Європейський суд з прав людини підтвердив законність військових норм Кримінального процесуального кодексу України, що стосуються утримання осіб під вартою.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вперше проаналізував відповідність норм Кримінального процесуального кодексу (КПК) щодо обґрунтованості тримання під вартою підозрюваних з вимогами Конвенції про захист прав людини. Суд визнав ці положення законними, повідомляє Міністерство юстиції в п'ятницю.

23 липня Європейський суд з прав людини вперше розглянув питання щодо відповідності нових положень Кримінального процесуального кодексу, які були введені після початку війни, та ухвалив рішення у справі "Колесник і Смельницький проти України" (заяви № 24465/23 та № 25217/23). Суд не виявив порушень статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосовно обґрунтованості та тривалості утримання заявників під вартою, а скаргу, подану за статтею 5 §1 Конвенції, визнали явно безпідставною, - зазначено у повідомленні органу.

Зокрема, у цій справі йдеться про двох українців, які були затримані в липні 2022 року через підозру у розповсюдженні відомостей про місцезнаходження українських військових сил і техніки в Харкові. Згодом звинувачення було змінено на державну зраду.

Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що норми Кримінального процесуального кодексу, які були доповнені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року і стосуються застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану, не створюють систему обов'язкового утримання під вартою.

У той же час, суд акцентував увагу на рішенні Конституційного суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 і погодився з його висновками, які стверджують, що суди мають право визначати розмір застави та застосовувати індивідуальний підхід при ухваленні рішень щодо запобіжних заходів. Відповідно, рішення національних судів були засновані на належних і достатніх підставах для утримання заявників під вартою, з урахуванням ризиків їхнього можливого переховування, впливу на свідків, знищення доказів та вчинення нових правопорушень.

Коментуючи дане рішення, Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко підкреслила: "Цей вердикт має значення для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного часу. Суд підтвердив, що норми КПК України, введені у 2022 році, не забезпечують автоматичне тримання під вартою і не звільняють національні суди від необхідності аналізувати ризики та обставини кожної окремої справи".

Європейський суд з прав людини також підкреслив, що при аналізі виконання вимог щодо високого рівня уваги у процесі слід враховувати унікальні обставини, що виникли внаслідок повномасштабної агресії з боку Росії.