Гібридний конфлікт або відкритий напад: які плани розробляє Кремль для країн Балтії. Розглядаємо деталі.
Нещодавно в соціальних мережах та засобах масової інформації знову розгорілися жваві дискусії щодо можливих загроз, які можуть виникнути для балтійських держав — Естонії, Латвії та Литви — з боку Росії.
Особливу увагу приділили Естонії та її прикордонному місту Нарва, де переважна більшість населення (понад 90%) - російськомовні. Більше того, в естонських соцмережах з'явилися інформаційні кампанії про так звану "Нарвську Народну Республіку", які нагадують проросійські "народні республіки" на Донбасі 2014 року. Це чергова демонстрація з боку росіян елементу гібридної війни - для дестабілізації, перевірки реакції НАТО та створення приводів для все більшого втручання під виглядом "захисту співвітчизників".
Детальніше про це ви дізнаєтеся від Еспресо.
Нарва, яка межує з російським кордоном, фото: Google Maps
Балтійські країни виступають східним кордоном НАТО, безпосередньо сусідячи з Росією та Білоруссю. Їхня територія невелика, з обмеженою стратегічною глибиною, а також значною російськомовною меншиною, яку Москва традиційно залучає для своїх інформаційних кампаній.
Однією з найбільш уразливих локацій є Нарва, розташована в Естонії. Це місто з населенням близько 50 тисяч осіб знаходиться на берегах річки Нарва, всього в 100-150 метрах від російського Івангорода. Для Росії це може стати вигідним місцем для швидкого проведення гібридної або обмеженої військової операції. Існує ймовірність, що Москва спробує захопити місто за допомогою своїх "зелених чоловічків", перш ніж НАТО зможе ухвалити рішення про активні дії.
За інформацією, наданою виданням Bild, Кремль уже розпочав кампанію в соціальних мережах із закликами проголосити Народну Республіку Нарва. Це пов'язано з тим, що в цьому місті проживає 90% російськомовних громадян, що становить близько 45 тисяч осіб. Як повідомляють джерела з естонських спецслужб, протягом останніх кількох тижнів російські канали в Telegram і ВКонтакте активізували поширення матеріалів із закликами до створення Народної Республіки Нарва на сході Естонії. У цих повідомленнях пропонується поширювати листівки, влаштовувати диверсії та озброюватися для протистояння естонському уряду, а також йдеться про можливу підтримку з боку російських військових.
Отже, в Естонії сприймають це як потенційну інформаційну підготовку до ситуації, схожої на те, що сталося на початку російського вторгнення в Україну у 2014 році.
Тим більше, що колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах прямо зізнався: восени 2021 року, під час особистої зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, він запропонував обговорити в рамках Ради НАТО-Росія ідею Москви про створення "буферної зони" на східному фланзі та виведення військ Альянсу з країн, які приєдналися до НАТО після 1997 року - тобто, фактично, з країн Балтії, Польщі та інших держав Центрально-Східної Європи. Столтенберг зробив цю пропозицію, добре знаючи про категоричну позицію Польщі та країн Балтії, які були рішуче проти будь-яких поступок Росії. Більше того, за свідченнями естонських дипломатів, цю ініціативу просували за їхніми спинами, без належних консультацій зі східними союзниками.
Інше вразливе місце у країнах Балтії - Даугавпілс у Латвії. Бо це ще один регіон з великою російськомовною спільнотою - майже 50% населення міста, які проживають за 25 км від кордону з Білоруссю - сателітом Москви. До того ж, у 2012 року 85 % населення міста підтримало пропозицію на латвійському референдумі про надання російській мові в Латвії статусу другої державної.
Безумовно, Сувалкський коридор – це вузька ділянка території, що пролягає між Литвою та Польщею, слугуючи мостом між Балтійським регіоном та рештою країн НАТО. Якщо цей коридор потрапить під контроль противника, це призведе до ізоляції Балтійських держав від можливих підкріплень. Також часто згадується острів Готланд, що належить Швеції, який має стратегічне значення для контролю над усім Балтійським морем.
Ознайомтеся також із темою: Конфлікт за Готланд: яким чином Швеція готується до потенційного протистояння з Російською Федерацією. Роз'яснюємо деталі.
Скріншот карти з видання The Times за 2024 рік, який активно поширюється в соціальних мережах, супроводжується попередженнями про можливий напад у травні. Джерело: VoxCheck.
