"Слова мають вагу": 10 захоплюючих фактів про Василя Стуса, чий образ увічнений на банкноті в 2000 гривень.

В Україні 4 вересня ввели в обіг нову купюру номіналом 2000 гривень. На ній зображено українського поета-шістдесятника, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху Василя Стуса.

OBOZ.UA пропонує дізнатися більше про Стуса з відео української журналістки Лесі Пташки (Подинської), яке вона виклала в TikTok. Фахівчиня розповіла цікаві факти, про які знають не всі.

Василь Стус був представником українського націоналізму, родом з Донбасу.

"Це своєрідний Донецький Бандера. Бунтівник, який усе своє життя протистояв злочинній системі совка", - розповідає Пташка.

У вже русифікованому Донбасі поет спілкувався виключно українською мовою. Коли йому ставили питання: "Чому ти не можеш говорити на звичному для нас мовленні?" - він просто відповідав ударом у лице.

Стус долучився до одного з перших протестів проти радянського режиму, що призвело до його виключення з аспірантури.

На прем'єрі кінострічки "Тіні забутих предків" Стус відкрито висловив своє незадоволення щодо арештів українських інтелектуалів. Через це його викликали до керівника інституту, і розмова завершилася емоційними сварками. Вийшовши з кабінету, активіст з гордістю заявив: "Я висловив йому все, що думав".

Стус 13 років провів у радянських тюрмах, таборах та засланнях. В ув'язнені він відмовився носити тюремну форму і ганебний номер 200, який йому присвоїли замість імені. Не виходив на перевірки, постійно писав скарги, називав наглядачів садистами і не приховував своєї до них ненависті.

Вірші Стуса виривалися навіть із в'язниці: табірна адміністрація постійно конфісковувала і знищувала рукописи поета.

"Лише у 1976-му знищили близько 600 його поезій, а останню збірку "Птах душі" так і не знайшли, аби зберегти хоч щось, Стус вписував свої вірші у листи дружині. Аби наглядачі не помітили, він писав рядки не у стовпчик, а суцільним текстом", - додає Пташка.

На її думку, кілька віршів запам'ятовували його товариші по ув'язненню, і вони фактично "виносили" їх із тюремних стін у своїх серцях. Стус, будучи членом української Гельсінської групи, активно виступав на захист політичних в'язнів. Він сміливо складав заяви та висвітлював факти порушення прав людини.

Я сам брав участь у судових слуханнях. "Стус демонстрував неймовірну мужність, навіть коли все навколо здавалося безумством. Він не лише стверджував свою невинуватість, а й вимагав, щоб судді були відведені, та наставав на проведенні відкритого процесу", - розповідає журналістка.

Поет закликав до розслідування тортур, що мали місце в слідчих ізоляторах, а також до вивчення злочинів КДБ проти українців і української культури. Він також наполягав на наданні перекладача, якщо свідки використовуватимуть російську мову. У той період така позиція фактично прирікала його на небезпеку.

Двічі він відмовлявся прийняти радянське громадянство. Він чітко висловлював свою позицію: "Бути громадянином СРСР означає бути підлеглим. Я не готовий виконувати таку роль".

Стус досконало володів німецькою мовою і мав добрі знання англійської. Він самостійно опанував латину та французьку, а також займався перекладом з іспанської та італійської мов.

Поета жорстоко переслідували в таборах до його 47 років, і він був похований у безіменній могилі. Протягом життя та після смерті "совкова" система намагалася знищити його ім'я. У 1989 році тіло Стуса було повернуто до Києва та перепоховано з усіма почестями. Свідки події зазначали, що на вулиці вийшло більше 30 тисяч людей.

Раніше OBOZ.UA пояснював, що таке "кшталтування" і в яких випадках його використовують.