"Кожна програма на нашому мобільному пристрої може виявитися шпигуном для сторонніх веб-ресурсів." Як захиститися від цифрових шахраїв?
Що таке права людини в цифровому світі?
Ми живемо в епоху цифрових можливостей, зобов'язань та життя. Щодня кожен із нас взаємодіє з електронними пристроями, стикаючись із потребою надавати особисті електронні дані. Фінансові установи збирають інформацію про наші покупки, місця, де ми їх здійснюємо, а також способи оплати. Банки акумулюють цю інформацію з метою оформлення та забезпечення безпеки фінансових операцій. Вони зобов'язані проводити фінансовий моніторинг, щоб розуміти, звідки у вас гроші, як ви їх витрачаєте, на що саме, і чи маєте ви на це законні підстави. Вся ця інформація систематизується та зберігається в цифровому форматі. Усі електронні та цифрові транзакції не лише накопичуються, а й організовуються в єдину базу даних. Кожен день різноманітні електронні платформи збирають дані про своїх користувачів. Ми надаємо свою згоду, часто не ознайомлюючись детально з тим, на що саме погоджуємося щодо використання або зберігання наших електронних даних. Ці фінансові платформи, банки, а також інші компанії, включно з медичними установами та електронною системою "Дія", цифровізують всю інформацію про осіб, зберігають її та використовують відповідно до законодавства України та міжнародних угод, ратифікованих в Україні. Тому вся інформація, яка зберігається у вашому смартфоні, а також ваша згода на її обробку, фіксується, використовується та накопичується. Кожен додаток, який запитує вашу згоду на отримання та зберігання даних, має доступ до вашої особистої інформації. Використовуючи будь-який додаток, ви не лише маєте право, а й зобов'язані ознайомитися з тим, яку інформацію надаєте, хто її зберігатиме, як вона буде використовуватися та згодом утилізуватися. Це важливо усвідомлювати, оскільки, надаючи свою згоду, користувачі іноді не розуміють, що мають право звертатися до компанії або державного органу, відповідального за зберігання їхніх персональних даних, з проханням про їх утилізацію. І ці організації зобов'язані виконати таке прохання.
Відповідно до чинного законодавства України Кримінально-процесуального кодексу та до Закону України про зберігання персональних даних, будь-яка компанія, котра у вас просить згоду на отримання, використання та зберігання ваших персональних даних, зобов'язана відповідати на ваше письмове, електронне звернення в застосунку:
1. яку конкретно інформацію вони зберегли до отримання вашої згоди;
2. хто саме має нести кримінальну відповідальність за використання недобросовісно даної інформації;
3. Який термін зберігання цієї інформації?
4. на ваше прохання надати відповідь щодо знищення цієї інформації та її ненадання в подальшому після отримання вашого офіційного запиту.
Якщо ви офіційно подали запит до будь-якого додатку або державного органу щодо видалення ваших персональних даних, ніхто не має права повідомити вас, що ці дані не будуть видалені. Це є порушенням закону. У випадку, якщо ви отримаєте таку відповідь, у вас є можливість звернутися до адвоката або до безкоштовної юридичної допомоги, щоб ініціювати кримінальну справу проти цієї компанії або відповідальної особи.
Ваше благополуччя у ваших руках.
Чи має держава право зберігати цю інформацію?
Держава має право зберігати інформацію, якщо ви надали згоду на зберігання даної інформації. Але ви маєте право звернутися з офіційною заявою, яку саме інформацію зберігає державний орган, хто використовує та яка фізична особа має відповідальність за використання даної інформації. Наразі дуже негативна ситуація в країні щодо шахрайства. Ми розуміємо, що є витік персональних даних, він виходить із держслужб, банківських установ, котрі торгують цими персональними даними. Шахраї мають офіційну інформацію щодо ваших рахунків, накопичень, мобільних номерів телефонів. І чим більше ваших персональних даних буде зберігатися у фінансово-установчих державних органах, тим більше є можливість для здійснення шахрайських дій. Тому необхідно її мінімізувати, не надавати згоду. Тому що банк або інша державна або недержавна установа не буде зберігати ваші персональні дані, якщо ви звернулися щодо утилізації або не надали згоду. Чим менше буде можливість отримання ваших персональних даних, тим менше можливість для шахраїв скористуватися вашими персональними даними.
Якщо ви користуєтеся банківськими або цифровими послугами, ви повинні мінімізувати отримання банком чи будь-якої іншої фінансової установи ваших персональних даних. Зробити запит та мати чітку інформацію, хто саме користується вашими персональними даними, хто зберігає та несе кримінальну відповідальність за незаконне використання ваших даних. Це необхідно контролювати: більше контролю, більше запиту - менше можливості. Це необхідно мінімізувати. Користуватися більш широкими та важкими паролями, якщо це банківська система, електронна система входу, ті ж самі мобільні застосунки, мобільні гаджети, більше відцифровувати і ускладнювати паролі перед входом в банк-акаунти, не дозволяти використовувати дітям ваші смартфони, телефони, якщо ви користуєтеся будь-якими цифровими послугами. Під застосунками є шахрайська схема, котра налаштовується на ваш смартфон, а у вашому смартфоні є прямий доступ до банківських рахунків. І ці шахраї можуть ними скористуватися. До вашого телефона та робочого акаунта у дитини не має бути доступу. Застосунки можуть нести пароль входу до ваших акаунтів скористуватися цією можливістю. Не тільки отримати ваші персональні дані, але і напряму мати змогу доступу до ваших банківських рахунків. Ця безпека залежить від вас.
В Україні, на відміну від країн Європейського Союзу, вам потрібно давати згоду на все. Багато людей, не звертаючи уваги на умови в додатках чи договорах, просто відповідають "так". Однак це не є правильним підходом. Це – форма маніпуляції. Банки повинні чітко запитувати лише ту інформацію, яка стосується конкретних видів ваших персональних даних.
Є вразливі люди пенсійного віку, котрі можуть на емоційному стані повідомити і номер картки, і номер коду, можуть перерахувати гроші, якщо до них звертаються в телефонному режимі офіційні особи, як вони вважають. Тому дуже відповідально ми зобов'язані ставитися до розголошення своєї інформації, до персональних даних. І в подальшому з увагою ставитися до оточуючих, вразливих людей поважного віку, вони не завжди розуміють, хто з ними розмовляє і можуть надати ту чи іншу інформацію людині, котра в телефонній розмові представляється, як працівник банку.
Єдиний спосіб захистити себе - це надавати якомога менше інформації.
Яка ступінь захищеності державних реєстрів у наш час?
В Україні існує відкритий реєстр боржників. Наша країна є лідером у сфері цифровізації та захисту даних. У нас працюють висококваліфіковані IT-служби та правоохоронні органи, які активно слідкують за ситуацією. Однак, ми живемо в епоху технологічного розвитку, і те, що є на сьогодні, не гарантує безпеку завтра. Вже завтра можуть з’явитися нові способи зламу систем або механізми, які дозволять шахраям отримувати доступ до персональних даних. Тому стверджувати, що дані користувачів у державних застосунках абсолютно захищені, було б не зовсім коректно. Будь-яке запевнення в стовідсотковій безпеці — це міф, адже технології постійно еволюціонують. Наша найкраща стратегія — обмежити кількість наданої інформації та використовувати всі можливі засоби захисту. Не слід користуватися незнайомими додатками, відповідати на дзвінки, якщо ви не впевнені, що це ваш банк. Навіть якщо це справжній банк, він ніколи не питатиме у вас номер картки, рахунку чи код безпеки по телефону. Співробітник банку запросить вас на особисту зустріч у відділенні для подальшого обговорення. Важливо використовувати складні паролі, комбінації букв і цифр, не надавати доступ до вашого мобільного телефону та акаунтів. Також слід обмежити дітям можливість завантажувати сторонні програми або ігри, оскільки в них може бути інформація, яку можуть використати зловмисники. Якщо у вас є будь-які сумніви, завжди телефонуйте до банку або звертайтеся на гарячу лінію. У разі виникнення критичної ситуації, коли шахраї заволоділи вашими коштами, негайно телефонуйте до служби підтримки. Безпека банку може заблокувати кошти протягом п’яти хвилин, що ускладнить їх використання зловмисниками. Якщо ви встигнете повідомити про проблему вчасно, ваше питання буде розглянуте, і кошти можуть бути повернуті протягом трьох-п’яти днів. Але якщо ви звернетеся до банку через день або більше, шанси на оперативну реакцію значно зменшаться.
