Гроші поза межами банків: структура ринку небанківського кредитування підприємств.

Капітал без бюрократії: як працює ринок приватних позик і фінтех-платформ для підприємців

Небанківське кредитування підприємств в Україні перестало бути необов'язковою альтернативою традиційним банкам. Фінансові установи активно надають кредити бізнесу, підтримують реалізацію окремих проектів, а також займаються факторингом і лізингом. У четвертому кварталі 2025 року обсяги нових кредитів, які фінансові компанії видали підприємствам, зросли на 62% у порівнянні з попереднім роком, тоді як загальний кредитний портфель цих компаній збільшився на 41%.

Зростання ринку означає більше пропозицій, які бізнесу потрібно вміти порівнювати. У торговому фінансуванні кошти прив'язуються до конкретної операції: закупівлі, постачальника, товару, строку обороту та очікуваної оплати від покупця. Наявність ліцензії НБУ підтверджує право компанії надавати фінансову послугу, але не відповідає на головні питання позичальника: скільки реально коштуватимуть гроші, коли кредитор може вимагати дострокового погашення і що станеться в разі прострочення.

Як регулюється небанківське кредитування бізнесу в Україні

У 2025 році фінансові установи вперше з моменту початку масованого вторгнення перевищили довоєнні показники 2021 року щодо річного обсягу фінансових послуг. Найбільш активно розвивалися кредитування та факторинг.

У той же час кількість учасників зменшилася: на 1 квітня 2026 року в Україні функціонувало 399 фінансових компаній, в той час як під час реформи "спліт" у 2020 році їх налічувалося приблизно 980. Деякі компанії самостійно залишили ринок, а інші втратили ліцензії через незадовільне виконання вимог регулятора.

Хто має право на надання кредитів бізнесу?

Законодавство України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" трактує кредит як ресурси, які фінансова організація надає позичальнику на певний період, з умовою повернення та сплати відсотків. Фінансова установа функціонує на основі відповідної ліцензії, а її право на ведення діяльності підтверджується записом у спеціальному реєстрі.

Слід звертати увагу не лише на наявність компанії в державному реєстрі, але й на обсяги її авторизації: одна організація може мати повноваження на кредитування, факторинг та лізинг, тоді як інша – лише на окремі з цих послуг. НБУ радить користуватися Комплексною інформаційною системою, яка дозволяє перевірити установу та її активні ліцензії.

Які зміни відбулися після того, як ринок потрапив під контроль НБУ?

Новий етап регулювання почався 1 січня 2024 року, коли запрацював цей закон та пакет нормативних актів НБУ. Для фінансових компаній деталізували вимоги до авторизації, капіталу, управління ризиками, внутрішнього контролю, корпоративного управління та звітності.

Для позичальника це має велике значення, проте важливо правильно усвідомлювати межі такого захисту: ліцензія підтверджує, що компанія має право надавати свої послуги, але не забезпечує вигідні умови відсоткових ставок, адекватні штрафи чи надійну структуру угоди.

Ліцензія є важливою, проте вона не забезпечує вигідні умови.

Ліцензована організація може також надавати фінансування за вищими ставками, вимагати гарантії, вводити штрафи за невиконання умов договору або передбачати можливість дострокового стягнення боргу у випадках, зазначених у контракті.

Які варіанти фінансування існують для бізнесу, окрім банківських кредитів?

Небанківський кредит є лише одним із багатьох доступних варіантів фінансування. В залежності від специфіки своїх потреб бізнес може оцінити можливості банківського кредиту, кредитних ліній, факторингу, фінансового лізингу, торгового фінансування, відстрочок платежів від постачальників, а також грантових і донорських програм.

Банківське кредитування, як правило, підходить для тривалих термінів та наявності стабільної кредитної історії. Факторинг стає в нагоді, коли компанія очікує отримання платежу від свого клієнта. Лізинг здебільшого застосовується для придбання обладнання чи транспортних засобів. Торгове фінансування специфічно для окремих угод є доцільним у випадках, коли необхідні кошти для закупівлі, доставки або виконання контракту, а повернення коштів пов'язане з обсягом реалізації товару чи надходженням платежу від покупця.

