Олександр Ружицький: сьогодні в Індії практикує понад мільйон юристів

Індія. У свідомості вимальовуються обриси Тадж-Махала, джунглі, величезні і величні слони ... Образ цієї країни з найдавніших часів здавався чарівним та недосяжним для будь-якого європейця. Коли комусь всеж-таки вдавалося досягти Індії, скажімо, Олександру Великому або Марко Поло, ясності таємничої країні це не додавало. Зовсім навпаки, образ Індії «обростав» новими міфами і легендами.

Навіть зараз, коли ми з ходу можемо назвати основну інформацію про державний устрій, офіційні мови спілкування, кількість населення, або про шедеври Боллівуду, такими ж загадковими залишаються внутрішні закони розвитку й існування Індії.

У руках справжнього юриста - унікальні інструменти пізнання іншої країни - правова система, законодавство, правосуддя. Якщо правильно розкрити механізми та логіку дії закону в окремої країни, можна дійсно зрозуміти й сенс, і напрямок її розвитку. Навчитися цьому не так просто...

Сьогоднішній герой Pravotoday - молодий український юрист Олександр Ружицький проходить стажування у громадській організації «Міжнародна Рада Юристів (International council of Jurists). В ексклюзивному інтерв'ю Pravotoday Олександр прочинив завісу таємниці одвічної Індії, розповівши про те, що значить бути юристом в цій дивовижній країні.

Pravotoday: Стажування, робота і навчання у Європі вже майже нікого не дивує, але Індія – звучить досить екзотично. Що спонукало Вас їхати на стажування саме на схід?

Олександр Ружицький:  Спонукали різні чинники, екзотика в тому числі. Індія є цікавою країною, з багатою культурною спадщиною, дуже контрастною, світовим центром туризму. Але крім того, країна є великим бізнес-центром в південні Азії. Індія є перспективною і для юристів. Економічне піднесення сприяє приходу іноземних інвестицій, які, в свою чергу, потребують якісного юридичного супроводу. Ринок юридичних послуг наразі мало представлений міжнародними юридичними фірмами.

Pravotoday:  Як Ви обирали місце стажування для проходження стажування. Які обов’язки покладаються на Вас сьогодні?

Олександр Ружицький:  Пошук компанії відбувався через Інтернет.  Звертався до різних організацій, університетів, але найкращу пропозицію отримав від Aiesec. Для студентів чи молодих юристів, які хочуть на схід можу порадити ще  ALSA – The Asian Law Students Association. Аналог нашої ELSA.  Організація, де я стажуюся, називається International council of jurists, (міжнародна рада юристів) , обов’язки варіюються залежно від поточних завдань –  від формування стратегічних цілей та бачення розвитку організації, до ведення ділової переписки, організації зустрічей, написання заяв чи звернень.

Pravotoday: Чому Ви мали навчитися й з чим ознайомитися для того, щоб виконувати свої професійні обов’язки в Індії? З якими труднощами Ви зіткнулися в першу чергу по приїзду в Індію?

Олександр Ружицький: Якихось особливих вимог до стажерів немає -  знання англійської мови, адекватність, бажання працювати. У мене особисто є досвід громадської діяльності, який дозволяє мені легко розуміти цілі та завдання, які ставить перед собою організація, знаходити та пропонувати найоптимальніші шляхи їх досягнення. Труднощі? Це реєстрація у відділі Імміграції (Foreign registration office). Індія є досить бюрократичною країною, де багато часу забирають різноманітні формальності, іноземець повинен звітувати про кожну зміну свого постійного місця проживання.

Pravotoday: Чи відчувається, що Індія - це країна із зовсім іншою правовою культурою? В чому головні відмінності, а в чому, можливо, подібності?    

