"Король Півночі" на посту прем'єра Британії: хто є Енді Бернем і які перспективи очікують Україну?
У понеділок, 20 липня, у Сполученому Королівстві відбудеться офіційне оголошення про нове призначення на посаду прем'єр-міністра.
Кіра Стармера, який керував урядом протягом майже двох років і став одним із найменш популярних лідерів в сучасній історії країни, поступиться місцем 56-річному Енді Бернему. Бернем, колишній мер Великого Манчестера, відомий у Британії як "Король Півночі", прийме на себе обов'язки прем'єра в умовах економічної стагнації, зростання вартості життя та внутрішніх конфліктів у його власній партії. Це буде вже сьомий прем'єр за останні десять років, що підкреслює рекордний рівень політичної нестабільності. Новий лідер Даунінг-стріт, 10 обіцяє нарешті покласти край цьому хаосу.
Бернем став лідером Лейбористської партії незвичним способом: він не брав участі у загальних виборах, а здобув цю позицію без конкурентів, отримавши підтримку 379 з 403 лейбористських депутатів. Ще місяць тому він не був членом парламенту - Бернем повернувся до Вестмінстера лише в червні, вигравши довибори в окрузі Мейкерфілд, розташованому поблизу Манчестера. Це був ретельно спланований крок: спочатку пройти довибори, отримати депутатський мандат і, скориставшись різким падінням популярності Стармера, захопити партію.
Детальніше про новообраного прем'єра та потенційний вплив на відносини між Лондоном і Києвом буде представлено в матеріалі Еспресо.
Від трудового Лестера до офісу Блера.
Молодий Бернем, зображення: Вікіпедія
Бернем з'явився на світ у 1970 році в родині робітників на північному заході Англії, і цей фон він активно використовує у своїх виступах, протиставляючи себе політичній еліті Лондона. Після завершення навчання в Кембриджі, він почав свою кар'єру в апараті Лейбористської партії та профспілках. У 2001 році, ще в молодому віці, він був обраний до парламенту.
Кар'єра Бернема у Вестмінстері розвивалася надзвичайно швидко: він обіймав ряд міністерських постів у кабінетах Тоні Блера та Гордона Брауна, а в 2009 році став очільником міністерства охорони здоров'я. Після поразки лейбористів на виборах 2010 року він двічі - у 2010 та 2015 роках - намагався стати лідером партії, але обидва рази зазнав невдачі під час внутрішньопартійних виборів. В цей період за ним закріпилася репутація одного з найталановитіших комунікаторів у партії - він вмів просто і зрозуміло спілкуватися, був емоційним і здатним висловлюватися мовою, зрозумілою для людей за межами Лондона.
"Північний володар": період у Манчестері
Обираємо на пост мера Манчестера, зображення: Вікіпедія
Переломним став 2017 рік, коли Бернем залишив Вестмінстер заради посади мера Великого Манчестера (одна з найбільших агломерацій Англії) і став там регіональним лідером. Наступні роки саме у Манчестері сформували його популярний публічний образ.
Прізвисько "Король Півночі" стало для нього символом не випадково. Бернем рішуче та гучно відстоював інтереси промислових регіонів півночі Англії, виступаючи на захист їхніх потреб проти Лондона та центрального уряду. Вершиною його популярності стала пандемія COVID-19, коли він відкрито конфліктував із урядом Бориса Джонсона, вимагаючи належної фінансової підтримки для північних областей, які страждали від жорстких локдаунів. Ця відкрита суперечка зробила його одним із найбільш впізнаваних політиків на регіональному рівні в країні, незважаючи на відсутність формальних важелів впливу на національну політику.
Бернем тричі обирався на посаду мера - у 2017, 2021 та 2024 роках. Саме тут він здійснив свій остаточний крок до прем'єрства. У Манчестері він активно підтримував ініціативи щодо повернення автобусних перевезень під контроль місцевої влади, розробку інтегрованої транспортної системи, подібної до лондонської, реалізацію масштабних соціальних програм для боротьби з бездомністю, а також передачу більшої кількості повноважень регіонам та інші важливі проекти.
