Куди ж діваються мільярди? Олена Дума поділилася інформацією про те, як НАБУ та САП практично безкоштовно передали курорт "Боржава" соратникам екс-президента Януковича.
Однак у сучасній Україні питання тиші є абсолютно недосяжним. Натомість, замість того, щоб збирати незаперечні докази в офісах, НАБУ та САП регулярно організовують пресконференції, на яких з’являються ледь не кожні п’ять хвилин, перетворюючись на закриту акціонерну компанію.
Сергій Власенко у процесі ефіру відкрито висловив критику на адресу чинної моделі функціонування цих установ.
Вони нагадують Боліка і Льоліка з відомого польського мультфільму — завжди разом, тримаючись за руки. Спеціалізована антикорупційна прокуратура була заснована для контролю за законністю розслідувань, які проводять детективи НАБУ. Але якщо ти виконуєш функцію нагляду, то не можеш постійно бути поруч, обідати, вечеряти та відвідувати брифінги разом. Цей "Набусап" схожий на двоглаву курку з російської казки.
Народний депутат наголосив, що в гучних процесах, які роздмухують у пресі, зазвичай "98% політики, піару та журналістських матеріалів, і лише 2-3% -- це реальна юриспруденція". Дійшло до абсурду: у резонансній справі проти Офісу Президента ключовим доказом НАБУ виставляє той факт, що посадовець консультувався з ворожкою чи екстрасенсом. "Яке це взагалі має відношення до кримінального кодексу?" -- дивується Власенко.
Культура скасування та самостійні журналісти: як функціонують "викриття" з НАБУ.
Автор програми Олена Дума висвітлила ще одну надзвичайно важливу проблему — порушення закону, пов’язаного із розголошенням таємниці слідства. Нині інформаційний простір переповнений протоколами обшуків та конфіденційними аудіозаписами, які блогери та "розслідувачі" на кшталт Михайла Ткача поширюють без необхідних письмових дозволів від прокурорів.
Олена Дума розповіла про свій особистий досвід взаємодії з цією упередженою системою:
У нас існує культура скасування. Це означає, що людина, яка викликає страх або вважається впливовою, стає незручною. Я особисто зіткнулася з подібною ситуацією. Яскравий приклад – яхта Віктора Медведчука. Ткач дуже хотів отримати доступ до інформації. Я запросила його на зустріч, виділила три години, показала всі докази та документи... Він відповів: "Вийде розслідування, і все буде добре". Я чекала півроку. І, нарешті, після цього терміну з'явилося розслідування, яке виявилося абсолютно спотвореним!
Як зазначив Сергій Власенко, такі журналісти ніколи не чіпатимуть реальних проблем правоохоронців (наприклад, скандали навколо директора НАБУ Семена Кривоноса), "бо тоді Ткачу просто припинять зливи інформації з НАБУ і він перестане бути розслідувачем". Політик додав, що так звані "антикорупційні активісти" насправді є звичайними лобістами, які отримують мільярдні західні гранти і кровно не зацікавлені у подоланні корупції, адже тоді їм просто не буде на що просити кошти.
У цьому контексті справжня корупція залишається поза увагою. Власенко поділився історією про те, як отримав офіційний звіт американських аудитів, що стосується розкрадання міжнародно-технічної допомоги (МТД) для України на величезні суми, і подав заяву до НАБУ. Який був результат? Антикорупційні борці просто проігнорували відкриття кримінального провадження.
Сталінське правосуддя і секретні домовленості: куди ж ідуть кошти?
У програмі Олени Думи було представлено вражаючі статистичні показники діяльності Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який, за словами експерта, виконуючи свою роль, став "дзеркалом" Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Протягом минулого року ВАКС виніс 109 рішень, з яких 106 — обвинувальні, а лише 3 — виправдувальні. Крім того, 72 з цих рішень були ухвалені на основі повністю засекречених угод зі слідством.
"Три виправдовувальних із 109 -- це означає, що це сталінський суд. Це суд прокурорський, обвинувальний, який не шукає доказів невинуватості. Це чиста сталінська модель правосуддя 37-го року", -- підкреслив Сергій Власенко.
Олена Дума навела цинічний приклад із практики, коли під час її роботи в АРМА прокурори САП телефоном вимагали від неї штучно занизити ціну на конкурсі з продажу арештованих земель гірськолижного курорту "Боржава" (вартістю 1,8 млрд грн), погрожуючи кримінальними справами, аби лише виконати умови якоїсь своєї "таємної угоди". Вона конкурс скасувала, але після її відставки НАБУ і САП таки провели цю угоду -- курорт віддали за безцінь (всього за 89 млн грн) людям з оточення Льовочкіна та Каськіва.
Окреме питання — куди зникають вилучені мільйони? Гроші місяцями і роками просто зберігаються у сейфах САП або на депозитах в комерційних банках, замість того щоб приносити користь Збройним силам України, інвестуючи в військові облігації.
Вибори в умовах конфлікту та прагнення Юлії Тимошенко: немає жодних рейтингів.
У програмі також обговорили перспективи політичного розвитку України. Сергій Власенко спростував поширені уявлення про можливість проведення термінових виборів на фоні якогось умовного "перемир'я". Він зазначив, що організувати голосування під час війни є технічно неможливим. Лише для відновлення реєстру виборців Центральній виборчій комісії знадобиться не менше півроку, не говорячи вже про необхідність повернення мільйонів українців, які виїхали за кордон.
Щодо актуальних соціологічних досліджень, нардеп висловився однозначно:
Сьогодні рейтингів немає, оскільки відсутнє електоральне середовище. Зважаючи на те, що 5-7 мільйонів громадян перебувають за межами країни, а ще 10 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами, жодна організація не може провести належний аналіз. Пропоную спочатку закінчити цю війну, а потім уже обговорювати питання рейтингів.
У той же час Олена Дума звернулася з прямим запитанням: чи має намір лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко знову виступати в боротьбі за президентську посаду та брати участь у виборах?
"Чи буде Юлія Володимирівна боротися? Буде! Буде! Вона політик з величезним досвідом", -- з усмішкою підтвердив Власенко.
Він наголосив, що політика -- це окрема складна професія, яка вимагає глибоких знань державного управління, і спроби суспільства вкотре шукати "нові обличчя" (співаків, акторів чи блогерів) без досвіду -- це просто черговий розбіг для удару головою об бетонну стіну, що призводить до повної руйнації професіоналізму в державі.
