено напис «з ГМО».
Є визначальним те, що зараз, згідно положень Порядку (п. 3), якщо харчовий продукт був вироблений із продукції, яка вміщує генетично модифіковані організми, то їх частка визначається із розрахунку від складу продукції, яка була використана для виробництва харчового продукту, але не від складу усього харчового продукту. При цьому, якщо вміст генетично модифікованих організмів у продукції, з якої вироблений харчовий продукт, складає понад 0,9 відсотка, то у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, у дужках виконується напис «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Напис виконується таким самим шрифтом, що і перелік складників.
Виходячи з буквального тлумачення положень законопроекту, можна зробити висновок про те, що законопроектом запроваджуються зміни, згідно з якими якщо харчовий продукт був вироблений із продукції, яка вміщує генетично модифіковані організми, то їх частка визначається із розрахунку від складу всього харчового продукту, а не лише від складу продукції, з якої він був вироблений і яка містить генетично модифіковані організми. Лише у випадку, коли частка генетично модифікованих організмів (ГМО) в харчовому продукті перевищує 0,9 відсотка від його загального складу (а не від складу складового інгредієнту, який місить ГМО і який був використаний для виробництва харчового продукту), на його етикетці має бути зазначений напис «з ГМО». Інакше – проставлення жодного напису на етикетці не вимагається.
В зв’язку із цим, у разі прийняття законопроекту втратять свою актуальність положення Порядку, якими встановлюється обов’язок виконання написів «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням.
Іншими словами, виробники тих харчових продуктів, що містять у своєму складі інгредієнти, які було вироблено із зареєстрованих генетично модифікованих організмів, повинні будуть здійснити перерахунок вмісту ГМО вже виходячи не з їх відносної частки в окремому інгредієнті (складовій харчового продукту), а виходячи з їх вмісту у харчовому продукті в цілому. Відповідно у випадку, коли внаслідок такого перерахунку відносний вміст ГМО у продукті виявиться менше, ніж 0,9 відсотка від складу харчового продукту, то на етикетці цього продукту вже не вимагатиметься зазначення жодного напису щодо вмісту ГМО, в тому числі і написів «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, незалежно від пропорційної кількості ГМО у складнику.
Крім того, положення законопроекту, що стосуються внесення змін до пункту 10 частини 1 статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», в частині формулювання «…наявність у харчових продуктах, зареєстрованих у встановленому порядку, генетично модифікованих організмів…» вказують на обов’язковість проведення державної реєстрації харчових продуктів, що містять ГМО. Обов’язковість такої процедури передбачена частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», відповідно до якої забороняється введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації. Така державна реєстрація здійснюється у відповідності до Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. № 114.
Державна реєстрація харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми є обов’язковою на сьогоднішній день, а тому положення законопроекту в цій частині не є революційними, а лише черговий раз підкреслюють необхідність провадження цієї процедури (реєстрації).
Законопроектом встановлюється обов’язок Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності положень законопроекту привести свої нормативно-правові акти у відповідність із положеннями законопроекту та прийняти акти, необхідні для його реалізації.
Безперечно, у випадку прийняття на основі представленого законопроекту відповідного Закону України та набрання ним чинності будуть внесені необхідні зміни і до Порядку з метою приведення його у відповідність до нового закону
Також законопроектом передбачається затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку маркування харчової продукції, яка містить генетично модифіковані організми або вироблена з їх використанням, що замінить та призведе до необхідності скасування діючого зараз Порядку.
В цілому, слід констатувати позитивний вплив запропонованого законопроекту на господарську діяльність виробників харчових продуктів.
Каріна Бабанли, юрист ЮК «Правовий Альянс»
07 травня 2012 року Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування населення про вміст у харчовій продукції генетично модифікованих організмів» (надалі – «законопроект»).
Законопроектом пропонується внести зміни до:
1) Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та
2) Закону України «Про захист прав споживачів».
Зміни, запропоновані даним законопроектом, неминуче торкнуться і виробників дієтичних та харчових добавок (серед яких багато фармвиробників), на які поширюється режим Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Закону України «Про захист прав споживачів». На виконання вимог зазначених законів виробники зобов’язані поміщати на етикетці дієтичної або харчової добавки інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів в них, а також інформацію про наявність у складі компонентів добавок, які вироблені із застосуванням ГМО. Так, наприклад, у випадку, якщо складовим компонентом харчової добавки є стеаринова кислота, вироблена із соєвого масла генетично модифікованих соєвих бобів, то виробник повинен зазначати інформацію поряд із назвою такого компоненту про те, що він вироблений із використанням ГМО, якщо вміст ГМО в компоненті складає більше 0,9 %.
У зв’язку із цим, положення законопроекту підлягають аналізу з точки зору наслідків його запровадження для виробників харчових продуктів та добавок відносно необхідності в подальшому зазначати на етикетці обов’язково надпису про вміст чи відсутність вмісту ГМО у продукції.
