Українські суди все частіше класифікують соціальні мережі як громадські місця, згідно з інформацією звіту ППЛ.

Правозахисники наголосили на важливості регулювання суспільних відносин із врахуванням використання цифрових технологій та їхнього впливу на суспільне життя.

Українські суди все частіше визнають соціальні мережі, чати та блоги як громадські простори. Це призводить до того, що підліткові конфлікти в TikTok, створення образливих стікерів у Telegram, а також публікація фотографій вчителів без їхнього дозволу тепер можуть розглядатися як дрібне хуліганство. Цю інформацію було зазначено в третьому звіті моніторингу цифрових прав в Україні, який здійснила громадська організація "Платформа прав людини" (ППЛ) у період з березня по травень 2026 року.

Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначає адміністративну відповідальність за легкі форми хуліганства, що включає в себе вживання нецензурної лексики у суспільних місцях, образливі дії щодо інших осіб та інші аналогічні вчинки, які порушують порядок і спокій у громаді.

Одну з подібних справ (№ 583/844/26) було розглянуто 25 березня в Охтирському міськрайонному суді Сумської області. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, чоловіка звинуватили в навмисному розміщенні на своїй сторінці у Facebook відеозапису, в якому він використовував ненормативну лексику та образливі висловлювання на адресу мера Охтирки.

Суд ухвалив рішення закрити справу через відсутність у діях чоловіка ознак адміністративного правопорушення. Однак, суд також зазначив, що оскільки соціальні мережі, чати, форуми та блоги є платформами для комунікації між людьми, їх можна вважати громадським місцем у контексті вчинення адміністративних правопорушень і злочинів, що загрожують громадському порядку.

Суд ухвалив, що дані, які чоловік опублікував на своєму Facebook, не містять закликів до порушення громадського порядку. Вони є не фактами, а оцінними судженнями, які не підлягають перевірці на істинність чи неправдивість.

Суд підкреслив, що потерпілий — мер Охтирки — є посадовою особою, а отже, рамки "допустимої інформації" щодо таких осіб можуть бути більш розширеними в порівнянні з тими, що стосуються звичайних громадян.

У іншій справі (№ 514/339/26) неповнолітнього обвинувачено в поширенні в Instagram фотографій молодої дівчини в спідній білизні, підкріплених образливим і неправдивим коментарем про надання нею сексуальних послуг. Суд визнав дії хлопця дрібним хуліганством, оскільки він використовував ненормативну лексику, що свідчить про його зневагу до суспільства та приниження честі й гідності дівчини.

Суд зауважив, що розповсюдження зазначеної інформації відбулось у соціальних мережах, до яких має вільний доступ необмежене коло людей. Тому, на його думку, останні можуть бути визнані громадським місцем. За вчинення дрібного хуліганства до правопорушника застосували попередження.

Згідно з інформацією правозахисників, наведена в звіті судова практика демонструє, що суди виробили стабільну методологію щодо тлумачення терміна "громадське місце", розширивши його значення на інтернет-простір. Правозахисники оцінили судові аргументи в цих справах як обґрунтовані та враховуючі сучасні виклики та повсякденне використання цифрових технологій.

"На нашу думку, регулювання суспільних взаємин з урахуванням використання цифрових технологій та їхнього впливу на життя суспільства є безсумнівно необхідним. Тому важливо мати широкий спектр аргументів як на підтримку, так і на заперечення, щоб гарантувати адекватний правовий захист у цій області", - зазначили у ППЛ.

Повну версію третього звіту про стан цифрових прав в Україні читайте за посиланням.

Нагадуємо, що раніше фахівці громадської організації "Платформа прав людини" зафіксували визнання судами права підозрюваних на збереження анонімності до моменту, коли вирок набере законної сили, незважаючи на інтереси суспільства.