Ще одна важлива тема, з якою тісно асоціюється його ім'я, - це боротьба за справедливість для постраждалих у трагедії на стадіоні "Гілсборо" 1989 року, коли в натовпі загинули 96 фанатів "Ліверпуля". Протягом багатьох років Бернем наполегливо домагався перегляду цієї справи та публічно викривав поліцейське покриття і тривале замовчування істини. Саме завдяки його зусиллям розробляється так званий "закон Гілсборо" — законопроект, що зобов'язує посадовців говорити правду під час офіційних розслідувань. Цей акт має стати одним із перших значних законодавчих ініціатив його уряду.
Погляди та спірні питання
Бернем на Прайді в Манчестері у 2025 році, фото: Вікіпедія
Політично Бернем традиційно позиціонує себе лівіше від партійного істеблішменту, як представник так званого "м'якого лівого" крила лейбористів, тобто в нього широкі соціалістичні погляди. Але серед тез Бернема є кілька, які викликають найбільше дискусій:
* Політика щодо наркотиків. Бернем відверто зізнавався, що в молодості вживав канабіс, і під час свого перебування на посаді мера ініціював дослідження з питань декриміналізації та створення регульованого ринку канабісу в Манчестері. Проте конкретних заяв щодо можливих змін у національному законодавстві він поки що не робив, хоча теми потенційних реформ активно обговорюються в британських ЗМІ.
* Імміграційна політика. У своїй парламентській діяльності Бернем постійно виступав проти посилення законодавства, що стосується нелегальної міграції. При цьому він відкрито висловлював занепокоєння щодо ретроактивних змін, які можуть вплинути на осіб, що вже легально перебувають у Великій Британії. Критикою піддавалася також ідея продовження термінів очікування на отримання постійного статусу для тих, хто в'їхав за старими правилами. В цілому, він не обіцяє кардинальних перетворень, але прагне знайти баланс між економічними вимогами та соціальними викликами у цій сфері.
* Децентралізація влади. Основна концепція, яку Бернем планує реалізувати на посту прем'єра, полягає у передачі повноважень від Лондона регіональним очільникам, подібно до його дій у Манчестері. Він оголосив про намір створити так званий "Північний Даунінг-стріт" у Манчестері, що стане символом цього напрямку.
* Поглиблення соціалістичних ідей. Він має намір активніше вкладати кошти в промислові зони, щоб підвищити обсяги виробництва у Великій Британії. Це означає, що в економічній сфері він підтримує синергію державного фінансування промисловості з відповідальною бюджетною політикою. Крім того, він виступає за збільшення обсягу соціального житла та реформування системи соціального забезпечення.
Скандали з Бернемом
Банер виборчої кампанії Енді Бернема: "Обирай Енді — заради нашого майбутнього", зображення: Вікіпедія.
Незважаючи на свою популярність, політична діяльність Енді Бернема не обходилась без ряду невеликих скандалів. У 2013 році його команда визнала, що співробітники вносили зміни до його сторінки у Вікіпедії, пояснюючи це необхідністю виправлення неточностей. Крім того, раніше він зазнавав критики за отримання депутатських виплат на проживання в Лондоні під час парламентського скандалу, пов'язаного з витратами, хоча офіційно порушень норм виявлено не було.
У 2023 році Бернем отримав штраф у розмірі майже 2 тисяч фунтів стерлінгів і шість штрафних балів за перевищення швидкості.
Його зустріч із представниками LGB Alliance та ставлення до гендерних питань спричинили жваві обговорення, зокрема щодо підтримки певних рекомендацій Комісії з рівності та прав людини (EHRC) стосовно регулювання одностатевих просторів.