Причиною, що обумовлює необхідність внесення змін, про суть яких буде детально йтися нижче, до зазначених законів України є те, що у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України двох законів України від 17.12.2009 № 1778 “Про внесення змін до Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)” та від 17.12.2009 № 1779-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів” всі харчові продукти повинні маркуватися написом «з ГМО» чи «без ГМО».
Внаслідок цього, фактично Україна зобов’язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначку “без ГМО” у маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих харчових продуктів, у яких ГМО не може бути ані теоретично, ані практично (сіль, вода, харчові продукти, де відсутній білок та інше).
Існуючий законодавчо визначений підхід зумовлює понесення окремими суб’єктами господарювання невиправданих витрат на проведення досліджень щодо наявності чи відсутності ГМО в харчових продуктів, які не мають жодного відношення до генної інженерії.
При цьому, відповідно до Регламенту (ЄС) № 1829/2003 Європейського Парламенту й Ради від 22.09.2003 «Про генетично модифіковані продукти харчування і корми» та Регламенту (ЄС) № 1830/2003 Європейського Парламенту й Ради від 22.09.2003 «Про можливості контролю та етикетування генетичне модифікованих харчових продуктів та кормів» обов’язковому маркуванню підлягають лише ті харчові продукти, які містять або складаються з ГМО, або містять інгредієнти, що виробляються з ГМО.
Жодних вимог щодо маркування харчових продуктів, які не вміщують ГМО, ЄС не встановлює.
Автори законопроекту зазначають, що з огляду на декларування Україною про своє бажання бути членом ЄС, історичну та географічну близькість з країнами - членами ЄС, існуючі господарські зв'язки (велика кількість сировини надходить до України з країн ЄС), а також бажання українських виробників реалізовувати власну продукцію на ринках ЄС, пропонується не встановлювати законодавчі вимоги до маркування відсутності ГМО, відмінні від впроваджених і діючих на сьогодні в країнах - членах ЄС.
Суть змін, які запропоновано впровадити
В Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» пропонується частину 1 статті 36 доповнити пунктом 4, в результаті чого буде запроваджена заборона обігу харчових продуктів, вироблених із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.
Також пропонується змінити редакцію пункту 10 частини 1 статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» наступним чином:
Діюча редакція: Запропонована редакція:
Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно. Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про наявність у харчових продуктах, зареєстрованих в установленому порядку, генетично модифікованих організмів або складових (інгредієнтів), які було вироблено із зареєстрованих генетично модифікованих організмів, відображається на етикетці харчового продукту написом «з ГМО», якщо частка генетично модифікованих організмів (ГМО) в харчовому продукті перевищує 0,9%. Порядок маркування харчової продукції, яка містить генетично модифіковані організми або вироблена з їх використанням, затверджується Кабінетом Міністрів України.
В Законі України «Про захист прав споживачів» пропонується змінити редакцію пункту 5 частини 1 статті 15 наступним чином:
Діюча редакція: Запропонована редакція:
Інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів. Інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність у складі харчових продуктів генетично модифікованих компонентів, якщо частка ГМО перевищує 0,9%.
При проведенні аналізу регулюючого впливу законопроекту та наслідків імплементації його положень в законодавство України слід зазначити, що чинним законодавством України не надається визначення поняття «харчових продуктів, які не містять генетично модифіковані організми», яких, власне, в першу чергу стосується законопроект.
При цьому, абзацем 2 пункту 2 Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 р. №468 (надалі – «Порядок») визначено, що є «харчовим продуктом, який містить генетично модифіковані організми», а саме - це такий харчовий продукт, який повністю або окремі його складники містять генетично модифіковані організми, вміст яких становить понад 0,9 відсотка.
Також абзацем 3 пункту 2 Порядку визначено поняття окремої категорії харчових продуктів, які вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, - це такі харчові продукти, які не містять генетично модифікованих організмів, але повністю або частково вироблені з використанням сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів в якій становив понад 0,9 відсотка.
Шляхом аналізу наведених положень Порядку можна навести визначення харчового продукту, який за чинним законодавством України вважається таким, що не містить генетично модифіковані організми – це продукт, який:
1) не містить генетично модифікованих організмів взагалі, або
2) повністю або окремі його складники містять генетично модифіковані організми, але їх вміст становить менше 0,9 відсотка або
3) не містить генетично модифікованих організмів, але вироблений з використанням генетично модифікованих організмів.
На сьогоднішній день з Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Закону України «Про захист прав споживачів» слідує обов’язковість зазначення на етикетці в порядку надання інформації про харчовий продукт про те, наявні чи відсутні в ньому генетично модифіковані організми.
Особливості порядку зазначення такої інформації на етикетці продукту регулюються Порядком, відповідно до п.п. 3, 5 якого етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми обсягом понад 0,9 відсотка або вироблені із сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів у якій становить понад 0,9 відсотка, повинне проводитися їх виробником (постачальником) із зазначенням відповідної інформації.
У переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, у дужках виконується напис «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Напис виконується таким самим шрифтом, що і перелік складників.
Етикетування харчових продуктів, які не містять генетично модифіковані організми або вміст яких становить менш як 0,1 відсотка, може бути здійснено добровільно з виконанням напису «Без ГМО».
Вочевидь, на етикетці харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вміст яких становить більше ніж 0,1 відсотка але менше 0,9 відсотка, напис «Без ГМО» має бути зазначений в обов’язковому порядку.
Внаслідок набуття чинності положень законопроекту буде скасовано обов’язкове зазначення напису «без ГМО» на етикетці харчових продуктів, які не містять генетично модифікованих організмів взагалі, а також тих харчових продуктів, які повністю або окремі складники яких містять генетично модифіковані організми, але їх вміст становить менше 0,9 відсотка.
Натомість на етикетках харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми вмістом більше ніж 0,9 відсотка, а також тих харчових продуктів, інгредієнти (складові) яких було вироблено із зареєстрованих генетично модифікованих організмів із їх часткою в харчовому продукті більше ніж 0,9%, обов’язково має бути зазначено напис «з ГМО».
Є визначальним те, що зараз, згідно положень Порядку (п. 3), якщо харчовий продукт був вироблений із продукції, яка вміщує генетично модифіковані організми, то їх частка визначається із розрахунку від складу продукції, яка була використана для виробництва харчового продукту, але не від складу усього харчового продукту. При цьому, якщо вміст генетично модифікованих організмів у продукції, з якої вироблений харчовий продукт, складає понад 0,9 відсотка, то у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, у дужках виконується напис «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Напис виконується таким самим шрифтом, що і перелік складників.
Виходячи з буквального тлумачення положень законопроекту, можна зробити висновок про те, що законопроектом запроваджуються зміни, згідно з якими якщо харчовий продукт був вироблений із продукції, яка вміщує генетично модифіковані організми, то їх частка визначається із розрахунку від складу всього харчового продукту, а не лише від складу продукції, з якої він був вироблений і яка містить генетично модифіковані організми. Лише у випадку, коли частка генетично модифікованих організмів (ГМО) в харчовому продукті перевищує 0,9 відсотка від його загального складу (а не від складу складового інгредієнту, який місить ГМО і який був використаний для виробництва харчового продукту), на його етикетці має бути зазначений напис «з ГМО». Інакше – проставлення жодного напису на етикетці не вимагається.
В зв’язку із цим, у разі прийняття законопроекту втратять свою актуальність положення Порядку, якими встановлюється обов’язок виконання написів «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням.
Іншими словами, виробники тих харчових продуктів, що містять у своєму складі інгредієнти, які було вироблено із зареєстрованих генетично модифікованих організмів, повинні будуть здійснити перерахунок вмісту ГМО вже виходячи не з їх відносної частки в окремому інгредієнті (складовій харчового продукту), а виходячи з їх вмісту у харчовому продукті в цілому. Відповідно у випадку, коли внаслідок такого перерахунку відносний вміст ГМО у продукті виявиться менше, ніж 0,9 відсотка від складу харчового продукту, то на етикетці цього продукту вже не вимагатиметься зазначення жодного напису щодо вмісту ГМО, в тому числі і написів «(генетично модифікований)», «(містить генетично модифікований організм» або «(вироблений з генетично модифікованого організму)» у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, незалежно від пропорційної кількості ГМО у складнику.
Крім того, положення законопроекту, що стосуються внесення змін до пункту 10 частини 1 статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», в частині формулювання «…наявність у харчових продуктах, зареєстрованих у встановленому порядку, генетично модифікованих організмів…» вказують на обов’язковість проведення державної реєстрації харчових продуктів, що містять ГМО. Обов’язковість такої процедури передбачена частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», відповідно до якої забороняється введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації. Така державна реєстрація здійснюється у відповідності до Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. № 114.
Державна реєстрація харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми є обов’язковою на сьогоднішній день, а тому положення законопроекту в цій частині не є революційними, а лише черговий раз підкреслюють необхідність провадження цієї процедури (реєстрації).
Законопроектом встановлюється обов’язок Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності положень законопроекту привести свої нормативно-правові акти у відповідність із положеннями законопроекту та прийняти акти, необхідні для його реалізації.
Безперечно, у випадку прийняття на основі представленого законопроекту відповідного Закону України та набрання ним чинності будуть внесені необхідні зміни і до Порядку з метою приведення його у відповідність до нового закону
Також законопроектом передбачається затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку маркування харчової продукції, яка містить генетично модифіковані організми або вироблена з їх використанням, що замінить та призведе до необхідності скасування діючого зараз Порядку.
В цілому, слід констатувати позитивний вплив запропонованого законопроекту на господарську діяльність виробників харчових продуктів.
