Генеральний секретар ООН для Трампа, Путіна і Сі? Чому призначення Орбана викликає занепокоєння в Європі та Україні.
Антоніу Гутерріш завершує свої останні тижні на посту Генерального секретаря ООН: з 1 січня 2027 року міжнародна організація отримає нового лідера.
На фоні війни Росії проти України, численних міжнародних криз та зниження авторитету ООН, керівництво Антоніу Гутерріша не можна вважати успішним. Новому генеральному секретарю необхідно вирішити складне завдання – відновити довіру до цієї організації. Проте, хто саме візьме на себе цю відповідальність, поки що залишається невідомим. Серед можливих кандидатур фігурують генеральний секретар ЮНКТАД Ребека Грінспан, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, колишня голова Генеральної Асамблеї ООН Марія Фернанда Еспіноса, постпред Гаяни при ООН Кароліна Родрігес-Біркетт та експостпред ОАЕ при ООН Лана Нусейбе.
Генерального секретаря ООН обирає Генеральна Асамблея на основі рекомендації Ради Безпеки ООН. Щоб рекомендація була прийнята, необхідно, щоб щонайменше дев'ять з 15 членів проголосували "за", а постійні члени не застосували своє вето. В процесі неформального голосування вже були відхилені кілька кандидатів, які не змогли отримати підтримку навіть одного з постійних членів Ради Безпеки. За даними PassBlue, під час останнього голосування у Раді Безпеки 16 жовтня Ребека Грінспан отримала дев’ять голосів, проте двоє постійних членів висловили свою незгоду з її кандидатурою.
Минулого тижня до списку кандидатів на посаду генерального секретаря ООН додалося нове ім'я — Віктор Орбан, друг авторитарних лідерів та колишній прем'єр-міністр Угорщини. Його тривале правління відзначається посиленням авторитарних тенденцій, порушеннями прав людини, нехтуванням принципами верховенства права, обмеженням незалежності судової системи та свободи медіа, зростанням корупції, напруженими відносинами з Європейською комісією, конфліктами з Україною та зближенням з Володимиром Путіним...
Для України його кандидатура є абсолютно неприпустимою. Протягом років, коли Орбан керував урядом Угорщини, відносини між Києвом і Будапештом значно погіршилися і неодноразово опинялися в стані критичної напруженості. Він регулярно перешкоджав виділенню фінансової та військової допомоги Україні з боку Євросоюзу, блокуючи початок переговорів про можливий вступ України до ЄС. Орбан також активно формував негативний імідж українців, представляючи себе як захисника угорських громад та суверенітету в умовах "української загрози". У контексті російсько-української війни його дії іноді виглядали як спроба відкрити другий фронт проти України.
З огляду на такий політичний бекграунд, обрання Віктора Орбана на посаду генсека ООН стане дошкульним репутаційним ударом для Європи, адже цей політик дотримується підходів, які суперечать цінностям і принципам, проголошеним ЄС. Поведінка орбанівської Угорщини підривала Євросоюз і відносини із сусідніми країнами. На тлі цього прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав смішними розмови про кандидатуру ексголови угорського уряду. Проте вони виникли не на порожньому місці.
Згідно з інформацією, опублікованою в The Wall Street Journal, адміністрація Дональда Трампа активно підтримує кандидатуру Орбана, яка була ініційована саме нею. Один з джерел видання в Держдепартаменті охарактеризував колишнього прем'єра Угорщини як "ідеального кандидата" для консервативних представників руху MAGA. Якщо Орбана висунуть на посаду в ООН, очікується, що його підтримають Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс, але офіційна заява може бути відкладена до завершення проміжних виборів у США.
Незважаючи на те, що стосунки між нинішньою адміністрацією США та ООН залишаються напруженими (в січні Сполучені Штати вийшли з 31 підрозділу цієї міжнародної організації та припинили фінансування її діяльності), для Дональда Трампа Віктор Орбан є можливістю призначити на керівні позиції в ООН людину, з якою його пов'язують дружні зв'язки та якій він неодноразово надавав підтримку. Наприклад, Трамп виключив Угорщину з американських санкцій проти російської нафти та висловив свою підтримку Орбану в контексті парламентських виборів, що відбулися в квітні. Навіть віцепрезидент Джей Ді Венс відвідав Будапешт, щоб агітувати за нього. Проте ця "допомога від американського партнера" не принесла успіху, і на виборах перемогла опозиційна сила.
Віктор Орбан, незважаючи на певні сумніви, виявив зацікавленість у можливості очолити ООН, але готовий приймати участь у виборах лише за умови впевненості у своїй перемозі. Як повідомляє The Wall Street Journal, Росія та Китай висловили готовність підтримати кандидатуру колишнього угорського прем'єра. Це не є несподіванкою, адже під час свого прем'єрства Орбан зарекомендував себе як союзник авторитарних урядів, які постійно відстоюють економічні та політичні інтереси Москви й Пекіна на європейській арені.
Під час свого перебування на позиції прем'єр-міністра він активно сприяв зміцненню економічних зв'язків з Китаєм, залучаючи китайські інвестиції в Угорщину. Теплі стосунки з Росією стали своєрідною візитною карткою Орбана, який неодноразово перешкоджав запровадженню персональних і секторальних санкцій проти РФ у ЄС, відстоюючи важливість продовження постачання російського газу та нафти в Європу і Угорщину. Він також відвідував Москву для зустрічей із Путіним. В одній із бесід з господарем Кремля Орбан порівняв себе з «мишею», що допомагає «леву».
Крім того, Росія та Китай активно намагаються розширити свій вплив на діяльність ООН, особливо в контексті російсько-українського конфлікту та дотримання основних принципів міжнародного права і світового порядку. Якщо Віктор Орбан займе пост генсека ООН, це може суттєво підсилити позиції Москви та Пекіна в цій міжнародній організації, яка повинна забезпечувати глобальну безпеку, і значно знизити її ефективність у реагуванні на міжнародні кризи.
Під час свого виступу в Сенаті, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив, що ця посада не повинна вважатися «втішним призом» для лідера, який зазнав поразки на виборах і втратив підтримку свого народу. Проти кандидатури Орбана виступили і в самій Угорщині. Прем'єр-міністр Петер Мадяр висловив думку, що ООН не повинна очолювати "глава мафії", і зазначив, що призначення Орбана могло б стати "добрим початком" для тих, хто намагається ослабити або зруйнувати цю міжнародну організацію.
Таким чином, Віктор Орбан є ідеальною кандидатурою для того, щоб остаточно підірвати ООН зсередини. Ця організація вже викликає сумніви, оскільки її механізми давно не відповідають актуальним міжнародним умовам. Володимир Єльченко висловлює думку, що реформи в ООН є практично неможливими, а корінь проблеми полягає в праві вето, яке має Рада Безпеки ООН. Особливо цинічним є використання цього права Росією, яка без належних підстав зайняла місце колишнього СРСР в ООН і здобула статус постійного члена Ради Безпеки.
Проте наразі немає свідчень про готовність до реформування ООН. Виглядає так, що більшість країн-членів цієї організації не виявляють бажання створювати потужну міжнародну структуру. Вони схиляються до системи, в якій право формується не через правила, а через силу, що маскується під гаслами міжнародного права, колективної безпеки та прихильності до Статуту ООН.
У даному контексті висунення Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН є більше символічним кроком, ніж просто кадровим призначенням. Це свідчить про те, наскільки готова міжнародна спільнота захищати основні принципи, а не відмовлятися від них на користь силової політики та угод між великими державами.