Олександр Ружицький: Індія подібна відсутністю у громадян правої культури як такої. Блат, корупція, нехтування законом – буденні речі в Індії. Тут це ще більше розвинуте, аніж в Україні (хоча думав – куди вже більше?). Але уряд намагається це все побороти, навести порядок, хоча не все вдається.  З відмінностей – юристи в індійських судах носять мантії, такі ж самі як судді. Ззовні важко визначити хто є хто. А ще, юристи виступають від першої особи в суді (не мій клієнт був там-то, а я ..) Незвично. Відмінностей і екзотики насправді багато в правовій культурі.

Pravotoday: Чи доводилося Вам особисто вести справи в Індії? Яку цікаву практику Ви вже отримали?

Олександр Ружицький: Справи особисто не вів, іноземні юристи не мають доступу до судової діяльності. Але був присутній на декількох засідання у Верховному суді Індії. Запам’яталася справа, де позивач скаржився на порушення його права на свободу пересування. При порушенні фундаментальних прав індійці мають право звертатися напряму до Верховного суду як до суду першої та останньої інстанції. По справі: позивач був раніше засуджений за вчинення злочину. Після відбуття покарання, згідно з індійськими законами, така особа перед кожним виїздом за кордон повинна брати спеціальний дозвіл у правоохоронних органів Індії. Позивач вимагав скасувати обов’язковість отримання такого дозволу. Сотні людей стикалися з бюрократичними перепонами при потребі виїзду за кордон. Суд прийняв рішення на користь позивача, що буде прецедентом при розгляді подібних справ.

Pravotoday:  На Вашу думку, чому б українцям було б цікаво повчитися у індійців?

Олександр Ружицький: Якщо говорити про юристів, то Індійські юристи наполегливі, дуже ретельно ставляться до своїх обов’язків, до свого зовнішнього вигляду. Я був здивований, як, незважаючи на спекотний день, юристи носили жаркі мантії, і в цей же час витирали хустинами піт з лоба. Індійці дуже шанують свої традиції, з повагою ставляться до батьків та до старших.  Індуська молодь дуже цілеспрямована, бажає змін та розвитку, щиро вірить в успіх проекту «Індія», вірить, що незабаром країна стане могутньою та впливовою. Про це їм постійно нагадають банери та біл-борди, які уряд розмістив по всій країні.

Pravotoday:  Порівнюючи Індію і Китай, аналітик банку ABN Amro Шахін Камалудін, вказує на те, що у банківській сфері, судочинстві та ЗМІ, Індія випереджає Китай. Як би ви порівняли за цими критеріями Україну і Індію?

Олександр Ружицький: ЗМІ в Індії незалежні, ніколи не чув про цензуру. Індійці гордяться тим, що в них демократична країна, і вважають, що Індійська демократія найкраща в світі. Банківський сектор дійсно розвинений, і постраждав від економічної кризи набагато менше ніж український.

Більшість індійських законів були сформовані ще британцями, індійці досі користуються ними, вносячи зміни час від часу. Індійська судова система намагається «йти в ногу» з світовими стандартами. Проте залишається проблемою висока кількість невирішених справ, завантаженість судів. Причинами цього є низькі судові збори, велика кількість населення та недостатня кількість судів. Але проблема завантаженості судів справами притаманна і Україні.

Судочинство в Індії доступне, але представляють інтереси клієнта в суді тільки адвокати. Теоретично клієнт має право самостійно представляти себе в судах, але трапляється це дуже рідко. Адвокати є противниками цього із зрозумілих причин. Судді теж проти  такої «самодіяльності», їм легше мати справу з кваліфікованими юристами.

Відмінним від України є правозастосування. В Індії за період британської колонізації відбулася рецепція англійського права.  Подібність з англійським правом визначалася термінологією, юридичною технікою, концепцією норми права, прецедентові наданий офіціозний характер, постійно публікуються збірники судових рішень. Місцеві суди повинні дотримуватися прецедентів, створених Верховним Судом Індії.

