На кліматичній конференції в Анталії порушили питання про знищення Росією культурних пам'яток та екологічної ситуації в Криму.
В Українському павільйоні на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії відбулася панельна дискусія "Культура в окупації", під час якої на прикладі Криму обговорили екологічні руйнування РФ, пошкодження пам'яток і переслідування кримських татар.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Внаслідок російської окупації Україна втратила контроль над природоохоронними водними територіями в Криму та в басейні Азовського моря, загальна площа яких перевищує 272 гектари. Українські науковці не можуть здійснювати дослідження в кримських водах, що ускладнює повну оцінку завданих збитків", - зазначила народна депутатка України Таміла Ташева.
Парламентарка привела приклади екологічних катастроф, викликаних Росією в Криму. Вона зокрема зазначила, що російські військові загородження, розташовані на маршрутах міграції дельфінів, становлять серйозну загрозу для цих морських ссавців. Крім того, вона згадала про критичне пересихання однієї з найбільших річок Криму - Біюк-Карасу, яке сталося після зупинки скидання води з водосховища, а також про інші екологічні проблеми.
Ташева також звернула увагу на небезпеку, що нависла над історичними та культурними об'єктами в Криму через дії російських окупантів, зокрема через "реставраційні роботи" в Ханському палаці та заходи, що здійснюються в стародавньому місті Херсонес.
Цього року ЮНЕСКО включило древнє місто Херсонес до списку всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою. Для моніторингу змін на цьому об'єкті організація застосувала супутникові знімки. "Наші партнери могли б допомогти нам відстежувати руйнування, які відбуваються на узбережжі Криму та в природних заповідниках, використовуючи аналогічні інструменти", - зазначила Ташева.
Недім Усеїнов, член виконавчого комітету Світового конгресу кримських татар від Польщі, підкреслив, що Росія експлуатує контроль над інтернет-простором в окупованому Криму для репресій проти кримських татар. Ці інциденти були зафіксовані в його звіті "Чужі у власному домі", який був опублікований PEN America на початку листопада.
"Найбільш вражаючий висновок цієї доповіді полягає в тому, що сьогодні в окупованому Криму кримського татарина можуть безпідставно звинуватити в тероризмі через допис, який він опублікував в інтернеті багато років тому, навіть до 2014 року", - сказав Недім Усеїнов.
На його думку, до середини 2017 року мережі, що підпорядковуються Росії, повністю витіснили українські на півострові. Усеїнов також підкреслив, що заблоковано кримськотатарські медіа та освітні ресурси, що ускладнює сім'ям в окупованому Криму навчання дітей їх рідної мови.
Заступник Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим, Сулейман Мамутов, підкреслив важливість Криму для корінних народів України та зазначив, яку роль Росія відвела цьому регіону в контексті війни проти України.
"Для корінних народів України Крим є серцем нашого світу. Це - наш дім. Натомість для Кремля Крим слугував військовою базою, плацдармом. У 2022 році ми стали свідками, як цей плацдарм був використаний для спроби знищити Україну на карті," - зазначив Мамутов.
Відповідно до його слів, окупаційні органи влади організовують кримськотатарські концерти та книжкові ярмарки за межами країни, щоб скласти враження про турботу Росії щодо прав національних меншин. Проте на самому півострові продовжуються незаконні обшуки та переслідування активістів, журналістів і віруючих.
Юлія Білецька, викладачка Анкарського та Карабюкського університетів, запропонувала зафіксувати свідчення турецьких істориків та реставраторів про вигляд кримських пам'яток до російської окупації та їхнє значення. Вона також нагадала, що у 2009 році Турецьке агентство зі співробітництва та координації (TİKA) спільно з українськими партнерами провело реставрацію Зинджирли-медресе, розташованого поблизу Бахчисарая. На противагу цьому, під час так званої "реставрації", що її здійснює Росія в Ханському палаці, були знищені оригінальні розписи.
"Ці знання є доказом. Вони показують, що Росія руйнує сьогодні. І вони знадобляться завтра, коли Крим повернеться до України і його пам'ятки можна буде по-справжньому відреставрувати", - сказала Білецька.
Вона також висловила ідею перекладати доповіді про ситуацію кримських татар під час окупації турецькою мовою, зокрема роботи, такі як дослідження PEN America, в якому співавтором є Недім Усеїнов. Це дозволило б турецьким студентам, журналістам та науковцям ознайомитися з цими матеріалами рідною мовою.
Інша ініціатива Білецької полягає у впровадженні сучасної історії Криму в навчальні плани університетів. Вона зазначила, що на факультеті української мови та літератури Анкарського університету студенти вже ознайомлюються з подіями, що відбулися в Криму після 2014 року, досліджують творчість кримськотатарських авторів та під час уроків з культури обговорюють значення статусу корінного народу України.
Модератором обговорення виступила Марія Томак, яка є головою правління Медійної ініціативи за права людини.
Як повідомляв Укрінформ, 31-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31) проходить у турецькій Анталії з 9 по 20 листопада 2026 року за участю представників 197 країн.