У відповідності до цієї логіки функціонують й спеціалізовані рішення для імпортерів, зокрема фінансування від компанії Done: фінансові ресурси пов'язуються з конкретною імпортною операцією — придбанням товару, термінами поставки, очікуваними обсягами продажу та моментом отримання платежу від клієнта.

Правильне питання для підприємця -- не який інструмент є універсально найкращим, а який відповідає строку угоди, маржі, рівню ризику, забезпеченню та швидкості, з якою потрібні кошти. Якщо фінансування береться під поставку, потрібно рахувати весь цикл: коли треба оплатити постачальника, коли товар буде доступний для продажу, коли покупець перерахує кошти і чи залишиться маржа після витрат на фінансування.

У договорі таких продуктів варто дивитися не лише на ставку чи комісію, а й на те, як описані товар, постачальник, строки поставки, порядок оплати, забезпечення, відповідальність за затримки та умови дострокового повернення коштів.

Яка реальна вартість небанківського кредиту?

Однією з найпоширеніших помилок є оцінка кредитів виключно за відсотковою ставкою. Умовні 2% на місяць не слід плутати з 2% річних: без урахування додаткових комісій це становить приблизно 24% на рік, а за умови щомісячної капіталізації — близько 26,8%. Для бізнесу важливіше враховувати загальну суму всіх платежів кредитору протягом усього терміну фінансування та порівнювати її з маржею угоди.

На що звертати увагу при укладенні угоди про небанківське кредитування

Перед підписанням документа важливо перевірити п’ять ключових аспектів:

Комісії. Одноразові або періодичні платежі можуть значно вплинути на реальну вартість фінансування.

Гарантії. Навіть у випадку беззаставного продукту можуть застосовуватися такі заходи, як особисті поруки, передача прав вимоги, контроль за товаром або інші способи захисту інтересів кредитора.

Дострокова вимога. Договір може передбачати ситуації, коли кредитор має право вимагати повернення всієї суми раніше строку.

Пропущений термін. Треба окремо проаналізувати наявність пені, штрафних санкцій, підвищеної ставки та правила їх спільного використання.

Ситуації, що виникають під час дефолту, можуть суттєво вплинути на бізнес. Важливо, чи має кредитор право вимагати повну суму заборгованості внаслідок зміни власності, погіршення фінансового становища, труднощів з іншими кредиторами або порушення нефінансових умов угоди.

Як перевірити фінансову компанію

* Чи має компанія чинний статус;

* Чи не зупинена її ліцензія;

Чи має вона право на отримання кредиту?

Чи відповідають код ЄДРПОУ та юридична назва умовам договору?

* Чи застосовував до компанії НБУ суттєві заходи впливу.

Що говорять учасники ринку та юристи

Для небанківських кредиторів одна з переваг моделі -- можливість оцінювати не лише фінансовий стан позичальника, а й конкретну бізнес-операцію: постачальника, товар, покупця, строк оплати, маржу та ризик неплатежу.

Швидкий доступ до фінансування не завжди означає, що воно є вигідним. Компаніям необхідно ретельно проаналізувати загальні витрати на залучені кошти, терміни їх використання та величину запасу маржі. Якщо витрати на фінансування зменшують прибутковість бізнесу або спричиняють нові проблеми з ліквідністю, то краще відмовитися від цього варіанту.

Юридичний аспект є надзвичайно важливим. У KPMG Law Ukraine, розглядаючи нові норми для факторингових угод, підкреслюють, що зміни в регуляторному середовищі вимагають перегляду не лише внутрішніх процесів, а й структури угод та договірних документів. Для підприємств це означає, що потрібно оцінювати не лише відсоткову ставку, а й порядок виконання зобов'язань, умови забезпечення, правила дострокового виконання вимог та наслідки за порушення договору.

Ринок небанківського кредитування стає більшим за обсягом і більш формалізованим. Але для позичальника базовий принцип не змінюється: швидкість отримання грошей не повинна замінювати розрахунок їхньої повної вартості та юридичний аналіз договору.

Для підприємств вибір фінансового рішення зводиться до двох основних аспектів: які зобов'язання та ризики виникають після укладення угоди, а також чи принесе даний бізнес-операція прибуток, що перевищує витрати на залучений капітал.