З іншого боку, усі ці обговорення стали каталізатором для хвилі хайпу. Зокрема, у соціальних мережах почали активно циркулювати чутки про ймовірну карту можливого нападу російських сил на країни Балтії вже в травні цього року. Згідно з інформацією, її оприлюднило видання Bild, яке раніше влучно передбачило плани атаки РФ на Україну ще в грудні 2021 року.
Однак, як з'ясувала команда VoxCheck - це маніпуляція. Бо Bild не публікувало таку карту. Насправді її опублікувало видання The Times у 2024 році. На карті зображено укріплення кордонів східного флангу НАТО.
Як зазначають фахівці Центру протидії дезінформації, Росія все ще не відмовилася від своїх планів щодо атаки на естонське місто Нарва. Андрій Коваленко, директор цього Центру, підкреслив, що аналіз публікації Bild про можливий "напад росіян на Нарву" свідчить про те, що Європа досі перебуває в рамках уявлень про "стару війну з танковими підрозділами" і не враховує нові форми агресії, які можуть бути застосовані з боку РФ.
"Два роки тому, рік тому і навіть нещодавно я зазначав, що Росія розробляє плани агресії в Балтійському регіоні. Основні елементи цих агресивних дій проти Європи можуть включати використання безпілотних літальних апаратів і ракет. Спочатку відбудеться повітряна агресія, потім - атаки штурмових груп, акти диверсій, а вже після цього - все інше," - підкреслив він.
"Зелені істоти" на естонському кордоні, зображення: кадр з відеозапису.
Деякі експерти вважають, що Росія може обрати обмежений інцидент у Нарві, щоб перевірити статтю 5 НАТО, не починаючи повномасштабної війни. Бо мета росіян зрозуміла - посіяти сумніви в єдності Альянсу, особливо на тлі можливих політичних змін у США чи Європі. Тому гібридні інструменти (дезінформація, саботаж, кібератаки, провокації з "сепаратистами") дозволяють діяти нижче порогу відкритого конфлікту.
Зокрема, дипломат Метью Брайза, який займає посаду директора з питань Європи та Євразії в Раді національної безпеки США, вважає, що Путін може реалізувати схожу операцію, як це було в Криму та на Донбасі за участю "зелених чоловічків". На його думку, у такому випадку НАТО стикається з серйозним вибором: або ризикнути можливістю ядерної ескалації через відносно малозначну або спірну територію, або ж залишитися без дій, що фактично може означати кінець дії п'ятої статті Північноатлантичного договору.
З іншої сторони, такі кроки не забезпечують успіху в майбутньому, адже Кремль має обмежені військові ресурси через те, що російські війська застрягли в Україні.
На думку політичного експерта та журналіста Віталія Портникова, Росія не має достатніх ресурсів для відкритої агресії проти країн НАТО. Проте, у російської сторони залишаються можливості для ведення гібридної війни. Але що таке насправді гібридна війна? Згадаймо досвід України в Донбасі. Тоді групи диверсантів, очолювані Стрєлковим, захопили Слов'янськ, де проголосили "народного мера", фактично реалізуючи окупацію Донецької області російськими агентами, які формально не є військовими. Однак такі підрозділи не можуть конкурувати з регулярною армією. Ми мали можливість звільнити весь Донбас, поки Путін не вирішив перейти від гібридної тактики до відкритої військової агресії, використовуючи регулярні сили РФ. Тепер постає питання: якщо Путін вирішить вторгнутися в Нарву за допомогою диверсантів, чи зможе він залучити регулярні війська для подальшої підтримки? Звідки йому їх взяти, коли всі його боєздатні підрозділи зайняті в Україні? Невозможно покладатися лише на диверсантів, якщо необхідно утримувати контроль над територією.
Натомість юрист Євген Криштафович, член ради Центру прав людини Естонії зауважує, що попри те, що майже все населення Нарви - російськомовне, сьогодні місцеві громади підтримують присутність союзницьких сил НАТО у місті.
"Я б не сказав, що в Естонії мали місце ефективні інформаційні атаки чи пропагандистські кампанії з боку Росії, які б принесли значні результати. Якщо проаналізувати медіа-моніторинг та те, які новини ми отримуємо, можна помітити, що ця пропаганда виглядає досить незначною. Це зрозуміло всім, хто уважно слідкує за естонськими медіа. Є, звичайно, одна невелика група в Telegram, ймовірно, створена поза межами Естонії, але вона не має суттєвої підтримки, наприклад, у Нарві", - зазначив Євген Криштафович. Він також додав, що мер Нарви закликає до відкриття військової частини в місті, де громадська думка все більше схиляється на бік Естонії та НАТО.
