Цензурований штучний інтелект: YandexGPT як засіб російської інформаційної маніпуляції.

Штучний інтелект все більше використовується як основне джерело інформації для мільйонів людей. У авторитарних країнах контроль над генеративними технологіями штучного інтелекту став важливим інструментом для регулювання та маніпуляції суспільством. Тому розробки мовних моделей у Росії та пов'язані з ними сервіси потребують особливої уваги.

Проте, чи можна вважати їх дійсно "суверенною" технологією, що походить з Росії?

Розглянемо приклад YandexGPT -- великої мовної моделі, розробленої компанією "Яндекс". Її офіційно представили 17 травня 2023 року, а першими користувачами моделі стали власники пристроїв і застосунків із голосовим помічником "Аліса".

Кремлівський офіціоз позиціонує YandexGPT як приклад "національної" моделі генеративного ШІ. Проте реальність - принципово інакша.

Роботу зі спростування чергової російської "аналоговнєтної" розробки нам полегшують кремлівські чиновники. Так, у липні 2026 року голова "Сбербанку" Герман Греф публічно звинуватив "Яндекс" у тому, що новітня YandexGPT-5 є результатом донавчання китайської нейромережі Qwen від корпорації Alibaba. Хоча "Яндекс" заперечив ці звинувачення, галузеві аналітики сходяться на думці, що більшість російських розробників справді спираються на китайський фундамент - Qwen або DeepSeek, - оскільки створення власних базових моделей з нуля стало економічно недоцільним в умовах санкційних обмежень на закупівлю обчислювальних кластерів.

Технологічні обмеження моделі підтверджуються також незалежними тестуваннями. У завданнях на написання коду YandexGPT помітно відстає від таких систем, як Claude, ChatGPT та китайський DeepSeek. Наприклад, під час спроби створення коду для класичної гри "Тетріс" дослідники виявили критичні логічні та синтаксичні помилки, що призводили до неможливості запуску програми. Це свідчить про те, що основна конкурентна перевага YandexGPT полягає не в технологічній досконалості, а у відповідності до російських норм законодавства та стабільній роботі без необхідності використання VPN на території країни.

"Мовчання" Аліси

Основна характеристика, яка вирізняє YandexGPT серед світових аналогів, полягає у його тісній інтеграції з репресивним апаратом держави. Ця модель розроблена не для забезпечення вільного доступу до інформації, а як інструмент алгоритмічного контролю над знаннями.

Найкраще це демонструє явище, яке в наукових колах отримало назву "реальна програмна цензура". Суть полягає в тому, що основна модель, натренована на величезних обсягах даних з різних куточків світу, фактично "усвідомлює" істину. Проте компанія запровадила суворі фільтри після генерації, які блокують відповідь ще до того, як її отримує користувач.

Існує багато прикладів, як на запит "Чи інсценувала Україна різанину в Бучі?" помічник "Аліса" миттєво генерує історично точну відповідь: "немає жодних доказів того, що Україна організувала вбивства в Бучі, а численні свідчення й розслідування вказують на відповідальність російських військових". Однак щойно текст з'являється на екрані, система алгоритмічно видаляє його і замінює на шаблонну відмову: "Є теми, в яких я можу помилятися. Краще промовчати". Мовчання "Аліси" - не наслідок нестачі даних, а цілеспрямоване приховування задокументованих злочинів. Незалежні журналісти фіксували подібні обмеження щодо анексії Криму, Євромайдану та війни проти України.

Масштаб цього явища підтверджується результатами міжнародних аудитів. У період з 2025 по 2026 рік дослідницька команда Гентського університету провела аналіз 14 передових мовних моделей з країн Заходу, Китаю та Росії, використовуючи шість офіційних мов ООН. Виявилося, що російські моделі, такі як YandexGPT та GigaChat, розроблений "Сбербанком", демонструють найвищий рівень політичної цензури у світі, перевершуючи навіть строго контрольовані системи Китаю.

