Вперше представника України було обрано до складу Підкомітету ООН, який займається запобіганням катуванням.

Українського кандидата Антона Симковича 1 жовтня обрали до складу Підкомітету ООН із запобігання катуванням на 2027-2030 роки, повідомили в Постійному представництві України при ООН.

"В історії України вперше з'явиться представник у цьому значущому міжнародному органі! Україна набрала 60 голосів і одержала перемогу вже в першому турі голосування... Конкуренція була жорсткою: на 13 вільних місць претендували 22 кандидати з 21 країни світу", - зазначено в повідомленні.

В офіційному повідомленні зазначили, що за результатами першого раунду голосування до складу Підкомітету були обрані також представники Гани, Чилі, Греції, Лівану, Угорщини, Чорногорії, Того, Уругваю, Перу, Латвії, Хорватії та Молдови.

"Для України це обрання має особливе значення, адже тисячі наших військовополонених і незаконно утримуваних Росією цивільних осіб продовжують зазнавати катувань й інших форм жорстокого поводження. Водночас це визнання на міжнародному рівні професіоналізму та досвіду українських експертів у сфері захисту прав людини", - зазначили у представництві.

Від початку повномасштабної війни проти України російська влада незаконно утримує в полоні не лише військових, а і щонайменше вісім тисяч цивільних на окупованих територіях України і в Росії. Про це йшлося в новій доповіді українських правозахисних організацій і незалежних експертів із Норвегії, оприлюдненій влітку. Правозахисники наголошують, що дані про вісім тисяч утримуваних вдалося документально підтвердити. Проте реальна кількість полонених цивільних, за оцінками правозахисників, може сягати 17 тисяч.

Раніше український омбудсмен Дмитро Лубінець озвучував аналогічну цифру в бесіді з Радіо Свобода. Згідно з офіційними оцінками, число захоплених цивільних українців може сягати понад 16 тисяч осіб.

Серед тих, хто був затриманий, є представники різних професій: чиновники, педагоги, медики, бізнесмени, активісти та священнослужителі. Відомості правозахисників свідчать про те, що багатьох з ув'язнених піддають тортурам.

Питання, що стосуються утримання військовополонених, регулюються Женевськими конвенціями — чотирма міжнародними угодами та трьома додатковими протоколами, які з 1940-х років XX століття встановлюють норми міжнародного права для гуманного поводження у війні. Ці конвенції підписані 196 державами, серед яких і Росія. Окрім прав військових, ці угоди також гарантують захист для поранених, хворих та цивільних осіб у зонах конфлікту, забезпечуючи права некомбатантів.

Незважаючи на те, що Росія підписала Женевські конвенції, більшість українських військовополонених, які були звільнені з російського полону, повідомляють про жахливі факти катувань та жорстокого поводження з боку російських військових. Депортовані до Росії або переміщені на окуповані території українські солдати страждають від голоду, піддаються електричним тортурам, зазнають сексуального насильства, а також позбавлені можливості зв’язуватися з родинами. Правозахисники звертають увагу на те, що їм виносять необґрунтовані вироки за злочини, пов’язані з їхньою військовою діяльністю, призначаючи тривалі терміни ув’язнення.