Pravotoday:  Які норми індійського права є більш прогресивними в порівнянні з українським?

Олександр Ружицький: Постійно приймаються нові норми, більш адаптовані до вимог сучасності. В Індії я б назвав прогресивними декілька законів:  «Про право на інформацію», «Про право інтелектуальної власності», «Про захист прав споживачів». Може вам видасться, що тут прогресивного? Повірте, в Індійських реаліях це дуже передові нормативно-правові акти. А якщо порівнювати з Україною, то є позиція, в чому Індія випередила Україну -  прийнятий закон «Про інформаційні технології», який ще називають «Кібер закон» (Information Technology Act ). Закон був прийнятий з метою збільшення кількості електронних угод, розвитку електронної комерції та електронного управління. Ним регулюються усі електронні трансакції, узаконюються угоди укладені через Інтернет, визначається статус електронного підпису. Закон також захищає бази даних користувачів, конфіденційну інформацію, запобігає кіберзлочинності.

Pravotoday:  Як ставляться в Індії до юристів з України?

Олександр Ружицький: Ставляться добре. Взагалі індуси дуже дружньо ставляться до іноземців, і до іноземних юристів в тому числі. Професія юриста викликає таку ж саму реакцію, як і в Україні – народ думає, що юрист людина багата та поважна. Інколи приходиться замовчувати про свою професію, коли хочеш вторгувати щось на ринку. В юридичних колах словосполучення «український юрист» викликає зацікавлення. Ми мали багато зустрічей із різними індійськими юристами – від адвокатів, які практикуються в районному суді до суддів Верховного суду в Індії. Усі ставляться з повагою, завжди бажають познайомитися чи бодай поспілкуватися.

Pravotoday: Традиційно вважається, що Індія – це країна сильних звичаїв і потужного впливу общини на індивіда, чи це актуально сьогодні в юридичній сфері?

Олександр Ружицький:  Попри те, що Індія має конституцію та сучасні закони, які діють по всій території індії, уряд визнає так зване «персональне право», яке є різновидом звичаєвого права. В окремих штатах діє Мусульманське право та право Хінду. Цим звичаєвим правом  регулюються сімейні відносини: шлюб, розлучення, усиновлення і т.п. Згідно з Мусульманським правом, чоловік може мати 4 дружини, за умови, що він утримує їх.

Також є нормативні акти, які захищають права жінок та від певної економічної та соціальної нерівності у суспільстві.

Традиції Індійського звичаєвого права описані в книзі "History of Dharmasastras by P.V.Kane". Рекомендую.

Pravotoday: Часом ми стикаємося з «мовним бар’єром», а чи колись ви потрапляли в ситуацію повного нерозуміння з індійськими колегами щодо юридичних справ? Чи встигли Ви вивчити декілька фраз на санскриті?

Олександр Ружицький: Санскриту я не чув. Хоча санскрит є однією з 22 офіційних мов Індії, це скоріше мова-символ, яка не використовується в спілкуванні. Більшість людей в Делі розмовляють на гінді або на англійській мовах. Це є дві державні мови в Індії. Гінді є рідною мовою майже для всієї центральної та північної Індії, за кількістю носіїв мови гінді займає 5 позицію в світі! (після арабської, китайської, іспанської та англійської мов).

Індійські юристи всі справи ведуть на англійські мові, тому великих  непорозумінь не було. Одного разу бачив, як адвокат приймав чергового клієнта, вітальні слова були на гінді, а коли дійшло до опису справи, то обоє перейшли на англійську мову.

Проблемою є індійський акцент. В деяких людей він настільки великий, що іноді важко ідентифікувати, якою мовою до тебе звертаються.

Pravotoday:  Які заборони діють в Індії відносно адвокатської діяльності? 

Олександр Ружицький: Відповідь на це питання розділю на 2 частини.

