Боді-камери для ТЦК та обмеження на використання балаклав: у Верховній Раді представлено законопроєкт №15459.
До Верховної Ради надійшов законопроєкт №15459, який передбачає обов'язкову безперервну відеозйомку з боку представників ТЦК під час перевірки документів, а також забороняє приховувати обличчя за допомогою балаклав.
Згідно з інформацією, отриманою від UkrainianWall з офіційних джерел, 3 серпня 2026 року до Верховної Ради був представлений законопроєкт №15459. Цей документ вносить значні зміни до регламенту функціонування територіальних центрів комплектування під час мобілізаційних заходів. Однією з ключових новацій є обов'язкова безперервна відеозапис, заборона використання балаклав, а також чітке визначення відповідальності за можливі порушення.
Ініціатива виникла у відповідь на чисельні звернення громадян і правозахисних організацій, які висловлювали занепокоєння щодо дій представників ТЦК. Як показало моніторинг інформаційного середовища, систематичною проблемою виявилося невикористання бодікамер, неналежне зберігання або вибіркове редагування відеозаписів, а також приховування облич людей у балаклавах під час перевірок документів.
Які саме нововведення містить законопроєкт №15459?
Цей документ вносить зміни до статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Одне з найважливіших нововведень полягає в тому, що представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які відповідають за оповіщення громадян і перевірку військово-облікових документів, повинні призначатися виключно наказом керівника цих центрів. Крім того, процес перевірки документів повинен супроводжуватися безперервною фото- та відеофіксацією: бодікамери мають бути активовані з моменту початку виконання службових обов'язків і до їх завершення.
Окрему увагу приділено транспорту: автомобілі, якими перевозять військовозобов'язаних до ТЦК, також мають бути обладнані засобами безперервної відеофіксації всередині салону. Усі записи з бодікамер зберігатимуться на серверах ТЦК щонайменше 90 календарних днів із дати завантаження. Строк може бути продовжений, якщо відео використовується у кримінальних або адміністративних провадженнях, під час розгляду скарг, адвокатських запитів чи службових розслідувань.
Що забороняється представникам ТЦК?
Законопроєкт встановлює пряму заборону для уповноважених представників ТЦК та СП на цілу низку дій: застосування фізичної сили або пошкодження майна громадян, погрози вбивством чи тілесними ушкодженнями, вимагання неправомірної вигоди. Також категорично заборонено приховувати обличчя -- зокрема, через носіння балаклав або іншого одягу, що не дає змоги встановити особу представника ТЦК.
Також забороняється організація заходів оповіщення, якщо учасники не мають при собі справних боді-камер та пристроїв для зчитування електронних військово-облікових документів. Додатково чітко визначено, що адміністративне затримання громадян і їх доставлення до ТЦК є забороненими, отже, "силові" методи повинні бути повністю виключені з практики.
Що станеться, якщо відео відсутнє або його більше немає?
Основним запобіжником у цьому законопроєкті є те, що відсутність відеозапису або ненадання збереженого запису ускладнює подальше виконання процедур повідомлення, транспортування та перевезення громадян до ТЦК, навіть якщо є скарги. Іншими словами, у разі відсутності відео дії ТЦК можуть бути розглянуті як неправомірні.
Якщо бодікамера відсутня, несправна, вимкнена або запис не зберігся -- керівник ТЦК зобов'язаний призначити службове розслідування для притягнення винних до відповідальності. Міністерство оборони, зі свого боку, вестиме окремий облік таких розслідувань. Автори законопроєкту наголошують: наразі порушення правил відеофіксації здебільшого розглядаються керівництвом ТЦК не як основний предмет розслідування, а лише як супутнє порушення -- це має змінитися.
Чому це має значення: роль омбудсмена
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець не раз підкреслював важливість підвищення прозорості у діяльності ТЦК. "Коли ми починаємо перевіряти кожен випадок застосування сили, виявляється, що бодікамери не працюють, а відеозаписи відсутні", – зазначив омбудсмен. Він також нагадав про резонансний інцидент у Харкові, де адвокатка, яка зазнала насильства в приміщенні ТЦК, отримала інвалідність. Протягом року особа, що завдала їй ушкоджень, так і не була встановлена через брак відеозаписів.
Лубінець підкреслює, що перевірка військових облікових документів повинна проводитися виключно за участю уповноважених правоохоронних органів — поліції, Національної гвардії або Державної прикордонної служби, а не лише представників територіальних центрів комплектування.
Раніше UkrainianWall писав: мобілізація жінок із серпня -- лише добровільна: хто має стати на військовий облік.