Путін під час стратегічної наради в Курській області Росії (березень 2025 року), зображення: прес-служба Кремля.
Насправді, незважаючи на безліч новин та коментарів від різних розвідувальних служб, ніхто не може з упевненістю стверджувати, які саме плани має диктатор Володимир Путін. Проте, очевидно, що його подальші дії будуть залежати від того, як розгортатимуться події у російсько-українській війні.
Наприклад, Еркі Коорт, керівник Інституту внутрішньої безпеки при Естонській академії наук безпеки, висловлює нестандартну точку зору. Він вважає, що увага Заходу до Балтійського регіону, зокрема до Нарви та Сувалкського коридору, може бути хибною.
На думку експерта, стратегічно та з пропагандистської точки зору, Росії було б доцільніше націлитись на Німеччину – "тилову базу" НАТО для східного флангу. Німеччина, в свою чергу, має значну російськомовну громаду (понад мільйон людей), а також помітні проросійські настрої в окремих регіонах, зокрема на сході, де історично існувала НДР. Крім того, країна демонструє недостатню готовність до опору та стикається з проблемами в боєздатності своїх збройних сил, зокрема через кадрову кризу серед молоді покоління Z. Удар по Німеччині, наприклад, шляхом саботажу або проведення операцій нижче військового порогу, міг би значно знизити підтримку Балтії, в порівнянні з прямими військовими зіткненнями на кордоні. Коорт підкреслює, що німецька розвідка сама визнала, що Німеччина є "номер один" серед цілей Росії в Європі.
Мені здається, що в Західній Європі існує думка, яка запевняє, що загроза з боку Росії стосується не всіх країн континенту, а лише віддалених держав, таких як Естонія чи Польща. Ці країни сприймаються людьми в Берліні, Парижі чи Брюсселі як щось абстрактне. Основна мета полягає в тому, щоб зменшити значення російської загрози, стверджуючи, що якщо вона і проявиться, то лише в регіонах, які далекі від західноєвропейських країн, де громадськість не дуже зацікавлена у конфлікті з Україною. З точки зору внутрішньої політики наших європейських партнерів, цілком зрозуміло, чому вони прагнуть створити таку ілюзію, - зазначає Коорт.
Ознайомтеся також: Європа та концепція "стіни дронів": чому це ідея, що втрачає чіткість через бюрократичні перешкоди та інертність. Роз'яснюємо деталі.
Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії, зазначає, що Росія наразі має унікальну можливість для започаткування нового театру військових дій у Європі. Це пов'язано з очевидним розколом всередині НАТО, коли Сполучені Штати суттєво залучені в ситуацію в Ірані, а країни Європи ще не завершили процес оновлення своїх оборонних потенціалів та збройних сил.
"Чимало людей думає, що удар буде по країнах Балтії. Раніше вважали, що основним напрямком буде Сувалкський коридор. Як на мене, це обманні рухи. Я продовжую думати, що максимальний стратегічний виграш може бути від мультидоменного удару по Польщі, який створить масштабну кризу біженців до Німеччини. У випадку успіху європейської операції - припинення постачання озброєнь в Україну разом із припиненням фінансування гарантуватиме Росії великі здобутки на українському фронті", - пише Пекар.
Політолог і директор аналітичного центру "Ділова Столиця" Вадим Денисенко висловлює альтернативну точку зору, стверджуючи, що Путін не схилятиметься до ризикованих рішень, а натомість зосередиться на досягненні своїх максимальних цілей у конфлікті з Україною.
Багато людей вважають, що Китаю може бути вигідно підтримувати Росію в цій ситуації, оскільки це могло б створити можливість для Китаю атакувати Тайвань, а Росії — розширити свої дії на Балтійській регіон. Однак, на думку експерта, це абсолютно безглуздо, оскільки Китаю абсолютно не потрібна війна в Європі. Він підкреслює, що Китай отримує щорічні доходи від європейського ринку в обсязі приблизно 300 мільярдів доларів.
Експерт додає, що немає сумніву в тому, що Кремль хотів би піти далі війною, але для цього їм треба "окупувати Україну".
"Всі ми розглядаємо ситуацію через призму Донбасу, тоді як для Путіна питання захоплення цих територій вже вирішене: він сприймає це як частину минулого, а не як мету на майбутнє. Зараз їхньою стратегічною метою є Одеса та вихід до Чорного моря. У такому випадку Росія зможе контролювати значну частину водної території - від Грузії до Румунії. Це суттєво змінює співвідношення сил у Чорному морі. Він мислить в категоріях епохи Катерини ІІ", - підкреслив Денисенко.