1.    Індійські юристи. Юристи, відомі в Індії як «advocates» в основному практикуються індивідуально, на відміну від США чи Європи, де переважають юридичні фірми. Юридичні фірми існують переважно лише у великих містах.

В Делі близько 50,000 (п’ятдесяти тисяч) юристів, і усі вони зареєстровані у Раді адвокатів штату, який підпорядкований Раді Адвокатів Індії.  Юристи керуються Актом адвокатської етики, прийнятим Радою Адвокатів Індії у 1961 році.  Акти Ради є обов’язковими для усіх адвокатів Індії.

Правила цього Акту містять ряд заборон, найцікавішою є заборона у будь-якій формі рекламувати юриста чи юр.фірму. Тільки нещодавно Рада дозволила створювати юристам веб-сайти, де можна розміщувати лише базову інформацію та контакти, але не з комерційною метою!

2.    Міжнародні фірми. Де-юре, Іноземним юридичним фірмам заборонено надавати юридичні послуги в Індії,  вони не мають права відкривати місцеві представництва, здійснювати господарську діяльність.  Рада адвокатів Індії та інші адвокатські організації є противниками можливого «вторгнення» іноземців у їхній монополізований та консервативний юридичний ринок.

Причинною такої позиції є те, що індійські юристи апелюють до принципу «взаємності» міжнародного права – за право надавати юридичні послуги в Індії юристи хочуть отримати таке ж право в країні походження іноземної фірми.

Проте, багато американських та європейських фірм таки представлені на юридичному ринку Індії. Вони мають підписані угоди про співпрацю з індійськими юридичними компаніями і, таким чином, від їхнього імені надають юридичні консультації в Індії. Але  іноземні юристи не  можуть представляти інтереси клієнта в судах (хоча це обмеження зараз оскаржується у суді).
Міжнародні юридичні фірми, які «присутні» в Індії: White & Case (USA); Chadbourne & Parke (USA); Ashurst Morris Crisp (UK); Allen & Overy; Baker & Mckenzie, та деякі інші.

Pravotoday:   За історичними свідченнями, у Давній Індії була складна система судочинства – існували суди царські і внутрішньообщинні, на кожну адміністративну одиницю призначалися судові колегії, на вашу думку, сьогоднішня судова система в Індії більш європеїзована, чи «неофіційно кастові суди існують і зараз».

Олександр Ружицький: Так, в давні часи Правитель общини був верховною владою. І суддею, і законодавцем, і виконавцем. Індія була поділена на тисячі князівств, і кожне по-своєму функціонувало. Децентралізація була однією із причин появи різних судів, в тому числі так званих «кастових судів».

Проте в штатах Харіяна та Раджастан і в новітні часи були певні справи, розглянуті «кастовими судами». Верховний суд Індії у порядку конституційного нагляду прийняв рішення з приводу таких фактів, яким позбавив такі суди будь-якої легітимності. Офіційно кастові суди більше не існують. На найнижчому рівні в малих містах чи селах є відповідні мирові органи, які уповноважені вирішувати спір сторін. Звернення до такого органу не позбавляє права звертатися до суду.

Сьогодні судова система є сучасною, однією з опор демократії Індії. ЗМІ нещодавно надрукували цікавий факт, що Верховний суд США розглядав близько 50-70 справ протягом останнього року, в той час як у Верховному суді Індії така кількість справ розглядається протягом дня.  Індійці вважають це доказом ефективності судової системи.

Pravotoday:   Які імена колег в адвокатському колі Індії викликають безсумнівну повагу й пошану? Хто є взірцями і корифеями юридичної справи?

Олександр Ружицький: Індія дуже велика країна, де є понад мільйон юристів. В кожній галузі права є найкращі представники. Також кожен штат має своїх успішних та відомих  юристів. Але їхні імена не є відомими для українців, як і українські юристи невідомі для індійців. Надто різними та далекими є Україна та Індія. Проте назву декілька імен, які є авторитетними правниками в Індії: