Умєров у сфері розвідки: чи виправдане таке призначення на посаду?
Президент Зеленський ухвалив рішення призначити Умєрова на посаду голови Служби зовнішньої розвідки. Проте виникає питання: чи має колишній міністр оборони та екссекретар РНБО достатній фаховий досвід для виконання обов’язків на цій важливій посаді?
Президент Володимир Зеленський у понеділок, 3 серпня, підписав указ про призначення Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки (СЗР), водночас звільнив його з посади секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), яку тепер обійняв ексміністр МВС Ігор Клименко. З початку 2026 року посада голови СЗР була вакантна після звільнення Олега Іващенка, якого призначили начальником Головного управління розвідки міноборони замість Кирила Буданова.
За словами президента, на новій посаді Умєров й надалі координувати як роботу з партнерами, так і зусилля щодо завершення війни, займатиметься переговорами зі США та координацією "дронових угод". Втім, призначення Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України викликало неоднозначну реакцію серед експертів.
Глава держави бажає, аби Умєров підтримував свій престижний статус.
Олексій Гарань, професор політології в Києво-Могилянській академії та науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, пояснює це призначення як результат серії кадрових змін, ініційованих президентом. Коли Ігоря Клименка перевели на посаду секретаря РНБО, виникла необхідність знайти нову позицію й для Рустема Умєрова.
"Очевидно, президент хоче, щоб Умєров зберігав високий статус, адже він постійно залучений до переговорного процесу з мирного врегулювання. Зеленський йому довіряє. Але лише довіра не завжди може компенсувати відсутність спеціалізованої підготовки для керівництва такою структурою, як зовнішня розвідка", - сказав DW експерт. Гарань нагадує, що роботу Умєрова в міноборони критикували, часто називаючи його "міністром хаосу". Той самий ризик, застерігає політолог, є і в розвідці, де під час війни бажано мати фахівця.
Від голови Фонду держамайна до очільника СЗР
Міністерство оборони очолював Рустем Умєров з 2023 по 2025 рік, після чого президент Зеленський призначив його на пост секретаря Ради національної безпеки і оборони. У цій ролі Умєров став лідером української делегації на мирних переговорах, спрямованих на завершення конфлікту. Перед тим, як зайняти посаду в Міністерстві оборони, він працював головою Фонду державного майна, де перебував з вересня 2022 року.
До цього Умєров був народним депутатом України: 2019 року він обрався до Верховної Ради за списком політичної партії "Голос". В українському парламенті обіймав посаду секретаря комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин, а також був заступником члена постійної делегації в Раді Європи та співголовою депутатського міжфракційного об'єднання "Кримська платформа".
Умєрову доведеться з нуля знайомитись зі специфікою роботи СЗР
Військовий аналітик та колишній працівник СБУ Іван Ступак зазначив, що спецслужба потребує не загального менеджера, а фахівця, який добре розуміє нюанси розвідувальної діяльності. Він також підкреслив, що часті зміни в кадрах під час війни можуть мати негативний вплив на моральний дух співробітників цієї організації. "Служба зовнішньої розвідки є надзвичайно вразливою структурою", - додав Ступак у бесіді з DW.
На думку колишнього співробітника СБУ, Умєрову доведеться практично з нуля занурюватися у специфіку роботи Служби зовнішньої розвідки. "Йому знадобиться пів року лише для того, щоб мінімально зрозуміти, чим живуть ці співробітники. А потім може статися чергове кадрове призначення", - зазначає Ступак. Саме через це, вважає він, відомство ризикує втратити час у період, коли кожне управлінське рішення має значення для національної безпеки.
Експерт підкреслює, що сприйняття діяльності зовнішньої розвідки часто значно відрізняється від дійсності. Це не лише захоплюючі спецоперації або шпигунські історії, а, перш за все, складна інтелектуальна праця. Вона вимагає високого рівня професійної підготовки, знання іноземних мов і здатності протягом тривалого часу налагоджувати зв'язки з представниками інших країн.
"Керівник СЗР повинен мати власну стратегію її розвитку"
Оцінювати доречність призначення Рустема Умєрова головою СЗР передчасно, вважає виконавчий директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара. Однак, і на його переконання, для ефективної роботи спецслужби вирішальне значення мають не лише управлінські навички, а насамперед довіра всередині відомства, з боку президента, міжнародних партнерів і агентурної мережі. Саме ці критерії визначатимуть успішність нового керівника.
"Зовнішня розвідка є важливим елементом національної сили. Для України Служба зовнішньої розвідки має вирішальне значення, оскільки ми протистоїмо потужній та добре забезпеченій російській розвідувальній системі, що має глибокі традиції", - підкреслив Хара в інтерв'ю DW.
На думку Хари, формальне керівництво такою структурою є недостатнім. Лідер повинен мати ясне уявлення про те, яким чином служба повинна розвиватися та як реагувати на сучасні виклики. Це стосується не лише стратегічного бачення розвитку розвідки в цілому, але й уміння адаптувати її до вимог національної безпеки в умовах війни, зазначив Хара.
"Очолюючи таку інституцію, людина повинна мати чітке уявлення про її природу, розробити власну стратегію для її розвитку та мати бачення, як налаштувати діяльність служби відповідно до основних потреб держави", - зазначає Хара. Він підкреслює, що остаточну оцінку новому керівнику Служби зовнішньої розвідки можна буде зробити лише після того, як результати його роботи стануть очевидними.