Ольга Драчевська. Фото з відкритих джерел
"Кожен застосунок у нашому телефоні - це як шпигун іншого сайту"
Соціальні мережі, Telegram, WhatsApp та різноманітні інші месенджери.
В Україні чітко врегульовано питання захисту особистих даних. У нас чітко врегульована позиція стосовно несення кримінальної відповідальності щодо використання, зберігання незаконним шляхом отримання даних. Ви користуєтеся засобами зв'язку: месенджерами, електронною поштою, листуванням, будь-якими засобами, які вам зручні. Особисті, сімейні, робочі чати. І держава вам гарантує безпеку у вашому особистому та професійному житті в спілкуванні. Але гарантія безпеки та застосування безпеки - це різні речі. І на практиці ми стикаємося з тим, що дані месенджери зламуються, отримується та скачується інформація, вона в подальшому використовується.
Проте виникає два важливих питання. По-перше, чи була ця інформація отримана незаконним шляхом? І по-друге, де саме вона була використана? Якщо ваші персональні дані, фотографії, листування чи інші особисті матеріали потрапили до чужих рук і використовуються без вашого дозволу, важливо зафіксувати, де саме це сталося. Наприклад, якщо ваші зображення оприлюднили в медіа або на якихось сайтах, вам слід зробити скріншоти та задокументувати ці факти, аби в подальшому мати можливість звернутися до суду щодо незаконного використання ваших даних. Це надзвичайно важливо, щоб ви могли вказати, де саме ваші дані були використані. Ведення таких записів є необхідністю. На практиці це може бути досить складно, оскільки, навіть якщо ви зафіксували факт порушення, вам, можливо, доведеться звернутися до спеціаліста. Експерт повинен надати вам висновок, і це може обійтися у значну суму – від 5 до 50 тисяч гривень чи більше. Після цього потрібно буде знайти адвоката, який підготує позовну заяву. Вам доведеться пройти через судову процедуру, що також вимагає чимало часу та ресурсів, а результат залежатиме від професіоналізму вашого представника. Тож стверджувати, що ми знаходимося в безпеці – було б не зовсім правильно. Наші телефони є не лише засобами зв’язку, але й потенційними джерелами небезпеки. Навіть просте скачування додатку, наприклад, ліхтарика, може вимагати доступу до вашої геолокації або фотографій, що є абсолютно неприпустимим. Ви повинні чітко відмовити в таких запитах, адже цей додаток не має жодного права на доступ до ваших особистих даних. Проте багато з нас не читають умови використання та погоджуються на все, що призводить до серйозних проблем. Тож важливо усвідомлювати, що кожен додаток на вашому телефоні може слугувати шпигуном для певних сайтів чи сервісів, що можуть бути використані проти вас. Тому моя особиста порада – зменшити кількість встановлених додатків, не зберігати в телефоні чутливу інформацію та фотографії, особливо ті, що стосуються паспортів, прав власності, медичних карток або інших документів, які ви не хочете, щоб стали відомими. Уникати скачування підозрілих застосунків, які запитують інформацію, що не відповідає їхній функціональності. Будьте уважні до своїх даних, аби не витрачати потім кошти на експертні висновки або юридичні послуги, які можуть зайняти багато часу та сил. Уникайте допомоги від сумнівних "фахівців", які пропонують допомогу у скачуванні програм. Відповідально ставтеся до своєї безпеки та інформації, аби уникнути неприємностей у майбутньому.