Проте, ймовірно, найспірнішим питанням у політичній кар'єрі Енді Бернема є розслідування справ, пов'язаних із діяльністю так званих grooming gangs — організованих угруповань, які протягом багатьох років займалися сексуальною експлуатацією неповнолітніх у містах Великого Манчестера, зокрема в Олдемі та Рочдейлі.
Після того, як у 2017 році Бернем був обраний мером, він розпочав незалежну оцінку роботи поліції та місцевої адміністрації. Результати цього дослідження, відомі як Олдемська оглядова доповідь (Oldham Assurance Review), були опубліковані у 2022 році.
У той же час активісти, серед яких Раджа Міа та колишня поліцейська-інформаторка Меггі Олівер, висловили критичні зауваження щодо перевірки, підкресливши, що вона не мала достатньої юридичної сили, не визначила особисту відповідальність чиновників і не змогла надати відповіді на всі запитання жертв. Сам Бернем спростовує звинувачення в замовчуванні, підкреслюючи, що саме він став ініціатором найбільшого на той час незалежного дослідження цієї проблеми в Великій Британії і підтримав проведення загальнонаціонального статутного розслідування. Незважаючи на це, справа залишається одним із ключових аргументів його політичних суперників, включаючи лідера Reform UK Найджела Фараджа.
Попри всі ці епізоди, британські оглядачі й далі описують образ Бернема як "людина з народу", яка не боїться конфліктів з елітою.
Україна: чи відбудуться зміни в курсі?
Бернем та Стармер, 2024 рік, фото: Вікіпедія
Питання, яке хвилює нас найбільше - чи вплине зміна прем'єра на британську підтримку України, здається, має досить однозначну відповідь: ні, суттєвих змін не очікується.
Бернем має глибоку особисту історію стосунків з Україною, яка розпочалася ще до його амбіцій щодо посади прем'єра. У перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, він, виконуючи обов'язки мера Великого Манчестера, надіслав листи мерам українських міст, висловлюючи свою підтримку та підкреслюючи міцні зв'язки регіону з українською спільнотою. Завдяки його зусиллям Манчестер встановив муніципальне партнерство з Києвом і Львовом. Крім того, Бернем, разом із мером Львова Андрієм Садовим і мером Ліверпульського сіті-регіону Стівом Ротерамом, ініціював створення мережі UNBROKEN Cities Network - програми, спрямованої на підтримку української національної ініціативи з реабілітації тих, хто постраждав від війни.
Ставши фактичним лідером, що очікує на своє призначення, Бернем озвучив ці ідеї на загальнонаціональному рівні. У своїй статті для The Times він зазначив, що "підтримка України з боку Великобританії залишиться непохитною", підкресливши свою відданість зобов'язанням перед НАТО, політиці ядерного стримування та стратегічному партнерству зі США. Він також додав, що безпека Великобританії та загальна євроатлантична безпека тісно пов'язані з подіями, що відбуваються в Україні.
Відомі аналітики зазначають, що Бернем, можливо, трохи змінить акцент у бік "практичної" допомоги, зосереджуючи більше уваги на економічному відновленні України та забезпеченні європейської безпеки. Проте основний напрямок — підтримка Києва та стримування Росії — залишиться незмінним.
Експерти й аналітики сходяться на тому, що підтримка України - це той рідкісний випадок консенсусу, який об'єднує весь політичний мейнстрім Британії, а не особиста ініціатива окремого лідера. Тому занепокоєння в Києві може викликати не позиція Бернема як така, а сама внутрішньополітична турбулентність у Лондоні - сьомий прем'єр за десять років навряд чи додає передбачуваності. Водночас аналітики зауважують, що через гостроту внутрішньої кризи - економічної стагнації, дорожчання вартості життя і потреби довести виборцям спроможність нового уряду - перші місяці Бернема на посаді, найімовірніше, будуть зосереджені передусім на внутрішніх справах, а не на зовнішній політиці.
