Президент відхилив законопроект, що передбачав накладення штрафів на міністрів та військових керівників за невиконання викликів до парламенту.

Президент України Володимир Зеленський ветував закон, за яким пропонували штрафувати міністрів та військове керівництво за ігнорування викликів ВР. Це випливає з картки законопроєкту 11387 від 28 червня 2025р. на сайті Верховної Ради.

Зеленський наклав вето на закон, який передбачав штрафи для міністрів, військового командування та керівників правоохоронних органів у разі їхньої неявки до Верховної Ради без поважних причин. У законопроекті також ішлося про відповідальність прем'єр-міністра та директора НАБУ у разі неявки на виклик народних депутатів. Глава держави пояснив своє рішення тим, що уряд має залишатися незалежним від політичних коливань у парламенті.

Відповідно до повідомлень, Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє примусово доставляти міністрів, керівників правоохоронних органів та інших посадовців, які не з'являються на виклики парламенту, на засідання тимчасових слідчих комісій. Також передбачено накладення штрафів за неучасть у пленарних засіданнях (законопроект 11387).

Перш за все, пропонується ввести штрафи в розмірі від 5950 до 8500 грн для законодавців, які порушують строки відповіді на запити комітетів Верховної Ради, тимчасових слідчих або спеціальних комісій ВР, а також за ненадання, надання неправдивих чи неповних даних у відповідь на такі запити.

По-друге, законодавці запропонували ввести норму, згідно з якою відсутність особи на пленарному засіданні Верховної Ради без поважних причин, відповідно до процедурного рішення, ухваленого згідно з частиною 3 статті 6 Регламенту Верховної Ради, тягне за собою штраф у розмірі від 13600 до 17000 гривень.

Зеленський у своїх пропозиціях підкреслив, що новий закон передбачає введення адміністративної відповідальності для всіх посадових осіб, за винятком президента та суддів. Це стосується також прем'єр-міністра, Головнокомандувача Збройних Сил, інших представників військового командування, директора НАБУ та керівників інших правоохоронних органів за їхню відсутність без поважних причин на пленарних засіданнях Верховної Ради.

"Водночас, відсутність особи на пленарному засіданні Верховної Ради без поважних причин не може вважатися адміністративним правопорушенням, оскільки це не відповідає суті. Крім того, запропонований спосіб здійснення парламентського контролю не враховує конституційні норми, що регламентують випадки та умови виникнення конституційно-правової відповідальності", -- зазначається у вето.

Крім того, на думку президента, складення адміністративних протоколів працівниками Апарату Верховної Ради щодо представників інших органів державної влади в контексті їх відповідальності не забезпечує необхідного балансу взаємостримувань і противаг, який лежить в основі конституційного принципу розподілу влади.

Відповідно до закону, посадова особа (державний службовець) відповідного відділу контролю Апарату Верховної Ради отримує дискреційні повноваження, що дозволяють їй самостійно оцінювати поважність або неповажність причин відсутності інших службових осіб, включаючи військовослужбовців та політичних діячів. Важливо також відзначити, що парламентський контроль за діяльністю Уряду України, який закріплений у Конституції, включає в себе обов'язкове звітування, подання депутатських запитів, ухвалення резолюцій недовіри, а також здійснення контролю через діяльність Уповноваженого ВР з прав людини та Рахункової палати. Слід підкреслити, що нововведення, запропоновані Законом, не враховують політико-правову природу відповідальності уряду перед парламентом, а також обмеження форм парламентського контролю, визначених конституційними нормами, зокрема статтями 85, 87, 113 та 115 Конституції України. У правовій теорії інститут політичної відповідальності розглядається як складова механізму взаємодії між законодавчою та виконавчою гілками влади, що визначає основні напрямки політики та слугує засобом підзвітності виконавчої влади перед законодавчою у випадку невдач у реалізації урядової політики.