Суди дуже змінили свою позицію щодо цифрових доказів
Як суттєво змінилася судова практика щодо використання фотографій, даних з соціальних мереж та підтверджень у месенджерах як доказів?
Суди дуже змінили свою позицію щодо цифрових доказів. І наразі суди не лише долучають, вивчають, а й ухвалюють, якщо у вас відкрита кримінальна справа і слідчі органи проводять негласні слідчі дії, вони мають право доступу до ваших телефонів, гаджетів, мають можливість відцифровувати ваші всі повідомлення, навіть якщо вони були видалені, надавати ці докази в судовому порядку. І суди приймають дані докази та враховують їх при виписанні вже правової позиції та вирішенні справи по суті. Тому всі ваші листування, переписки, навіть якщо вони були видалені, можуть бути відновлені та використані проти вас.
Якщо людина живе публічним життям, інформацію про неї можна отримати через фотоматеріали та відео з соціальних мереж у судовому порядку. Суд, розглядаючи клопотання про включення таких доказів, самостійно вирішить, чи варто їх приймати. Він оцінюватиме представлені докази та формуватиме свою правову позицію при ухваленні рішення. Якщо особа активно веде соціальне життя та має відкриту сторінку, її претензії щодо незаконності використання фотографій будуть безпідставними. Публічні особи, які діляться інформацією про своє життя, повинні усвідомлювати, що це може бути використано проти них. Наприклад, якщо ви стверджуєте, що у вас немає коштів, а насправді ведете розкішний спосіб життя та не сплачуєте аліменти на дитину, суд може підтримати цю позицію. В Україні ми маємо безліч справ, де подаються докази у вигляді відео та фотографій, і ми, згідно з Законом України про адвокатуру, маємо право їх використовувати. Варто зазначити, що будь-які матеріали, отримані незаконним шляхом, не можуть бути прийняті до уваги судом. Ваші публікації в соцмережах, будь-яка переписка чи навіть усні погрози можуть стати доказами ваших дій. Тому не можна стверджувати, що ви не винні, якщо є факти, які доводять зворотне. Сказати, що ви діяли в стані афекту, більше не буде підставою для виправдання. Якщо ви є дієздатною особою, не маючи обмежень з боку суду, ви несете відповідальність за свої слова та вчинки. Погрози, здійснені вами, можуть призвести до правових наслідків, навіть якщо ви близька людина для жертви. Цифрові записи є вагомими доказами як у кримінальних справах, так і в цивільних процесах.
Щодо відкритості та рівноваги відповідальності.
В Україні ми лише набираємо оберти. В подальшому це все буде застосовуватися і практика буде у нас вимальовуватися. Сказати, що треба розраховувати на правоохоронні органи та систему безпеки банку чи на будь-які інші державні механізми стосовно захисту персональних даних - можливо. Але кожен повинен відповідально ставитися при наданні та використанні своїх персональних даних. Наразі це найголовніше. В подальшому ми чітко імплементуємо наше законодавство під європейське законодавство, нормалізуємо його. Але на це необхідний час. Вже за рік, два ми можемо отримувати інформацію, спостерігати, як наша судова система щодо застосування відповідальності про використання персональних даних буде адаптована. Я не можу сказати, що вона буде змінена, тому що наразі дуже багато прописано законів, підзаконних актів, вже є нормативна база, але вона на стадії ще адаптації, вона буде адаптована, підлаштована і ми будемо мати досить серйозні аргументи та механізм захисту при порушенні наших персональних даних.
