Несенюк саркастично прокоментував заяви Палкіна щодо обмеження на легіонерів, пригадавши про втечу бразильських гравців на початку війни - Футбол24.
Микола Несенюк заявив, що Шахтар, прикриваючись інтересами українського футболу, намагається вирішити свої шкурні завдання.
У чемпіона України виникли труднощі! У складі "Шахтаря" в матчах української першості не можуть грати всі півтора десятка бразильців, які були придбані за значні кошти. Причиною цього є регламент, що вимагає наявності щонайменше чотирьох українців на полі під час гри. Щоб частково вирішити цю проблему, "Шахтар" разом з трьома іншими клубами запропонував "революційну" ініціативу. Суть її полягає в тому, що футболісти з громадянством країн ЄС не будуть вважатися іноземцями, а вимога щодо наявності українців на полі зменшиться до трьох.
Більшість футбольних клубів України, а саме 12 з 16, не змогли усвідомити ці зміни і наполягають на збереженні існуючого стану справ. Підвищення квоти на легіонерів, яке насправді слід називати квотою на українських футболістів, ставить під загрозу багаторічні зусилля клубів, що працюють над вихованням молодих талантів, здатних згодом поповнити ряд національної збірної.
У відповідь на критику один з керівників футбольного клубу "Шахтар" Сергій Палкін опублікував розгорнуту заяву на офіційному сайті, в якій торкнувся тем прав людини, європейського вибору та інших аспектів, характерних для політичних дискусій. Його слова важко читати без емоцій: він стверджує, що нас намагаються повернути в часи СРСР, вимагаючи, щоб українські гравці могли виступати лише за українські команди. Можливо, він згадує про зовсім інший СРСР, адже в реальності в ті часи в наших командах не було жодних іноземців. Тим не менш, збірна СРСР успішно конкурувала на міжнародній арені, а київське та тбіліське "Динамо" вигравали Кубок кубків без жодного бразильського футболіста в складі!
За словами Палкіна, нинішні обмеження на кількість бразильських та інших іноземних гравців у українських командах перешкоджають нашій збірній досягати успіхів. І це лише один з багатьох, м'яко кажучи, несподіваних висновків, що виникають у роздумах пана Палкіна. Найбільш запитання викликає те, чому присутність чотирьох українських футболістів на полі може заважати нашій країні відповідати міжнародним стандартам, тоді як троє - ні? Чи справді саме цей зайвий вихованець академії "Шахтаря" стає причиною невдач у виграші Ліги чемпіонів або Кубка світу для збірної України?
У перших чемпіонатах незалежної України жодних лімітів не було. Це призвело до того, що за наші команди грав хто завгодно. Лише завдяки тим футбольним керівникам, які мислили стратегічно, розуміючи, що засилля іноземців веде наш футбол у тупик, було ухвалено рішення обмежити кількість іноземців на полі в матчах чемпіонату України дев'ятьма й потім щороку зменшувати це число, аби дати дорогу молодим українським футболістам.
Отже, з часом обмеження на кількість іноземців спочатку зменшило квоту до восьми, потім до семи, а далі цей процес раптово призупинився. Цікаво, що це збіглося з початком активного пошуку посилення для "Шахтаря" за межами України. Цей етап тривав майже 25 років. Впродовж усіх цих років ліміт на іноземців в українському чемпіонаті не заважав виявленню талантів у бразильських лісах, африканських степах та на альпійських схилах Далмації. Не було чутно про порушення прав людини, невідповідність європейським стандартам, повернення до радянських часів та інші "аргументи" пана Палкіна.
Що ж сталося цього року? Що стало причиною для неспокою у одного з керівників Шахтаря? На мою думку, все почалося після того, як не вдалося реалізувати план перевести кількох бразильських гравців клубу в "українці", про що активно обговорювали у футбольних колах з самого початку року. Здається, щось пішло не так — чи то бразильці не отримали громадянство вчасно, чи самі вирішили відмовитися від цієї ідеї. Але гроші вже були витрачені! Чималі мільйони за маловідомих бразильців, чию надзвичайну для України зарплатню нещодавно озвучив турецький тренер Шахтаря, який не зовсім орієнтується у наших реаліях.
Сумно спостерігати за тим, як окремі футбольні президенти, на словах роблячи все можливе для розвитку власних академій, насправді вільно чи невільно намагаються поставити на тих академіях жирний хрест. Вони думають, що купити гравців, які дадуть переможний результат, за кордоном буде дешевше? І вони потім знайдуть таких самих, як вони, аби цей скарб продати?
Здавалося, що ситуація зрозуміла: Українська футбольна прем'єр-ліга повинна враховувати позицію дванадцяти команд, а не піддаватися примхам лише чотирьох. У нас же демократія, чи ні? У відповідь на це Сергій Палкін висловлює загрозу: якщо Українська прем'єр-ліга ухвалить рішення, що відображає думку більшості клубів, Шахтар залишає за собою право оскаржити такі рішення в суді.
Що можна сказати про цю ситуацію? Швидше за все, знайти той самий "судовий порядок" не вдасться. Варто згадати сезон 2022/23, коли більшість легіонерів Шахтаря покинули Україну через страх перед війною. Натомість українські футболісти, які залишилися, змогли виграти чемпіонат. Найкращі з них стали лідерами національної збірної і продовжують залишатися ними. Вони наочно показали, що довіра до наших гравців є запорукою успіху, а не пошуки щастя в Бразилії. Сподіваюся, що ця очевидна істина стане зрозумілою і для Сергія Палкіна", - наводить слова Несенюка офіційний сайт Динамо.