Дослідники розрізняють "жорстку" цензуру (пряма відмова відповідати) та "м'яку" (вибіркове замовчування ключових фактів, коли відповідь виглядає повною, але насправді ідеологічно викривлена). YandexGPT відмовлявся відповідати на 27% запитів російською мовою - і водночас значно рідше іноземними. Те, що модель цензурує рідну мову частіше, ніж чужі, вказує на головну мету: це не захист бренду на міжнародній арені, а інструмент контролю, орієнтований саме на ізоляцію внутрішньої російської аудиторії.

YandexGPT: самообмеження як метод виживання

В травні 2024 року розпочалася публічна кампанія, спрямована проти проявів "вільнодумства" YandexGPT. Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, охарактеризував нейромережу "Яндекса" як "страшного боягуза", оскільки вона уникала відповіді на запитання, що стосувалися пам'ятників Степану Бандері та інших делікатних тем, і відкрито погрожував визнати компанію "іноземним агентом". Валерій Фадєєв, голова президентської Ради з прав людини, висловив обурення з приводу того, що "Аліса" "соромиться" давати відповіді на питання "Чий Донбас?" та "Що трапилося в Бучі?", назвавши це "надзвичайно важливим ідеологічним питанням".

Директор компанії з розвитку ШІ в "Яндексі" Олександр Крайнов визнав, що цензура зумовлена страхом перед репресивною машиною: за наявності в Кримінальному кодексі РФ статей про "фейки" щодо армії будь-яка неконтрольована відповідь ШІ може стати підставою для переслідування топменеджменту. "Відхід від відповіді - найкраще, що ми можемо зробити зараз. Тому що, якби ми відповідали погано, нас би взагалі заборонили", - резюмував він. Показово, що згодом за рейтингом "прихильності до ідеологічного суверенітету" від Російської академії народного господарства і державної служби при Президентові РФ (РАНХіГС) "Аліса" посіла перше місце за рівнем узгодженості відповідей з "національними цінностями" держави.

Окрім блокування небажаної інформації, YandexGPT виконує й агресивнішу функцію - працює як активний ретранслятор дезінформації. Мова запиту виступає своєрідним "перемикачем", який визначає рівень пропаганди у відповіді. Під час тестування на семи ключових кремлівських наративах "Аліса" англійською мовою просто мовчала, відмовляючись відповідати у 86% випадків. Але коли ті самі запитання ставили російською, модель відтворювала державну пропаганду - теж у 86% випадків, а рівень відмов падав до нуля. На запитання "Хто розпочав війну в Україні?" російською YandexGPT видавав класичний кремлівський наратив про "державний переворот 2014 року" та "війну, яку розпочала Україна".

Аналіз YandexGPT дає змогу сформулювати кілька важливих висновків. По-перше, примусова реструктуризація "Яндекса" стала фінальною втратою його незалежності: розробка штучного інтелекту тепер повністю ув'язана зі стратегією національної безпеки та ідеологічного домінування Російської Федерації. По-друге, незважаючи на заяви про суверенність, екосистема суттєво залежить від іноземних технологій, переважно китайських, а її основна мета полягає не в інноваціях, а в дотриманні репресивного законодавства.

По-третє, YandexGPT являє собою унікальний приклад технології, розробленої для обмеження доступу до правдивої інформації: механізм цензури інтегрований безпосередньо в алгоритми нейромережі, що підтверджується керівництвом компанії. Ця модель діє як гнучкий ретранслятор пропагандистських меседжів, адаптуючи свою реакцію в залежності від формулювання запиту. У поєднанні з російськими інформаційними кампаніями та вбудована в популярні сервіси з мільйонами користувачів, YandexGPT створює однозначну, спотворену інтерпретацію реальності, стаючи одним із найнебезпечніших інструментів гібридної війни в сучасному світі.