Чи могли ви стати жертвою крадіжки особистості? Українці можуть опинитися під загрозою відповідальності за злочини, вчинені їхніми "двійниками" за межами країни.

Ситуація, в якій опинився Дмитро Карчук, директор CEO Club Ukraine, наглядно демонструє потенційні небезпеки, які можуть виникнути внаслідок розвитку технологій. Керівника однієї із провідних бізнес-асоціацій затримали за підозрою у викраденні великої партії електровелосипедів у Німеччині. Наразі його захистом займається команда адвокатів спільно з міжнародними колегами.

Коментарі в соцмережах свідчать, що випадки, коли українці мусять розплачуватися за чужі провини, скоєні за кордоном, непоодинокі. В кримінології таке явище називається підміною або крадіжкою особистості. Як це відбувається і чи можна убезпечитися - в огляді Коротко про.

Що відбулось?

У віторок, 28 липня, в пресі з'явилося повідомлення, що під час спроби заїхати на територію Польщі в Будомежі був затриманий 35-річний громадянин України, який викрав велосипеди, загальна вартість яких після конвертації в польську валюту оцінюється у понад пів мільйона злотих.

Інцидент, що призвів до затримання, трапився у 2024 році, коли особа, яка перебувала в розшуку, в Німеччині представилася працівником транспортної компанії та викрала зі складу 171 електричний велосипед. Однак вантаж так і не досягнув свого призначення.

У неділю соціальні мережі заполонили новини про те, що арештованим, якого перевезли до Перемишля, виявився Дмитро Карчук. Цю інформацію підтвердив, зокрема, президент CEO Club Ukraine Сергій Гайдачук, а також інші члени клубу. Дмитро потрапив за грати на підставі європейського ордера на арешт. Злочин, у якому його звинувачують, може передбачати покарання до 10 років позбавлення волі.

Що таке європейський ордер на затримання?

Це юридичне рішення, прийняте в одній з країн Європейського Союзу, яке зобов'язує інші держави-члени ЄС затримувати та передавати особу за місцем відкриття кримінального провадження або судового розгляду. Зазвичай на реалізацію цього процесу відводиться кілька тижнів. Важливо відзначити, що це не є екстрадицією, оскільки процес відбувається виключно між судовими інстанціями, йдеться про виконання Європейського ордера на арешт (ЄОА), а не про його підстави. Рішення має бути ухвалене не пізніше ніж за 60 діб.

У випадку традиційної екстрадиції запит проходить через міністерства закордонних справ і юстиції, що свідчить про політичний аспект цього процесу. Держава, яка прагне отримати підозрюваного, повинна довести, що він скоїв конкретний злочин і що немає прихованих мотивів для його переслідування. Ця процедура може затягуватися на тривалий час, іноді навіть роками.

Приклад Дмитра Карчука демонструє, що особа, на яку видано європейський ордер на арешт, незалежно від того, чи вона усвідомлює це, все одно може виявитися за ґратами в країні, де її затримали, навіть якщо насправді йдеться про зовсім іншу людину.

Ось як застосовують чужу інформацію.

Шахрайські методи включають різноманітні способи, які дозволяють зловмисникам отримувати та використовувати чужі особисті дані. Зловмисники можуть отримати доступ до електронної пошти, банківських рахунків або акаунтів у соціальних мережах, створюючи фальшиві веб-сайти офіційних організацій, надсилаючи електронні листи з заманливими пропозиціями, або здійснюючи телефонні дзвінки на зазначені номери.

Інші особи можуть використовувати чужі прізвища, імена та по батькові, паспортні дані та ідентифікаційні коди для отримання кредитів або вчинення інших шахрайських дій під чужим іменем. В процесі повсякденного життя людина залишає великий обсяг особистої інформації в кадрових службах, податкових органах, банках, сервісних центрах, а також під час акредитації на різних офіційних подіях. Усі закриті бази даних можуть бути доступні при певному бажанні, а особисті дані активно продаються в даркнеті — частині інтернету, яка недоступна для звичайних пошукових систем.

Ймовірність того, що люди, які внесли інформацію про Дмитра Карчука в документи на вантаж, не мали з ним жодного знайомства, досить висока. Вони, швидше за все, просто використали його ідентичність, витягнувши її з картотеки, що накопичувалася для ряду незаконних операцій. Цю версію частково підтверджує звіт Бюро економічної безпеки України про викриття великої транснаціональної схеми виготовлення українських документів для іноземних осіб.

На території Київської області функціонував цех, де виготовлялися різноманітні документи, такі як внутрішні та закордонні паспорти, дипломи вищих навчальних закладів, водійські посвідчення, свідоцтва про народження і шлюб, а також документи на нерухомість і земельні ділянки. Як зазначалося, ці матеріали використовувалися для нелегального перебування і безперешкодного пересування по країнах Європейського Союзу, а також для незаконного в'їзду до Канади. Документи були надруковані на офіційних бланках, що робило їх технічно коректними, хоча за своєю суттю вони були фальшивими. Існує ймовірність, що до них підкладалися імена та інші дані реальних осіб під чужими фотографіями.

