Права ЛГБТІК+, можливість звернення до суду та гарантії захисту від дискримінації: Володимир Зеленський затвердив нову стратегію у сфері прав людини - sud.ua

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №1038/2026 "Питання Національної стратегії у сфері прав людини". Документ затверджує нову Національну стратегію та скасовує попередню, яку схвалили у 2021 році.

Стратегія окреслює шляхи забезпечення та охорони прав і свобод людини в умовах воєнного стану, викликаного агресією Росії, а також враховує потреби відновлення та прагнення України стати частиною Європейського Союзу.

Її норми охоплюють всю територію України і застосовуються до кожної особи, яка підпадає під юрисдикцію держави, незалежно від її громадянства чи інших характеристик.

Які завдання ставить перед собою стратегія?

Документ містить три ключові стратегічні цілі:

* захист і реалізацію прав та свобод відповідно до міжнародних, зокрема європейських, стандартів;

* Охорона уразливих категорій населення від дискримінаційних дій та відновлення прав осіб, які постраждали через агресію з боку Росії.

* покращення знань про право та розвиток правової свідомості громадян.

Основними напрямками державної політики є право на життя та визнання людської гідності, протидія катуванням, забезпечення свободи слова та мирних зібрань, доступ до правосуддя, охорона здоров'я, освіта, працевлаштування, житлові умови, соціальний захист і створення безпечного навколишнього середовища.

Окремі положення присвячені правам дітей, людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій, людей, позбавлених свободи внаслідок російської агресії, корінних народів і національних меншин.

Крім того, стратегія включає в себе забезпечення прав ЛГБТІК+, боротьбу з дискримінацією, а також протидію домашньому і сексуальному насильству.

Як планують гарантувати доступ до юстиції

Операційна мета 13-ї стратегії полягає в гарантуванні права на доступ до правосуддя. Це включає в себе можливість вільно звертатися до судових інстанцій та використовувати альтернативні механізми для захисту своїх прав.

У документі враховано проблеми, які виникли через війну: припинення роботи частини судів, зміну територіальної підсудності справ, переміщення людей і труднощі з доступом до інформації.

Серед ключових аспектів виділено:

* удосконалення онлайн-судочинства та організація засідань у форматі відеоконференцій;

* удосконалення автоматизованого розподілу справ між судами;

* забезпечення реалізації судових рішень, зокрема тих, де боржником виступає держава;

* можливість отримання безкоштовної юридичної підтримки, зокрема для осіб з уразливих категорій населення;

впровадження дитячоорієнтованого підходу в судових процесах;

* удосконалення нових методів для розв'язання конфліктів.

Які заходи вживаються для забезпечення прав ЛГБТІК+ спільноти?

Операційна мета 14-ї стратегії спрямована на боротьбу з дискримінацією, ворожою риторикою та злочинами, які скоюються на основі нетерпимості, а також на забезпечення прав людей з ЛГБТІК+ спільноти.

Документ акцентує увагу на протидії різноманітним формам дискримінації, ворожої риторики та злочинів на основі ненависті. Особливу увагу приділено захисту прав представників ЛГБТІК+, національних меншин та осіб з інвалідністю.

Щоб реалізувати цю ціль, було окреслено такі напрямки:

* удосконалення законодавства відповідно до європейських стандартів;

Розробка механізму для збору та оцінки інформації про випадки дискримінації.

* підвищення ефективності розслідування злочинів, пов'язаних з ненавистю;

* підвищення обізнаності населення та довіри до механізмів захисту прав;

* гарантування потерпілим, зокрема представникам ЛГБТІК+, можливості отримання безкоштовної юридичної підтримки;

* зміцнення інституційних можливостей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в якості органу, що займається питаннями рівності.

Як стратегія взаємодіє з процесом приєднання до Європейського Союзу

У цьому документі підкреслюється, що впровадження стратегії повинно підтримувати виконання зобов'язань України в рамках переговорного процесу щодо її приєднання до Європейського Союзу.

Зокрема, йдеться про дорожню карту з питань верховенства права, яка належить до переговорного кластера 1 "Основи процесу вступу до ЄС". Цей кластер охоплює базові вимоги до держав-кандидатів, зокрема у сфері верховенства права та захисту основоположних прав.

Ще одним завданням визначено зменшення кількості невиконаних рішень Європейського суду з прав людини.

У стратегії також враховано проміжні ключові показники, визначені у Спільній позиції Європейського Союзу від 12 червня 2026 року.

Які завдання було покладено на Кабінет Міністрів?

Протягом наступних шести місяців Кабінет Міністрів України зобов'язаний створити та затвердити план дій для впровадження Національної стратегії на 2027-2029 роки.

Перед складанням документа уряд зобов'язаний залучити зацікавлені державні установи, інші органи влади, структури місцевого самоврядування, представників громадських організацій та провідних експертів у галузі прав людини.

Надалі операційні плани мають затверджувати кожні три роки. Щороку до 1 квітня року, що настає за звітним, уряд повинен інформувати президента про стан їх виконання.

Розпорядженням №1038/2026 було анульовано попередній указ президента від 24 березня 2021 року №119/2021, що стосувався Національної стратегії в галузі прав людини.

Новий указ почне діяти з моменту його публікації.