Юридичний портал

Медіа-спільнота висловлює занепокоєння щодо проявів систематичного тиску на засоби масової інформації, які займаються розслідуванням діяльності державних і правоохоронних органів.

Напередодні, Печерський районний суд Києва видав заборону для Центру протидії корупції, "Слідства.Інфо" та журналістки Аліні Стрижак на публікацію розслідування, яке стосується майна брата директора Державного бюро розслідувань. У той же час, 7 липня, співробітники ДБР провели обшуки у Олексія Бабенка, одного з власників медіа-платформи "Бабель".

Український Медіарух, медійні та громадські організації висловили стурбованість через ознаки системного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних структур. Про це йдеться в заяві Медіаруху, приводом для якої стали нещодавні випадки тиску на видання "Бабель", "Слідство.Інфо", Центр протидії корупці, а також журналістку Аліну Стрижак.

7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки у Олексія Бабенка, співвласника онлайн-видання "Бабель", а також у його сім'ї та в офісі компанії "Вирій", що належить йому. Редакція висловлює припущення, що ці дії можуть бути пов'язані з розслідуванням щодо випадків смерті та тортур у штурмовому полку "Скеля". Журналісти також зазначають, що перед обшуками відбулася широка кампанія дискредитації, спрямована проти "Бабеля" та Олексія Бабенка.

Раніше військовослужбовець полку "Скеля" Микола "Киянин" Хархан записав відео, в якому назвав авторку розслідування Катерину Лихогляд "журнашлюшкою", звинуватив у виконанні замовлення і погрожував, що "грошики доведеться виригувати".

6 липня Печерський районний суд у Києві, під головуванням судді Сергія Вовка, ухвалив рішення заборонити Центру протидії корупції, "Слідству.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак публікувати матеріали розслідування, що стосуються майна, угод і інвестицій харківського підприємця Олександра Сухачова, який є рідним братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

Первісну заборону було встановлено ще до того, як був поданий сам позов, на основі заяви компанії ТОВ "Парковий-2", яка має зв'язки з бізнесменом, і яка була подана у відповідь на запит журналістів щодо коментаря.

На думку Медіаруху, в даному випадку спостерігаються ознаки стратегічного позову проти участі громадськості (SLAPP). Саму процедуру попередньої заборони в заяві охарактеризували як непропорційну та викликану сумнівами з точки зору статті 34 Конституції і статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

"Ми спостерігаємо в раптових та неоприлюднених діях проти співвласника "Бабеля", а також у судовій забороні на розслідування, що стосується оточення керівника ДБР, потенційні прояви тиску на медіа з метою зупинки важливих для суспільства розслідувань. Це стосується, зокрема, порушень законодавства та прав людини в Збройних силах, а також можливих корупційних загроз у правоохоронних органах", -- йдеться у заяві Медіаруху.

Державне бюро розслідувань закликало до прозорого діалогу стосовно причин обшуків, проведених в офісі Олексія Бабенка та компанії-виробника дронів "Вирій". Медіа-спільнота висловила занепокоєння щодо можливих спроб тиску з боку державних органів, правоохоронців та окремих представників сил оборони на редакцію видання, зокрема через вплив на його власника.

Також у заяві висловлено заклик до командування Сил оборони визначитися з позицією щодо загроз, які надійшли від представника полку "Скеля" на адресу журналістів, та забезпечити, щоб медіа, що займаються розслідуванням можливих правопорушень у військовій сфері, не піддавалися жодному тиску чи насильству. Водночас правоохоронні органи повинні провести розслідування погроз фізичним та сексуальним насильством, спрямованих на журналісток "Бабеля", і надати цим інцидентам відповідну правову оцінку.

Медіаспільнота також закликала апеляційну інстанцію скасувати ухвалу Печерського суду про попередню судову заборону публікації, а суди -- не нормалізувати таку практику.

"В Україні було оголошено про зобов'язання запровадити анти-SLAPP-законодавство відповідно до стандартів Європейського Союзу до 2027 року. У заяві зазначається, що рішення, які перешкоджають діяльності журналістів ще до виходу їх матеріалів, суперечать євроінтеграційним зобов'язанням країни."

Читайте також