Аналогічно думці колег Карчука, така ж ситуація могла трапитися і з Дмитром. Зловмисники скористалися документами, які під час перевірки не виявили жодних ознак фальсифікації.

Якими шляхами може продовжуватися ця ситуація?

Адвокати українського бізнесмена вже підготували доказову базу, що підтверджує його невинність у справі про крадіжку в Німеччині. Вони зазначають, що він не перетинав кордон у момент скоєння злочину, а його перебування в Києві на реабілітації після операції підтверджується даними з мобільного телефону (записами дзвінків з конкретного місця), свідченнями очевидців, а також фото- та відеоматеріалами. Крім того, він не міг керувати вантажівкою, оскільки не має водійських прав відповідної категорії. Проте, польський суд не зобов'язаний розглядати ці докази. Його завданням є лише вирішити, чи виконати європейський ордер на арешт Карчука, чи відмовити, зважаючи на можливі ризики порушення прав людини.

У Німеччині, так само, як в Україні, діє презумпція невинуватості - слідство і прокурор повинні доводити провину підозрюваного, а підозрюваний - право мовчати. Однак на практиці, як кажуть юристи, все відбувається навпаки. Як у нас, так і в них. "...Міжнародна правоохоронна система працює так, що людина може бути позбавлена свободи, власного часу, терпіти фізичні та моральні страждання через такі помилкові затримання. Ти фактично є жертвою чужого злочину, але саме на тобі лежить тягар доказування - що це не ти, що в тебе є беззаперечне алібі", - пише одна із захисниць польського бранця Лана Синичкіна (Лана Севастопольська).

Коли матеріал готувався до друку, Дмитро Карчук п'ятий день знаходився під арештом. Адвокати та друзі клопоталися про його звільнення під заставу або на поруки.

Чи можна підстрахуватися?

Користувачі соціальних мереж хочуть знати, як можна перевірити, чи їх особисті дані не потрапили до бази розшуку. Існують спеціальні сервіси для цього, проте жоден з них не забезпечує абсолютної впевненості.

Інтерпол. На офіційному сайті є розділ "View Red Notices" - переглянути червоне повідомлення. Така картка є запитом для поліції всього світу про розшук і затримання конкретної особи. Треба ввести ім'я, прізвище, громадянство. Якщо є збіги, система їх покаже. Однак на загал виставляється лише до 10-20 відсотків червоних карток, більшість доступна лише поліції.

Європол запустив публічний сайт під назвою "EU Most Wanted". Проте на ньому представлено лише дані про найнебезпечніших злочинців, які перебувають у розшуку за серйозні злочини, що стосуються життя та людства. У списку не знайдеться інформації про менш серйозні правопорушення, такі як крадіжки чи заподіяння шкоди.

Якщо потрібно дізнатися статус конкретної особи у закритих базах або з'ясувати наявність міжнародного переслідування, необхідно звертатися до адвоката, який зробить запит через представництва міжнародних правоохоронних відомств.

Проте, розшук не є єдиною причиною можливих проблем. У коментарях під новиною про Карчука згадуються ситуації, коли ще до початку війни рідних чи знайомих не допускали до Шенгенської зони через заборони на в'їзд, пов'язані з вчинками, які насправді не були здійснені.

Що робити, якщо вас затримали через використання особи, що має двійника, і хто може надати допомогу?

Щодо питання двійника, офіційно затверджених рецептів не існує. У ситуації, коли вас можуть затримати або арештувати за межами України, Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України надає загальні рекомендації:

* наполягайте, щоб про факт вашого затримання невідкладно поінформували посольство або консульство України, апелюйте до Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року,

* поводьтеся з представниками правоохоронних органів спокійно, ввічливо, не чиніть опору та уникайте дій, що можуть бути розцінені як провокативні,

Спробуйте з'ясувати всі деталі щодо причин вашого затримання та пред'явлених вам обвинувачень.

* не забувайте, що вам повинні забезпечити адвоката та перекладача,

* дотримуйтесь порад консула та адвоката щодо алгоритму дій для забезпечення належного правового захисту.

З 1 серпня цього року в Україні офіційно почала діяти Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя, ухвалена в 1980 році. Це означає, що українці можуть отримувати безкоштовну правову допомогу в 28 країнах, які є учасниками цієї конвенції, на тих же умовах, що й громадяни цих країн. Звернення за допомогою слід подавати через Міністерство юстиції України. Як саме цей механізм функціонуватиме, стане зрозуміло з часом.